Як розслідують професійні захворювання

Якщо медичний працівник захворів унаслідок дії шкідливих чинників виробничого середовища, до закладу охорони здоров’я може прийти комісія, яка розслідуватиме цей випадок. Що в такому разі робити керівництву закладу?

Увага: Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій (ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).

Усі випадки хронічних професійних захворювань, незалежно від строку їх настання, підлягають розслідуванню (п. 62 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232; далі — Порядок № 1232). Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідують як хронічні професійні захворювання.

Тож якщо медичний працівник запідозрив у себе професійне захворювання, він може звернутися до лікаря — як закладу, у якому він працює (далі — роботодавець), так і будь-якого іншого. Що далі?

Підозра на професійне захворювання
У разі підозри на професійне захворювання заклад охорони здоров’я, куди звернувся працівник, направляє його на консультацію до лікаря-профпатолога області або міста. Для цього працівник має зібрати такі документи, як-от:

• копія трудової книжки;
• виписка з амбулаторної картки (форма 025/у);
• історія хвороби за весь період спостереження;
• направлення на комісію з медичним висновком лікаря-профпатолога;
• санітарно-гігієнічна характеристика умов праці;
• інформаційна довідка про умови праці працівника;
• висновок фтизіатра, нарколога та інші документи — у разі потреби;
• акти за формою Н-5 і Н-1 — у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Увага: Інформаційну довідку про умови праці працівника складають фахівці територіального управління Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці), яке здійснює державний нагляд за роботодавцем.

Відтак лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувального-профілактичного закладу (ЛПЗ), який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань. Перелік таких закладів затверджений наказом МОЗ від 25.03.2003 № 133.

Установлення діагнозу

Спеціалізований профпатологічний ЛПЗ проводить амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворого й установлює остаточний діагноз професійного захворювання. За результатами додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи цей ЛПЗ може змінити або скасувати раніше встановлений діагноз. Таке рішення оформляють висновком лікарсько-експертної комісії.

Увага: За встановлення професійного характеру захворювання та його зв’язок з виробничою діяльністю потерпілого відповідає керівник спеціалізованого ЛПЗ, який установив або скасував діагноз.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу приймає центральна лікарсько-експертна комісія державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України». Хворий або його роботодавець можуть оскаржити це рішення в суді.

Якщо заклад охорони здоров’я виявить у хворого ознаки стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, він має направити його на медико-соціальну експертну комісію. Вона встановлює ступінь стійкої втрати професійної працездатності.

Повідомлення про професійне захворювання
Спеціалізований профпатологічний ЛПЗ щодо кожного хворого складає повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі — повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 15 до Порядку № 1232. На це він має три дні після того, як установили діагноз.

Повідомлення за формою П-3 надсилають:

• керівникові закладу охорони здоров’я, шкідливі виробничі чинники на якому призвели до виникнення професійного захворювання (роботодавцю);
• територіальному органу головного управління Держпраці, який здійснює державний нагляд за роботодавцем;
• робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі — Фонд);
за місцезнаходженням роботодавця;
• профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого ЛПЗ.

Увага: Трапляється, що хворий працював у кількох закладах, де були умови для розвитку професійного захворювання, або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку професійного захворювання. У такому випадку повідомлення за формою П-3 надсилають до останнього закладу, де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку професійного захворювання.

Якщо заклад реорганізували, повідомлення за формою П-3 надсилають його правонаступнику. А якщо заклад ліквідували — місцевій держадміністрації за місцем його реєстрації.
Увага: Заклад, який автономізувався, тобто перетворився на комунальне некомерційне підприємство, — правонаступник попереднього закладу. Отже, він отримає повідомлення за формою П-3 і в разі потреби відповідатиме за порушення попередника.

Працівникові видають під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання за формою згідно з додатком 16 до Порядку № 1232.

Медичний висновок також надсилають профпатологу за місцем роботи працівника, який направляв його до спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ.

Утворення комісії з розслідування
Після того як територіальне управління головного управління Держпраці отримає повідомлення за формою П-3, воно створює комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі — комісія з розслідування). На це має три дні.

До складу комісії входять:

• представник територіального управління головного управління Держпраці, який здійснює нагляд за роботодавцем (голова комісії);
• представники —
— ЛПЗ;
— роботодавця — зазвичай це інженер з охорони праці або посадова особа, на яку покладені функції спеціаліста з охорони праці;
— первинної організації профспілки працівників охорони здоров’я або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці — у разі, коли профспілки в закладі немає;
— вищого органу профспілки;
— робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця.

У розслідуванні причин виникнення професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології Державної установи «Територіальний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».

Розслідування причин виникнення професійного захворювання
Випадок професійного захворювання розслідують упродовж десяти робочих днів після створення комісії з розслідування. З об’єктивних причин зазначений строк можуть продовжити, але не більш як на один місяць.

Комісія з розслідування уповноважена:

• оцінювати умови праці працівника;
• вивчати —
— приписи органів державного нагляду за охороною праці;
— подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілки;
— інструкції з охорони праці працівників;
— заключні акти періодичних медичних оглядів;
— накази та розпорядження адміністрації закладу про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів;
— картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання;

• одержувати письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов’язаних із розслідуванням;
• вимагати проведення додаткових досліджень на робочому місці та брати у них участь — за потреби;
• вивчати первинну медичну документацію щодо хворого.
Роботодавець зобов’язаний подати комісії з розслідування:
• відомості про професійні обов’язки працівника;
• документи й матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці;
• необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для оцінювання умов праці;
• матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці;
• копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;
• приписи або інші документи, які стосуються даного професійного захворювання;
• результати медичних оглядів працівника;
• інші матеріали.

Також роботодавець забезпечує комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами й засобами зв’язку та організовує друкування, тиражування й оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.

Оформлення акта проведення розслідування
За результатами розслідування комісія протягом трьох днів після закінчення розслідування складає акт за формою П-4 згідно з додатком 17 до Порядку № 1232. У ньому зазначають основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання його розвитку та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюють осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Акт складають у шести примірниках і надсилають:

• потерпілому;
• робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
• первинній організації профспілки працівників охорони здоров’я або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
• територіальному управлінню Держпраці;
• профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ;
• роботодавцю.

Увага: Акт за формою П-4 разом із матеріалами розслідування зберігають у закладі 45 років (абз. 2 п. 88 Порядку № 1232).

Роботодавець у п’ятиденний строк після закінчення розслідування має розглянути його матеріали та видати наказ про вжиття заходів до запобігання виникненню професійних захворювань та про притягнення до відповідальності винних осіб. Відтак — поінформувати про це територіальне управління Держпраці.