Медицина стає доступнішою, а у стаціонарах — дорожчою

21 грудня 2018 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація цьогорічних результатів дослідження «Індекс здоров’я. Україна», започаткованого Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». Мета цього дослідження — визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою, а також їхнього досвіду і поведінки у питаннях, що пов’язані зі здоров’ям. Дослідження проводиться третій рік поспіль і дозволяє простежити зміни у досвіді, сприйнятті і ставленні українців до окремих складових медичної реформи.

У 2018 р. загальноукраїнське значення індексу здоров’я становило 62,2 бала (у 2017 р. — 62). До його параметрів, окрім задоволеності медичною допомогою, звернення до лікаря та запобігання хворобам, витрат на ліки та відмови від звернення до лікаря через відсутність коштів, входять також: вакцинація дітей, знання симптомів інсульту, самооцінка стану здоров’я, наявність надмірної маси тіла або ожиріння.

Амбулаторна ланка

За даними дослідження, у 2018 р. висока вартість лікування стала фінансовим бар’єром для звернення по амбулаторну медичну допомогу для 17% опитаних (у 2017 р. — 22,9%, у 2016 р. — 24,6%). У цілому по Україні 76% громадян задоволені дільничним терапевтом/сімейним лікарем (у 2017 р. — 73%). Найменше задоволених — у Сумській (37%) та Кіровоградській (54%) областях, найбільше — у Волинській (96%) і Харківській (91%) областях; схожий розподіл по областях спостерігався і минулого року.

«Задоволеність медичною допомогою — це суб’єктивна оцінка. Однак варто пам’ятати, що «гроші йдуть за пацієнтом» — є основою реформи фінансування охорони здоров’я. Тому саме така суб’єктивна оцінка й визначатиме, в який медичний заклад врешті-решт прийде пацієнт — очевидно, в той, яким він задоволений найбільше», — прокоментувала Тетяна Степурко, координатор дослідження та доцент Школи охорони здоров’я.

У 2017 р. в Україні запровадили програму «Доступні ліки», яка, серед іншого, мала на меті забезпечити хворих на гіпертонічну хворобу ліками з доведеною ефективністю. Дані опитування 2018 р. показують, що програмою «Доступні ліки» скористалися близько 40% хворих на артеріальну гіпертензію (у 2017 р. таких було <21%).

Середнє значення витрат на ліки протягом останніх 30 днів — 572 грн. (у 2017 р. — 570 грн.), причому найбільше коштів витрачають жителі Тернопільщини (1103 грн.) і Полтавщини (1029 грн.), найменше — Херсонщини (356 грн.) та Дніпропетровщини (364 грн.). Варто відзначити різке зниження цього показника на Дніпропетровщині порівняно з 2017 р. (тоді він становив 883 грн.).

Стаціонарна ланка

На запитання до тих респондентів, хто був госпіталізований, «Наскільки Вам і Вашій родині було складно знайти кошти для того, щоб покрити всі витрати (формальні і неформальні), пов’язані з цим стаціонарним лікуванням: неможливо, складно чи нескладно?» 48% відповіли, що їм було складно або неможливо знайти кошти. Для порівняння, в 2017 та 2016 р. значення неспроможності оплати були дещо вищими — 60 та 58% відповідно. Тобто загалом у 2018 р. фінансова доступність стаціонарної медичної допомоги дещо покращилася. Хоча деякі верстви населення мають витрати, що перевищують їхній місячний дохід: сумарні витрати за госпіталізацію протягом останніх 30 днів були значним фінансовим тягарем для пацієнтів, оскільки становили 110% доходів їхніх домогосподарств за місяць (53% — у 2017 р.).

На запитання «За останні 12 місяців скільки разів Ви були хворі й потребували стаціонарного лікування, але не були госпіталізовані взагалі через брак коштів?» у 2018 р. 9% респондентів відповіли, що відмовилися від госпіталізації, тоді як у 2017 і 2016 р. — 12 та 32% відповідно. Тож фінансовий тягар при потребі стаціонарної допомоги став менший протягом останніх трьох років.

Найбільш проблематичним аспектом стаціонарного лікування є «забезпеченість ліками»: у 2018 р. 66% оцінюють її як «погану». У цілому ж по Україні 56% опитаних респондентів задоволені медичною допомогою в стаціонарі. Найменше задоволених — у Сумській (28%) та Хмельницькій (29%) областях, найбільше — у Херсонській (86%) і Харківській (78%) областях.

«Дослідження «Індекс здоров’я. Україна» є унікальним джерелом даних, адже вже три роки поспіль проводить системний моніторинг ставлення, досвіду і поведінки користувачів медичної допомоги та тих, хто нею не користується. Ці дані не лише ілюструють те, яким чином імплементація медичної реформи у різних регіонах позначається на споживачах медичної допомоги, а й допомагають ухвалювати обґрунтовані рішення усім, хто долучається до формування політик у сфері охорони здоров’я на національному та місцевому рівнях», — підкреслила Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

«Дослідження «Індекс здоров’я. Україна» має декілька суттєвих переваг: великий обсяг вибірки (це дає змогу відтворити репрезентативну картину як для дорослих споживачів медичної допомоги різних рівнів, так і для тих, хто з певних причин не звертається до медичних працівників); репрезентативність результатів опитування для кожної окремої області України (що може стимулювати міжрегіональний обмін позитивними практиками); регулярність, яка дає змогу побачити зміну ситуації з часом і чи відповідають ці зміни очікуванням. Усе це вирізняє дослідження серед інших, що охоплюють питання користування медичними послугами в Україні», — зазначила Вікторія Захожа, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології.

Методологія дослідження

Польовий етап дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» протягом червня–липня 2018 р. Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого (18 років та старше) населення України в цілому та кожної з 24 областей України та міста Києва. У Донецькій та Луганській областях дослідженням охоплені лише території, підконтрольні Уряду України. У результаті польового етапу було зібрано 10 194 опитувальники й опитано принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався міжнародною Науковою радою проекту. У 2018 р. дослідження проводилося за підтримки спільного зі Світовим банком проекту МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».

Більш детальну інформацію про захід читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.