Гострий бронхіт – це синдром переважно вірусної етіології, основним проявом якого є кашель.
Кашель є найбільш поширеним симптомом, на який пацієнти пред’являють скарги своїм лікарям первинної медико-санітарної допомоги, а гострий бронхіт є найбільш поширеним діагнозом у цих пацієнтів. Однак дослідження показують, що більшість пацієнтів з гострим бронхітом лікується неадекватною або неефективною терапією. Деякі лікарі дозволяють пацієнтам займатись самолікуванням великою кількістю засобів, щоб скоротити тривалість захворювання, проте Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) підкреслюють важливість використання тільки заснованих на фактичних даних, ефективних методів лікування бронхіту.
Гострому бронхіту зазвичай передує вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів. Саме тому бронхіт найчастіше зустрічається в зимові місяці, особливо на фоні спалахів ГРВІ. Вірус потрапляє на епітелій трахеобронхіального дерева, сприяє вивільненню цитокінів. Розвиваються загальні симптоми – лихоманка та погане самопочуття.
Пошкодження епітелію трахеобронхіального дерева та розвиток його гіперчутливості, пояснює виражений кашель протягом 14-21 дня.
В БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ ПЕРШИМ ПРОЯВОМ ГОСТРОГО БРОНХІТУ Є СИМПТОМИ ГРВІ, НАПРИКЛАД РИНІТ ЧИ ФАРИНГІТ. А ЛИШЕ ЧЕРЕЗ 3-4 ДНІ РОЗВИВАЄТЬСЯ СУХИЙ ЧИ ВОЛОГИЙ КАШЕЛЬ. ПОТІМ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ГНІЙНА МОКРОТА, АЛЕ, В МАЙЖЕ ВСІХ ВИПАДКАХ, ВОНА СВІДЧИТЬ ЛИШЕ ПРО МІГРАЦІЮ ЛЕЙКОЦИТІВ В ТРАХЕОБРОНХІАЛЬНЕ ДЕРЕВО,
І ЗОВСІМ НЕ ПРО БАКТЕРІАЛЬНЕ ПРИЄДНАННЯ ІНФЕКЦІЇ.
У дорослих та дітей більш старшого віку з’являється ще й біль в грудній клітці, який посилюється при кашлі. Протягом наступних 5-10 днів мокрота стає менш в’язкою, після чого кашель поступово зникає. Зазвичай, весь цикл триває 14-21 день.
На ранніх стадіях бронхіту, аускультативна картина зазвичай немає відхилень. Проте через 3-4 дні вислуховується жорстке дихання, розсіяні свистячі хрипи, крепітація.
Головною метою діагностики при гострому бронхіті служить виключення іншої патології. Рентгенографія є виправданою лише для виключення пневмонії, адже зміни на рентгенограмі при гострому бронхіті відсутні.
Диференційна діагностика повинна проводитись з наступними патологіями:
- Алергічний риніт
- Ядуха
- ХОЗЛ
- Застійна СН
- ГЕРХ
- Злоякісні новоутворення
- Пневмонія
- Постінфекційний кашель
- Синусит
- Кашлюк (Тестування на кашлюк слід розглядати у пацієнтів, що не вакциновані; пацієнти з кашлем, який притаманний кашлюку або триває довше трьох тижнів; і пацієнтів, які мали контакт з кашлюком)
Лікування гострого бронхіту можна поділити на дві групи: антибіотикотерапія та лікування симптомів. Важливим аспектом у лікуванні є дотримання усіх канонів доказової медицини.
Антибіотикотерапія
Через ризик виникнення антибіотикорезистентності та інфекції Clostridium difficile (Псевдомембранозний коліт, що виникає на фоні прийому антибіотиків) антибіотики не повинні рутинно використовуватися при лікуванні гострого бронхіту, особливо у пацієнтів, в яких не підозрюють кашлюк.
Хоча 90 % випадків бронхіту викликані вірусами, приблизно дві третини пацієнтів безпідставно лікуються антибіотиками. Бажання пацієнта вилікуватись швидше, ніж це взагалі можливо, а також недостатній рівень знань у лікарів, сприяють постійним необґрунтованим призначенням антибіотиків. Опитування показало, що 55 % пацієнтів вважають, що антибіотики ефективні для лікування вірусних інфекцій верхніх дихальних шляхів, і майже 25 % пацієнтів самостійно лікували інфекції верхніх дихальних шляхів в минулому році антибіотиками, що залишилися після попередніх призначень.
Дослідження показали, що тривалість та кількість звернень в лікарню з приводу гострих респіраторних інфекцій залишається незмінною або тільки на одну хвилину довше у випадках, коли антибіотики не були використані.
American College of Clinical Pharmacy (ACCP) не рекомендує використовувати антибіотики у пацієнтів з гострим бронхітом та закликає лікарів пояснювати це пацієнтам, адже багато з них очікують рецепт на антибактеріальний засіб.
Хоча антибіотики не рекомендуються для рутинного використання у пацієнтів з бронхітом, їх можна розглядати в певних ситуаціях. При підозрі на кашлюк рекомендується якомога швидше починати антибіотикотерапію макролідами для зниження передачі збудника; проте потрібно пам’ятати, що у даному випадку антибіотики не зменшують тривалість симптомів. Противірусні препарати проти грипу можуть розглядатися під час сезонного спалаху, у пацієнтів з високим ризиком.
Симптоматичне лікування
Оскільки антибіотики не рекомендуються для рутинного лікування бронхіту, лікарі намагаються полегшити життя пацієнтів, впливаючи на симптоми. Арсенал симптоматичної терапії включає протикашльові засоби, відхаркувальні засоби, інгаляційні препарати.
Рекомендації ACCP повідомляють, що використання протикашльових препаратів (таких як кодеїн, декстрометорфан або гідрокодон) може бути розумним, не дивлячись на відсутність послідовних доказів їх використання, адже все ж таки мають певні переваги.
FDA забороняє використовувати протикашльові та відхаркуючі препарати у дітей віком до 6 років. Збільшений питний режим є альтернативою всім відхаркуючим засобам.
Використання дорослих препаратів у дітей може мати негативні наслідки. Відхаркуючі засоби та інгаляційні препарати можуть використовуватись, проте вони є недостатньо ефективними в лікуванні гострого бронхіту. Також не рекомендується використання без потреби інгаляційних бета-агоністів. Кокранівський огляд відмічає, що високі дози інгаляційних ГКС можуть давати певний ефект, проте низькі дози є абсолютно неефективними. Немає даних, які б підтверджували використання пероральних кортикостероїдів у пацієнтів з гострим бронхітом без БА.
Багато пацієнтів, що захворіли на гострий бронхіт очікують ліки для полегшення симптомів, а лікарі постійно стикаються з важким завданням переконати пацієнтів, що більшість ліків неефективні проти гострого бронхіту. Ретельний підбір слів та навички спілкування можуть допомогти зменшити призначення антибіотиків.
Розмова з пацієнтом повинна включати такі пункти:
Поясніть реальний термін захворювання (14-21 день), щоб усунути неправдиві сподівання пацієнта на швидке зникнення хвороби.
Поясніть, що антибіотики не зменшують тривалість симптомів, викликають антибіотикорезистентність та можуть викликати побічні дії.
Поясніть, що необгрунтована антибіотикотерапія не є профілактикою пневмонії.
Розгляньте препарати для полегшенння кашлю у дорослих.
І пам’ятайте, що комплаєнс між лікарем та пацієнтом дозволить виробити правильну тактику лікування та уникнути поліпрагмазії.
