Мета
Дослідити зміни клінічних особливостей пацієнтів із хворобою сухого ока, відповідно до короткочасного зовнішнього впливу озону нижніх шарів атмосфери.
Методи
Це проспективне дослідження включало пацієнтів із хворобою сухого ока, які лікувались одними й тими ж препаратами (0.05% циклоспорин або 3% діквафосол), та відвідували лікарню двічі із 2-місячним інтервалом. Пацієнти, які продемонстрували короткий час розриву слізної плівки і позитивне фарбування очної поверхні, були розподілені до груп циклоспорину і діквафосолу, відповідно. Під час кожного візиту оцінювали наступні показники: індекс захворюваності очної поверхні (OSDI), секрецію сліз, час розриву слізної плівки та фарбування рогівки флуоресцеїном. За один тиждень до проведення вищевказаних досліджень була зроблена експозиція озоном, орієнтована на середній рівень приземного озону. Зміни параметрів сухості очей відповідно до змін концентрації озону були проаналізовані за допомогою одно- та багатофакторного лінійних аналізів.
Результати
В дослідження було включено 33 пацієнта. Середній вік учасників становив 55.2 ± 10.5 років. Концентрації озону були суттєво пов’язані зі збільшенням показника OSDI (R = 0.304, P = 0.0006) та зменшенням секреції сльози (R = −0.355, P = 0.0012) в однофакторних моделях. В багатофакторних моделях ці результати зберігались: OSDI збільшився на 3.43 бали (β = 3.43, P = 0.002), а секреція сльози знизилась на 1.43 мм (β = −1.43, P = 0.015), як реакція на збільшення концентрації озону на 0.01 ppm протягом 2-місячного інтервалу. Зокрема, у групі циклоспорину були виявлені більш помітні зміни у показниках OSDI та секреції сліз, відповідно до змін концентрації озону (P <0,05).
Висновки
Короткочасна експозиція підвищеною концентрацією приземного озону призводить до посилення очного дискомфорту та зниження секреції сльози у пацієнтів із хворобою сухого ока.
Оригінальне дослідження:Short-Term Effects of Ground-Level Ozone in Patients With Dry Eye Disease
https://journals.lww.com/
