До 40% українців помирають від інсульту впродовж місяця від початку захворювання

29 жовтня 2020 року у Всесвітній день боротьби з інсультом лікарі, представники влади та громадські діячі зустрілися задля обговорення шляхів зниження інвалідизації та смертності внаслідок інсульту. Зокрема, під час зустрічі, організованої ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», йшлося про удосконалення допомоги пацієнтам із гострим мозковим інсультом та оцінку якості наданих послуг

Згідно з даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», у 2020 році смертність від інсульту в умовах стаціонару зменшилася на більше як пів відсотка. Це частково пов’язано з тим, що у 2020 році медична допомога при гострому мозковому інсульті була визнана пріоритетним напрямком і, згідно з програмою медичних гарантій, оплачується за підвищеним тарифом. Проте рівень смертності від інсульту в нашій країні залишається дуже високим:

  • Згідно з оцінками, щороку в нашій державі стається до 150 тис. інсультів.
  • Смертність від інсульту в Україні є в декілька разів вищою, ніж в країнах Західної Європи.
  • 30-40% людей, у яких стався інсульт, помирають протягом першого місяця від початку захворювання.
  • Близько 70% пацієнтів, які вижили після інсульту, мають стійкий неврологічний дефіцит, який впливає на їхнє життя.
  • Третина пацієнтів з інсультом у нашій країні – люди працездатного віку.

Така невтішна ситуація спричинена відсутністю ефективних програм профілактики та повільним темпом реформування системи надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом.

«Ланцюг порятунку людини від інсульту складається з: вчасного розпізнавання проявів інсульту, екстреної медичної допомоги, яка має доправити пацієнта у спроможну лікарню, правильної діагностики, включно зі скануванням мозку, ефективного лікування та реабілітації. Тільки за умови злагодженої роботи усіх складових такого ланцюга ми можемо врятувати значну частину пацієнтів від інвалідності чи смерті. Для того, щоб змінити незадовільну на сьогодні ситуацію, ми повинні досягти доступності якісного лікування інсульту для усіх громадян. Зроблений перший крок: ми маємо лікарні, які законтрактувалися з НСЗУ і отримують підвищений тариф за надання допомоги пацієнтам з інсультом згідно з сучасними протоколами. Також нам варто запровадити систему оцінки якості медичної допомоги при інсульті, орієнтуючись на європейські практики. Для цього наші європейські колеги рекомендують нам створити реєстр пацієнтів з інсультом, який допоможе нам збирати та аналізувати необхідні дані»,– зазначивМикола ПОЛІЩУК, лікар-нейрохірург, професор, президент громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».

Ірина САДОВ’ЯК, перша заступниця Міністра охорони здоров’я України: «Щоб знизити число смертей від інсульту та відсоток набутої інвалідності, управлінцям в сфері охорони здоров’я потрібно зосередитися на трьох аспектах: розробці нормативно-правової бази в сфері боротьби з інсультом, створенні спроможної мережі спеціалізованих інсульт них закладів в Україні та навчанні лікарів, медичних сестер, фізичних терапевтів, логопедів. Ми плануємо створити План дій боротьби з інсультом в Україні, який матиме чіткі цілі та вимоги, зокрема щодо діяльності інсультних центрів та інсульт них блоків. Зважаючи на досвід сусідніх держав, наприклад, Польщі, ми розуміємо, що створення мережі спеціалізованих інсульт них закладів в Україні та відпрацювання їх взаємодії потребуватиме до п’яти років. Доволі багато часу потрібно приділити і підготовці членів мультидисциплінарних команд, які будуть надавати медичну допомогу пацієнтам із інсультом на сучасному рівні».

Альона ГОРОШКО, директорка департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ: «Програма медичних гарантій на 2020 рік встановила мінімальні вимоги щодо лікувальних закладів, які можуть укласти угоду з НСЗУ щодо лікування інсульту згідно з Програмою медичних гарантій. На сьогодні 192 лікарні уклали контракт з НСЗУ щодо надання допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом. Ці лікарні відповідають наступним критеріям: цілодобова доступність нейровізуалізації і можливість проведення її протягом 60 хв. з моменту доправлення пацієнта в лікарню, цілодобова доступність консультації невролога або нейрохірурга, наявність відділення інтенсивної терапії, доступ до кисню, цілодобова робота лабораторії. Цим лікарням ми сплачуємо за лікування інсульту, в тому числі і тромболітичну терапію, за підвищеним тарифом, і в них вже бачимо, що система надання допомоги пацієнтам з інсультом змінюється на краще».

Дмитро ЛЕБЕДИНЕЦЬ, лікар-невролог, член робочої групи НСЗУ з питань інсульту: «Якщо порівнювати офіційну статистику за 2017 рік та 2019 рік, то кількість інсультів у стаціонарах нашої країни зросла на 10 тис. випадків. Це пов’язано зі старінням населення та відсутністю належної профілактики. Разом з тим, смертність від інсультів дещо знизилася. Якщо в 2017 році протягом перебування у лікарні помирали 19.2% пацієнтів, то у 2019 – 18,58%. Тобто в Україні госпітальна летальність від інсультів знизилася на 0.6%. Проте від ішемічного інсульту помирає така ж сама кількість людей. Причиною цього є те, що в Україні не створена сучасна система надання допомоги у гострому періоді інсульту – тобто у перші 7 днів. Лише госпіталізація в інсультний блок знижує імовірність смерті чи інвалідності внаслідок інсульту. А інсультний блок – це мультипрофесійна команда фахівців з надання допомоги при інсульті та реабілітації. Коли в Україні запрацює мережа спеціалізованих інсультних центрів, тоді ми зможемо врятувати значно більше життів, а українська економіка зможе уникнути значних втрат».

Перейти в каталог новин