В українських школах розповсюджують новий синтетичний наркотик, створений спеціально для дітей
Він має назву “суниця”. Такі льодяники-шипучки можна отримати просто на перерві -- поблизу школи, на шкільному стадіоні тощо. Мало того: серед самих учнів також є дилери, які розповсюджують наркотик всередині школи.
Наркотик і не виглядає як наркотик -- це цукерка із смаком суниці. І в цьому його небезпека -- ні вчителі, ні охорона, ні батьки не запідозрять нічого поганого, якщо діти обмінюватимуться цукерками. Та й сам школяр не вважає, що з'їсти таку цукерку -- це щось небезпечне.
-- Проте саме таким чином дітей швидко і масово "підсаджують" на наркоту, -- каже Наталія Головцова, керівник київського центру Міжнародної програми реабілітації наркоманів "Нарконон". -- Перший раз наркотик дають безкоштовно -- згадайте, так само вперше людина пробує й цигарку чи алкоголь, коли хтось пропонує. Можуть безкоштовно дати ще одну-дві "цукерки", а потім -- все, давай гроші. Між тим, дитина вже залежна. Тому спочатку витрачає на наркотик кишенькові гроші, а вже за деякий час -- виносить гроші з хати, грабує перехожих... Методи розповсюдження наркотиків залишилися такими самими, як і 10-20 років тому, змінилися лише самі наркотики.
-- А що то за "суниця"?
-- Це психотропна речовина на кшталт ЛСД, упакована у гарну обгортку. Зараз ці "цукерки" мають дуже великий попит -- вони модні і поки що безкоштовні. Та й дістати психотроп для школярів не проблема -- я чи не кожного дня отримую інформацію від батьків, що в тій чи іншій школі роздають "суницю". Не слід думати, що це проблема однієї-двох шкіл -- насправді сьогодні це масове явище.
Я вже понад 10 років працюю у сфері боротьби з наркоманією і мушу констатувати: якщо раніше наркоманами були люди віком 25-30 років, то тепер основні "клієнти" -- 15-16-річні підлітки. Їх кількість збільшилася в рази. Ситуація, насправді, жахлива і безконтрольна.
-- Можливо, це й справді якась спланована біохімічна атака, і комусь вигідно зробити ціле покоління українців недієздатним? Плюс -- це дуже прибутковий бізнес. Можливо, хтось спеціально "кришує" дилерів дитячих наркотиків?
-- Іноді складається враження, що так і є. Ви, може, не звертали увагу, але повсюди на вулицях можна натрапити на графіті з надписами "Фен", "Мед", "Телеграм". Там можуть бути номери телефонів і навіть назви сайтів, де можна придбати наркотики. Дорослі можуть навіть не здогадуватися, що просто перед їхніми очима -- реклама віртуальних наркомагазинів. Такі графіті є на стінах житлових будинків, на зупинках громадського транспорту. На жаль, про це не знають ні вчителі, ні батьки. Навіть чуючи від школярів слово "суниця", мало хто здогадався б, що мова йде про наркотик.
Так от: коли я звертаюся до поліції з вказанням місць, де є графіті з рекламою наркотиків, ті лише розводять руками. Бездіє і кібер-поліція, яка мала б перевіряти та відслідковувати ці сайти, визначати місце розташування їхніх адміністраторів. Врешті, переказані гроші ідуть на конкретні рахунки, за якими можна знайти розповсюджувача. Але чомусь ніхто цього не робить...
Мало того: коли до поліції, департаментів охорони здоров'я чи освіти почали надходити запити від громадських організацій стосовно "суниці", чиновники в один голос запевняли, що про цю "дурь" нічого не чули.
-- Тобто, рятувати дітей від наркотиків повинні самі батьки. Як можна помітити, що дитина почала щось вживати? Це видно відразу?
-- На жаль, батьки дізнаються про те, що дитина вживає наркотики, останніми. Більшість вважає, що їх це не стосується чи "моя дитина не така". Багатьом просто не до того крізь "дорослі" проблеми. Проте, коли проблема стає видимою -- а це за півроку-рік -- дитина вже є абсолютно залежною.
Нові наркотики з'являються щороку, вони мають інші назви. Тому раджу батькам "погуглити" щось на цю тему. Це треба обговорювати у батьківських групах у вайбері, у соціальних мережах, на батьківських зборах. Скажімо, є лекція експерта Марини Грибанової "Правда про наркотики", яку можна знайти в інтернеті, -- її слід показати у кожній школі для вчителів, батьків та дітей (адже ніхто не пробує наркотики на самоті -- це робиться у компанії).
Скажімо, дилери дуже часто надають дітям неправдиву інформацію -- мовляв, цей наркотик легкий, не викликає звикання і так далі. Між тим, легких наркотиків нема!
Проте небезпека тієї ж "суниці" в тому, що доза психотропних речовин там мала, тож наркотик діє нетривало, а тому педагоги чи батьки можуть довго не помічати, що дитина "підсіла". Тому ще одна порада, яка особливо стосується батьків підлітків --створіть у родині доброзичливу та довірливу атмосферу, щоб дитина, яка потрапила у біду і, можливо, вже спробувала наркотик, не боялася розповісти це вам, шукала б у вас союзника.
За матеріалами 
