Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко представив Президенту Володимиру Зеленському план подальшого розвитку системи реабілітації.

Відповідна концепція — невіддільна частина підготовки Доктрини України про повоєнну трансформацію, яка була ініційована Президентом. Її впровадження з боку МОЗ вже розпочалося.

«Президент України, представляючи орієнтири Української доктрини, наголосив на тому, що перед нами стоїть завдання створити найсильнішу у Європі галузь реабілітації. Ще у 2020 році був ухвалений новий Закон, який можна вважати своєрідним фундаментом для розвитку якісної доказової реабілітаційної допомоги. Наша команда має чітку візію розвитку системи реабілітації. Вона окреслена у представленому плані. Чимало вже вдалося зробити, але попереду ще багато роботи. Наразі завершено формування спроможної мережі медичних закладів. По всій Україні визначені кластерні лікарні, в яких працюватимуть повноцінні реабілітаційні відділення. Таким чином, разом зі спеціалізованими закладами реабілітації, вдасться покрити наявну потребу у реабілітаційній допомозі з рівномірним поділом по всій країні. Після завершення роботи над інфраструктурним етапом тримаємо фокус на належному кадровому забезпеченні та якості надання реабілітаційної допомоги», — зазначив Віктор Ляшко.

Представлений план передбачає, що кожна кластерна та надкластерна лікарня матиме у складі власне стаціонарне реабілітаційне відділення. Інфраструктура для ефективного фізичного та психологічного відновлення людей стане невіддільною частиною госпітальної мережі.

Неспеціалізовані стаціонарні реабілітаційні відділення працюватимуть у 136 кластерних та надкластерних медзакладах, які увійшли до спроможної мережі. В кожному з таких медзакладів розташовуватиметься від 30 до 60 реабілітаційних ліжок. Загалом, в межах країни йдеться про понад 5 250 ліжок. Це дозволить щорічно надавати якісні та безоплатні послуги з активної і доказової реабілітації для щонайменше 126 тисяч пацієнтів.

Також буде створено 6 спеціалізованих реабілітаційних медзакладів національного рівня. Вони мають охопити:

• пацієнтів із травмами грудного відділу хребта та нижче;
• людей, які потребуватимуть психологічного відновлення;
• апалітичних пацієнтів;
• людей із шийною травмою та ін.

Ще 5 реабілітаційних центрів, розрахованих на 200 ліжок кожен, запустить Міністерство оборони.

Мета реалізації проєкту – формування більше ніж 7 000 ліжко-місць для пацієнтів із травмами, хворобами та пораненнями, які потребують процесу активного відновлення. Пацієнтоцентрична реабілітаційна допомога кваліфікованих мультидисциплінарних команд стане оперативнішою та доступнішою. Тобто починатиметься одразу ж після стабілізації пацієнта, що дозволить максимально ефективно відновити втрачені функції або компенсувати їх професійно підібраними допоміжними засобами реабілітації. Це дозволить якомога швидше повернути пацієнта додому, до родини, роботи й повноцінного життя.

За основу моделі розвитку реабілітації Міністерство охорони здоров’я взяло ізраїльський досвід. Вона враховує як потреби цивільних, так і потреби військових. Отже, не втратить актуальність навіть після війни й не призведе до утворення надлишку реабілітаційних відділень.

В спроможній мережі стаціонарна реабілітаційна допомога доступна в 49 кластерних лікарнях. Амбулаторна — в 63. Також 40 надкластерних лікарень надають послуги зі стаціонарної реабілітації та 44 — з амбулаторної.

Слід зазначити, що цей вид допомоги надають й медзаклади, які не входять до спроможної мережі. Загалом за стаціонарним та амбулаторним пакетами надання реабілітаційних послуг наразі законтрактовано 421 медичний заклад.

Довідка: Наразі МОЗ впроваджує наступний етап медичної реформи — створення спроможної мережі лікарень. В рамках реформи кожна область стає госпітальним округом, який додатково поділятиметься на госпітальні кластери. В кожному госпітальному окрузі медзаклади будуть поділені на надкластерні, кластерні та загальні.

Зокрема, надання реабілітаційної допомоги буде сконцентровано у кластерних та надкластерних медзакладах. Саме до лікарень, що сформували спроможну мережу, пріоритетно будуть спрямовані фінансові та матеріально-технічні ресурси, які значно обмежені у війну.