Проблеми маркетингової діяльності на фармацевтичному ринку




За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більше половини всіх ліків призначається, відпускається або продається неналежним чином, і кожен другий пацієнт приймає їх неправильно. Їх неправильне використання приймає форму надмірного, недостатнього або неналежного застосування при лікуванні, що призводить до безповоротних втрат здоров’я, створює значні фінансові труднощі для людей та їх сімей і в цілому призводить до низької конкурентоспроможність держави. Зокрема, надмірне застосовування антибіотиків в Україні призвело до стійкості протимікробних препаратів, результатом чого все більша кількість ліків стали неефективними проти інфекційних хвороб та призводить до затяжного перебігу хвороби (хронічної форми), тривалішого лікування і навіть до смерті. Неправильне призначення та використанні ліків в Україні щорічно призводять до марних мільйонних бюджетних видатків і особистих витрат коштів населення. Як наслідок, Україна в рейтингу конкурентоспроможності країн (The Global Competitiveness Report, 2014—2015), який щороку публікує Всесвітній економічний форум (World Economic Forum), перебуває на 76-му місці, між Словенською Республікою (75-ге місце) і Хорватією(76-те). Де як відомо, одним із найважливіших показників у рейтингу країн є здоров’я громадян. І саме однією з причин низької тривалістю життя та розповсюдженістю хронічних хвороб в населення, які призводять до обмеженої ефективності праці громадян є неналежна маркетингова діяльність фармацевтичних компаній.

Більшість ліків, в тому числі, які б мали продаватися(відпускатися) за рецептом лікаря, аптеки відпускають без рецептів, так як дохід аптеки залежить від кількості проданих ліків, що призводить до надмірного використання ліків населенням, особливо більш дорогих ліків, де на вибір пацієнта впливає реклама в ЗМІ та рекомендація лікаря. Водночас більшість лікарів в Україні, що призначають ліки, отримують інформацію, головним чином, від фармацевтичних компаній, через медичних представників, а не з незалежних джерел. Офіційно в нашій країні практика медичних представників рахується як інформаційно-освітньою діяльністю. Неофіційно ж визначальною роботою медичних представників, які беруть в оточення лікувальні заклади, — це лобіювання виписування препаратів фармацевтичних компаній, які вони представляють. Незважаючи на прагнення України до гармонізації законодавства у сфері обігу лікарських засобів з таким ЄС, протягом багатьох років на законодавчому рівні такі поняття, як «медичний представник» і «візит медичного представника» не закріплено, тому важко сформулювати відповідні соціальні вимоги і визначити співвідношення ризику-користі в діяльності медичних представників безпосередньо для здоров'я пацієнтів.

Реклама ліків в Україні, яка б мала бути спрямована на спеціалістів галузі охорони здоров’я зараз призводить до того ж надмірного використання, неналежного самолікування з недотримання дозувань пересічних хворих препаратами. Як наслідок з одного боку фармацевтичні компанії збільшують свої прибутки, а з іншого ускладнення, набування хронічних форм захворювань та подальша втрата населенням здоров’я. Світова практика виключає взагалі поняття реклами ліків для населення, так як це в першу чергу шкодить самому хворому, який не є фахівцем в області медицини. В міжнародній практиці фармацевтичні компанії здійснюють промоції спрямовані виключно на працівників охорони здоров’я з метою інформування щодо рекомендацій застосування, призначення лікарського засобу пацієнту. Більше того у вартість самих ліків в Україні, закладається вартість реклами у ЗМІ, за яку в кінці платить споживач, в даному разі хворий за ліки, які й так як мінімум мають ще націнку імпортера, дистриб’ютора та аптеки.



Ліки є особливим продуктом споживання, їх неправильне застосування, зокрема через неправильне дозування, неврахування побічних ефектів, протипоказань призводить до втрати здоров’я, а інколи й життя людини. Як наслідок після впливу інтенсивної реклами та лобіювання виписування препаратів медичним представником у лікаря, хворий залишає в аптеці не тільки кошти, а й своє здоров’я. Дана проблема фігурує протягом всього періоду незалежності України, але поки так і залишається невирішеною, хоча не раз піднімалось і питання щодо заборони реклами лікарських засобів так і розробки в законодавстві статей(доповнення), що регламентували б діяльність медичних представників та визначали їх відповідальність. Разом з тим безумовно нові препарати, які постійно надходять на ринок, стають усе складнішими, ускладнюються і терапевтичні схеми лікування. З'являються ліки, розроблені під визначену категорію хворих, тому лікар має бути добре поінформований, щоб робити правильні призначення. І в цьому якраз і буде корисною його взаємодія з медичних представником, певна річ, за умови, що комерційні засади не переважать над етичними, а для їх контролю й потрібно на законодавчому рівні прописати поняття, як «медичний представник» і «візит медичного представника». А також, необхідно законодавчо перешкоджати впливу виробників і продавців лікарських препаратів на діяльність лікарів і медичного персоналу; забезпечити прозорість і своєчасність формування замовлення вітчизняних та імпортних препаратів, від яких залежить життя людей, і забезпечити постійну присутність цих препаратів у клініках і аптечної мережі. Заборона реклами на лікарські засоби не вирішить проблему маркетингової діяльності фармацевтичних компаній, так як вона комплексна, тому для початку необхідно удосконалювати Закон України «Про рекламу» та інших регуляторних актів у сфері реклами ліків, де необхідно доопрацьовувати спеціальні норми, що встановлюють особливості правового регулювання реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації. Дану проблему в нашій країні міг би вирішити окремий закон про рекламу лікарських засобів, використавши подібний зарубіжний досвід, де передбачається чітке закріплення вимог до такої реклами,а саме:
  • реклама для не фахівців охорони здоров’я заборонена;
  • реклама повинна носити виключно науковий характер;
  • обов’язкові посилання на авторитетних вчених та лікарів;
  • обов’язкові посилання на конкретні випадки вдалого застосування лікарського засобу;
  • відсутність інформації про ціну на лікарський засіб.

За матеріалами медичного порталу «Medinform»

Новини по розділам

Події

Останні новини

Ми в соц. мережах