Корисні практики, що сприяють "присутності" лікаря і зв'язку з пацієнтом під час прийому

Для багатьох людей хороший лікар уособлює фахівця, який з увагою та піклуванням ставиться до здоров’я пацієнта, надає рекомендації на основі доказової медицини, разом з цим приділяє багато часу і уваги саме вашому запиту — уважно слухає, підтримує, нагадує про прийоми та має змогу приділяти вам стільки часу, скільки хочеться.

Але реалії роботи лікаря найчастіше бувають іншими. Велике навантаження, щільний графік, брак часу, адміністративні вимоги та багато інших факторів можуть впливати на зменшення “персональності” та індивідуального підходу до кожного пацієнта.

В одному дослідженні науковці запропонували корисні практики, що сприяють “присутності” лікаря і зв’язку з пацієнтом під час прийому. На основі досліджень розроблено п’ять рекомендацій, як можна покращити зв’язок між лікарем та пацієнтом, і що конкретно для цього треба зробити  http://bit.ly/35QG34x:

Готуватися до візиту пацієнта.

Лікарям рекомендують знайти кілька хвилин часу, щоби підготуватися і зосередитись, перш ніж приймати пацієнта. Ця невелика пауза може допомогти сфокусуватися, переключитися з попереднього візиту і покращити увагу. Це можна зробити, приміром, під час миття рук, або з допомогою дихальних практик. http://bit.ly/3afssak

Нещодавній систематичний огляд досліджень підтвердив, що такий усвідомлений підхід допомагає не лише покращити контакт з пацієнтами, але й запобігає збільшенню стресу, тривожності та емоційному вигоранню серед лікарів. http://bit.ly/3aeEeSo

Корисним також буде вивчення історії хвороби пацієнта, наприклад, якщо перед прийомом він матиме змогу заповнити коротку анкету, з якою лікар зможе ознайомитися перед тим, як почати роботу з пацієнтом. Це ще один етап підготовки.

 Уважно слухати і бути залученим.

Для цього важливі два компоненти: використання дружньої та відкритої мови тіла (відкритого положення, погляду в очі, орієнтації положення тіла на пацієнта, а не закриваючись від нього чи неї, сидячи, а не стоячи), а також уникати перебивання.

Перше допомагає побудувати міцніший взаємозв'язок і довіру між лікарем та пацієнтом, та збільшує задоволеність пацієнтів результатами візиту. http://bit.ly/2Tmv3JM

Дослідження також вказують, якщо лікар знаходиться в позиції сидячи, це збільшує оцінку пацієнтів та тривалість візиту, впливає на враження пацієнта щодо того, чи лікар їх уважно слухав, а також висловлює відкритість та повагу (на противагу позиції стоячи, що виглядає більш домінуючою). http://bit.ly/3ag3qIb

Другий компонент важливий для того, аби пацієнти могли почуватися вільно і надавати більше інформації стосовно свого здоров’я. Коли їх слухають без перебоїв, пацієнти повідомляють про більшу задоволеність візитом, також це допомагає зменшити тривогу пацієнта. При цьому тривалість прийому лікаря суттєво не збільшується. http://bit.ly/36XuTfH

Це не означає, що лікар не має ставити уточнювальних питань чи просити розповісти більше про якийсь симптом. Але важливо розуміти, коли це доречно, і все ж намагатися дати можливість пацієнту розповісти те, що його турбує без переривання. За даними деяких досліджень визначили, що в середньому лікарі перебивають своїх пацієнтів в середньому протягом 11 секунд. http://bit.ly/30pKtOR

Виділяти і звертати увагу на найважливіше.

Важливо з’ясувати, що найбільше турбує пацієнта та обов’язково проговорити ці питання під час візиту. Це один з ключових принципів пацієнтоорієнтованого підходу.

Проста форма застосування цієї практики передбачає початок прийому відкритим запитанням із запитом до пацієнта описати мету свого візиту: "Що саме вас сюди привело?" або "Яке ви маєте головне питання чи що вас хвилює сьогодні?".

Надалі важливо не випускати з уваги те, про що згадав пацієнт. Наприклад, лікарю потрібно підсумувати, що він чи вона правильно зрозуміли пацієнта і дадуть відповідь на запитання, що турбують.

Під кінець візиту варто запитати "Чи є ще щось, про що ви хочете розповісти сьогодні?" (Замість того, щоби просто запитувати "Чи є ще щось?").

Доведено, що застосування цієї рекомендації зменшує хвилювання пацієнтів, покращує їхню задоволеність та зменшує біль і тривожність, а також позитивно впливає на рівень довіри пацієнта до лікаря. http://bit.ly/36XuTfH, http://bit.ly/2RqtM1y

Вивчити особисту історію пацієнта.

Ця практика включає два компоненти: враховувати життєві обставини, які впливають на здоров'я пацієнта; другий — зосереджувати увагу на позитивних аспектах, зокрема, визнавати успіхи та зусилля пацієнта у піклуванні про здоров’я та у дотриманні рекомендацій.

Перший компонент дає можливість побудувати більш персоналізований підхід, який бере до уваги сімейні, психологічні, культурні, соціально-економічно або ж етнічні особливості кожного пацієнта.

Коли лікарі намагаються краще зрозуміти пацієнта, це показує їхній рівень залученості, створює атмосферу спільної присутності, та може безпосередньо впливати на якість надання медичної допомоги. http://bit.ly/2G6WXBP

Стосовно другого компоненту, то прикладом його застосування може бути використання позитивної мови, висловлення схвалення, співпереживання і заспокоєння, визнання навіть невеликих успіхів, коли це доцільно. Така тактика сприяє не лише покращенню стосунків і рівня довіри між лікарем та пацієнтом, але й значно ретельнішому дотриманню рекомендацій лікаря у лікуванні або ж змін способу життя на більш здоровий. http://bit.ly/2RkUZTj Простіше кажучи, важливо святкувати успіхи пацієнта разом.

 Брати до уваги емоційні сигнали.

Застосування цієї практики у роботі лікаря означає більшу увагу до вербальних та невербальних сигналів — наприклад, звертати увагу на зміни в голосі, міміці та мові тіла пацієнта. А також проявляти більшу емоційну залученість — запитувати як пацієнт почувається, чи ставиться до чогось. Ще одна складова — реагувати на емоції пацієнта та підтримувати його/її, приміром, висловами: “Це звучить дуже важко” або “Я бачу, що це вас дуже переймає”.

Велика кількість доказів свідчить про те, що особиста чутливість лікаря, включаючи здатність сприймати емоції пацієнта, позитивно впливає на їхню задоволеність, прихильність до дотримання рекомендацій та корисна для побудови більш довірливих відносин. Навіть попри те, що емоційна чутливість людей може дуже відрізнятися, пацієнти цінують спроби лікаря до емпатії та увагу до емоцій. http://bit.ly/3acehTv, http://bit.ly/38cU4ex

Застосування цих практик суттєво не збільшують тривалість прийому пацієнтів, натомість мають значний позитивний ефект на задоволеність лікуванням, зменшення тривожності і стресу серед пацієнтів, збільшує прихильність до лікування і виконання рекомендацій стосовно здоров’я та мають користь для самих лікарів.

Побудова здорових відносини між лікарем і пацієнтом було однією із задач трансформації системи охорони здоров’я. Здорове партнерство лікар-пацієнт без взаємних претензій, обману, звинувачень — це win-win співпраця.

Важливо, аби кожен учасник цих відносин прагнув їх покращити. Тут є поради для пацієнтів та медичних працівників як це можна зробити → http://bit.ly/2mRByGM

Перейти в каталог новин