UpТoDate

ВСТУП
У цьому огляді описані причини гострого болю у животі у дітей та підлітків, які зустрічаються найчастіше і потребують невідкладної або первинної медичної допомоги.
Біль у животі є однією з найпоширеніших скарг у дитячому віці і часто потребує невідкладної оцінки на місці чи у відділенні невідкладної допомоги. Причиною, як правило, є самообмежений неважкий стан, такий як закреп, гастроентерит або вірусна інфекція. Завдання клініциста полягає у виявленні тих небагатьох пацієнтів із болем у животі, які мають потенційно небезпечні для життя стани (таблиця 1). Діагноз часто залежить від віку та клінічних особливостей дитини (тобто супутніх симптомів та результатів фізикального обстеження).

НЕВРОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АБДОМІНАЛЬНОГО БОЛЮ
Больові рецептори в животі включають вісцеральні рецептори (розташовані на серозних оболонках, в брижі та у стінках порожнистих органів) та рецептори слизової оболонки. Вісцеральні рецептори реагують на механічні та хімічні подразники, тоді як рецептори слизової оболонки – насамперед на хімічні.
Вісцеральний біль зазвичай не має конкретної локалізації. Більшість випадків абдомінального болю вісцерального генезу локалізовані по середній лінії через двосторонню симетричну іннервацію. При деяких станах, таких як апендицит, можливе визначення точної локалізації болю або його посилення при запаленні парієтальної очеревини.
Біль, що виникає у внутрішніх органах, іноді може сприйматися з хибної локалізації, яка віддалена від ураженого органу. Такий біль зазвичай розташовується у шкірних дерматомах, що іннервуються на тому самому рівні спинного мозку, що і внутрішні органи (мал. 1).

ЗАГРОЗЛИВІ ДЛЯ ЖИТТЯ СТАНИ
Травма - діти з болем у животі, які перенесли травму, повинні бути ретельно обстежені на наявність внутрішньочеревних травм. Механізми, як правило, пов'язані зі значною травмою (тобто з розривом чи перфорацією внутрішніх органів), включають автомобільну аварію, збиття пішохода автотранспортом, падіння, тілесні ушкодження та жорстоке поводження з дітьми. Клінічні прояви важкої травми включають синці в ділянці живота (наприклад, "знак ременя безпеки"), здуття і болючість живота та перитонеальні ознаки (наприклад, ригідність черевної стінки, симптоми подразнення очеревини) або біль у плечах, пов’язаний з подразненням діафрагми.
Апендицит - три найбільш передбачувані клінічні ознаки апендициту - це біль у правому нижньому квадранті, напруження м’язів передньої черевної стінки та зміна локалізації болю з ділянки пупка у правий нижній квадрант. Однак принаймні одна з цих ознак часто відсутня, особливо у дітей молодшого віку. Тому клініцисти повинні враховувати діагноз апендициту у дітей, які мають в анамнезі біль у животі та блювання, з гарячкою або без неї чи вогнищевою болючістю живота.
Інвагінація (інвагінація частини кишківника в себе, що є причиною розвитку непрохідності), як правило, виникає у дітей віком від двох місяців до двох років. Незважаючи на рідкість, інвагінація може спостерігатися у дітей старшого віку, і, як правило, асоціюється з дивертикулом Меккеля.
У дітей найчастіше присутній характерний біль, який розвивається раптово, переривчастий, сильний і класично супроводжується невгамовним плачем із підтягуванням ніг у напрямку до живота. У міру розвитку обструкції може розвиватися блювання жовчю.
Між епізодами болю дитина може поводити себе нормально. Початкові симптоми можна сплутати з гастроентеритом. Летаргія або змінена свідомість можуть бути основним симптомом інвагінації, особливо у немовлят. Незважаючи на те, що у невеликої кількості дітей у стільці буде визначатись кров або стілець по типу «малинового желе», у багатьох буде наявна прихована кров. Однак прояви можуть бути різними, але деякі діти не мають вираженого болю чи крові в калі.
Мальротація із заворотом середньої кишки - у новонароджених може виникнути блювання (жовчю або без неї) з явним дискомфортом у животі у результаті завороту середньої кишки. Понад 50 % дітей з мальротацією мають вік до місяця. Серед дітей старшого віку, які страждають на мальротацію із заворотом, симптоми зазвичай виникають гостро, проте деякі діти мають більш хронічну картину епізодичного блювання та болю в животі.
Защемлена пахова або пупкова грижа - діти з защемленими паховими грижами зазвичай дратівливі і плачуть. Блювання та здуття живота можуть розвиватися залежно від тривалості защемлення та того, чи відбулася кишкова непрохідність. При фізикальному огляді в паху може пальпуватися тверде, дискретне утворення, яке може поширюватися на калитку або великі статеві губи.
Пупкові грижі часто зустрічаються у дітей раннього віку, але рідко защемлюються.
Спайки з кишковою непрохідністю – у дітей з болем у животі та / або блюванням, які мали в анамнезі операцію на органах черевної порожнини, можливий розвиток непрохідності тонкої кишки внаслідок спайок. Ішемія кишківника може спричинити шок через гіповолемію та / або сепсис.
У ретроспективних серіях випадків, що описують дітей, які мали абдомінальну операцію, у 1–5 % спайки утворились через п’ять років після неї. Фактори, пов’язані з розвитком спайок у цих серіях, включали багаторазові операції, перитоніт та хірургічне втручання, пов’язане з клубовою кишкою.
Некротизуючий ентероколіт - у новонароджених, у яких розвинувся некротизуючий ентероколіт (НЕК), синдром кишкового некрозу, як правило, виникає блювання, здуття живота та його болючість. Системні ознаки включають апное, дихальну недостатність, млявість, порушення годування, нестабільність температури або гіпотонію, що є наслідком септичного шоку у найважчих випадках. Хоча більшість уражених немовлят народжуються передчасно, НЕК рідко розвивається у здорових новонароджених.
Пептична виразка шлунку – пептична виразка шлунку (ПВШ) зустрічається у дітей рідше, ніж у дорослих, і може бути ускладнена сильною кровотечею або перфорацією. Клінічні прояви ПВШ залежать від віку. Блювання, кровотеча та перфорація частіше спостерігаються у дітей раннього віку, тоді як дітям старшого віку та підліткам характерний тип перебігу як у дорослих, що проявляється епігастральним болем, який часто виникає через кілька годин після їжі. Деякі випадки ПВШ пов'язані з інфекцією Helicobacter pylori, хоча у дітей порівняно з дорослими вона зустрічається рідше. Пептичні виразки у дітей віком до 10 років часто викликані прийомом медикаментів (кортикостероїдами або нестероїдними протизапальними препаратами) або значними стресами. Приблизно половина випадків ПВШ має ідіопатичний характер.
Позаматкова вагітність - позаматкова вагітність повинна враховуватися при діагностиці абдомінального болю у дівчат у період постменархе, оскільки може бути пов’язано з небезпечною для життя кровотечею. Фактори ризику включають попередню генітальну інфекцію та попередню позаматкову вагітність. Біль у животі, аменорея та вагінальна кровотеча - класичні симптоми, з або без розриву. Вагінальна кровотеча, пов’язана з позаматковою вагітністю, як правило, передує аменореї. Однак деякі підлітки можуть неправильно трактувати кровотечу як звичайні місячні, і можуть не усвідомлювати, що вони вагітні до розвитку симптомів, пов’язаних із позаматковою вагітністю. Особливо це стосується підлітків, які мають нерегулярні місячні або не стежать за менструальними циклами.
Нечасті причини, що загрожують життю - наступні незвичні причини абдомінального больового синдрому, що загрожують життю, як правило, мають інші відмінні клінічні особливості:
● Діабетичний кетоацидоз (ДКА) - небезпечний для життя стан, який зазвичай проявляється поліурією, полідипсією та глюкозурією, але можливий також біль у животі та блювання, особливо у дітей раннього віку. У пацієнтів із важким ступенем ДКА може бути змінений психічний статус, дихання Куссмауля та поява вираженої дегідратації.
● Хвороба Гіршпрунга - ентероколіт, пов'язаний з хворобою Гіршпрунга, є рідкісним, грізним ускладненням цієї хвороби. У дітей зазвичай виникає дуже виражена діарея, лихоманка та біль у животі. Він може виникнути до хірургічного втручання, в ранньому післяопераційному періоді або через більше ніж два роки після остаточного відновлення.
● Гемолітичний уремічний синдром - гемолітичний уремічний синдром (ГУС), як правило, розвивається після інфікування ентерогеморагічною E. сoli (ЕГЕС) або Shigella, що продукує шига-токсин. ГУС також асоціювався з пневмококовою інфекцією, ВІЛ та генетичними факторами. Клінічні та лабораторні особливості ГУС включають криваву діарею, гемолітичну анемію, тромбоцитопенію та гостре ураження нирок, що проявляються підвищеним вмістом азоту сечовини в крові.
● Первинний бактеріальний перитоніт - зазвичай викликається грамнегативними бактеріями, такими як кишкова паличка або Streptococcus pneumoniae, є небезпечним для життя інфекційним ускладненням нефротичного синдрому та інколи іншими станами, що викликають асцит (наприклад, цироз печінки) .
● Міокардит - міокардит може спричинити біль у животі внаслідок пасивного застою у печінці внаслідок серцевої недостатності або біль, що іррадіює і викликаний перикардитом. Тахікардія неясної етіології у дитини з болем у животі може бути ознакою міокардиту.
● Проковтування магніту – у клінічних випадках описано дітей, у яких розвинувся заворот та перфорація кишківника після прийому малих рідкоземельних магнітів. Травма виникає, коли магнітні предмети прикріплюються один до одного через стінку кишківника. Симптоми неспецифічні і, як правило, включають біль у животі.

ЗАГАЛЬНІ ПРИЧИНИ
Закреп - у дітей із закрепом може виникати сильний біль в животі по типу коліки. У серії 83 дітей, що звернулись до лікарів первинної медичної допомоги або відділення невідкладної допомоги з гострим болем у животі, гострий або хронічний закреп був найпоширенішою причиною, що зустрічалася у 48 % дітей. У багатьох випадках ректальне дослідження було ключовим кроком у встановленні діагнозу.
Закреп ймовірно наявний у дітей, що мають принаймні дві наступні ознаки: менше трьох дефекацій на тиждень, нетримання калу (як правило, пов'язане з енкопрезом), великий об’єм калових мас, що пальпується в прямій кишці або при огляді живота, ретенційна поза або болюча дефекація. Батьки можуть не пов’язатти закреп із болем у животі дитини.
Шлунково-кишкова інфекція - у дітей з гострим гастроентеритом можлива лихоманка, сильний спазматичний біль у животі та дифузна болючість живота до початку діареї. При відсутності діареї діагноз гастроентерит слід вважати діагнозом виключення.
Гастроентерит, викликаний Yersinia enterocolitica, може спричинити осередковий біль у правому нижньому квадранті та перитонеальні ознаки, які клінічно не відрізняються від апендициту.
Інші інфекції
Інфекції сечовивідних шляхів - біль у животі та лихоманка є найпоширенішими симптомами інфекції сечових шляхів у дітей віком від двох до п’яти років. У немовлят також може бути блювання або анорексія, тоді як діти > 5 років мають більше класичних симптомів, таких як дизурія, частіші позови та / або дискомфорт в боці.
Стрептококовий фарингіт - у дітей із фарингіт, викликаний бета-гемолітичним стрептококом групи А (БГСА-фарингіт) окрім лихоманки та ексудативного фарингіту може проявлятись болем у животі,
Пацієнти з іншим фарингітом, крім БГСА-асоційованого, також можуть скаржитись на біль в животі. Це було продемонстровано в одній спостережній серії з описом дітей, які звертались до відділення невідкладної допомоги з підозрою на БГСА-фарингіт, з яких 25 % тих, мали позитивна БГСА-культура, і 34 % - з негативним результатом, скаржились на біль в животі.
Пневмонія - діти з пневмонією, особливо нижньодольовою, можуть скаржитися на біль у животі. Пов'язані симптоми зазвичай включають підвищення температури, тахіпное та / або кашель. Під час аускультації легень можливі вогнищеві відхилення (тобто ослаблення дихання або крепітація), хоча у деяких дітей з пневмонією може спостерігатися нормальна аускультативна картина.
Вірусні захворювання - вірусні захворювання, крім гастроентериту (тобто вірусний фарингіт та інфекція верхніх дихальних шляхів), також можуть бути пов’язані з болем у животі. Вони можуть проявлятись гарячкою, кашлем, болем у горлі та / або ринореєю.
Запальні захворювання тазу - запальні захворювання тазу (ЗЗТ), гостра інфекція верхніх жіночих статевих шляхів, може бути причиною болю внизу живота у сексуально активних дівчат. Біль часто починається під час менструації або незабаром після неї. Можуть бути виділення з піхви. Сепсис і тубооваріальний абсцес рідко є небезпечними для життя ускладненнями ЗЗТ.
Мезентеріальний лімфаденіт - це запальний стан брижових лімфатичних вузлів, який може проявлятись гострим або хронічним болем у животі. Оскільки вузли зазвичай знаходяться в правому нижньому квадранті, мезентеріальний лімфаденіт іноді імітує апендицит та інвагінацію. В одній серії з 70 дітей з клінічно підозрюваним гострим апендицитом у 16 % було встановлено остаточний діагноз мезентеріального лімфаденіту за допомогою ультразвукового дослідження, за даними клінічного перебігу або хірургічного втручання.
Поширеність мезентеріального лімфаденіту може зростати, що ймовірно пов'язано зі збільшенням використання діагностичних зображень для оцінки дітей з болем у животі. Мезентеріальний лімфаденіт діагностується за допомогою УЗД, на якому виявляються лімфатичні вузли живота (більше 8 мм у діаметрі). Наявність збільшених лімфатичних вузлів на діагностичній томографії само по собі не виключає діагноз апендициту; необхідно візуалізувати і нормальний апендикс. Етіологія мезентеріального лімфаденіту включає вірусний та бактеріальний гастроентерит (наприклад, Yersinia enterocolitica), запальну хворобу кишківника та лімфому; найбільш поширена вірусна інфекція.
Гострий мезентеріальний лімфаденіт - самообмежений стан. Лікування включає підтримуючу терапію, включаючи купірування больового синдрому та адекватну гідратацію. Біль у животі, що виникає у дітей з мезентеріальним лімфаденітом, зазвичай зникає протягом одного-чотирьох тижнів, однак у багатьох дітей можуть спостерігатися симптоми до 10 тижнів. Діти з тривалими симптомами або ті, хто має втрату ваги або інші системні симптоми, можуть потребувати оцінки запальних захворювань кишківника, туберкульозу або злоякісних захворювань.
Розрив кісти яєчника - гострий сильний біль, що імітує апендицит або перитоніт, може бути наслідком розриву кісти яєчника. Рідко розвиваються небезпечні для життя кровотечі.
Проковтування чужорідних тіл - маленькі діти зазвичай можуть з’їсти дрібні, гладкі неїстівні предмети, які зазвичай без проблем проходять через пілорус. Біль у животі у дітей, які проковтнули чужорідне тіло, зокрема, гострі предмети (які можуть перфорувати кишківник) або довжиною > 5 см (що може спричинити непрохідність), декількох магнітів (що може призвести до попадання відрізка стінки кишки між двома магнітами, які притягуються один до одного), або кнопкові батареї (які можуть виділяти їдкий матеріал), вимагають невідкладної оцінки щодо можливості непрохідності чи перфорації.
Кольки - у немовлят з коліками наявні скарги на дратівливість, плач або біль у животі (таблиця 2).

Таблиця 2. Особливості гіпертонії у немовлят із коліками
Обличчя дитини червоне, з епізодичною блідістю в ділянці біля рота
Живіт здутий і напружений
Ноги складені на животі, а стопи часто холодні (ноги можуть періодично подовжуватися під час сильних криків)
Пальці стиснуті
Руки напружені, тугі та витягнуті (лікті також можуть бути зігнуті)
Спина вигнута
Адаптовано з Lester BM. Colic and Excessive Crying. Report of the 105th Ross Conference on Pediatric Research, Lester BM, Barr RG (Eds), Ross Products Division, Columbus 1997. p.18
Інші клінічні особливості, які дозволяють запідозрити діагноз колік, включають:
● типова картина пароксизмального плачу, що триває не менше трьох тижнів;
● плач зазвичай ввечері;
● плач полегшується після зникнення здуття або стільця;
● нормальне годування та відповідне збільшення ваги;
● відсутність супутніх симптомів;
● нормальні дані фізикального огляду.

ІНШІ ПРИЧИНИ
Шлунково-кишкові
● Запальна хвороба кишківника (частіше хвороба Крона, ніж виразковий коліт) може проявлятись періодичним болем у животі. Супутні ознаки можуть включати діарею та зниження ваги. Хоча виникнення симптомів у дітей з виразковим колітом, як правило, є підгострим, може спостерігатися фульмінантний перебіг з сильним болем у животі, кривавою діареєю, тенезмами та підвищенням температури.
● Панкреатит - як правило, викликає гострий біль у верхній частині живота (як правило, в епігастрії або правому верхньому квадранті) на початку, який може іррадіювати в спину. Також часто зустрічаються блювання (може бути з домішками жовчі) і гарячка. Причинами панкреатиту серед дітей є травма, інфекція, структурні аномалії та деякі ліки (тобто тетрациклін, L-аспарагіназа, вальпроєва кислота та стероїди).
● Гострий холецистит - зазвичай викликає біль у правому верхньому квадранті або епігастрії. Біль може іррадіювати в праве плече або спину. Пов'язані скарги включають нудоту, блювання та анорексію. Холецистит рідко зустрічається серед дітей, і більшість мають сприятливі стани, такі як гемоглобінопатії або муковісцидоз.
● Внутрішньочеревний абсцес - може викликати біль у животі. У дітей типово проявляється гарячкою, а в анамнезі наявні дані про попереднє внутрішньочеревне захворювання або абдомінальну операцію.
● Харчова алергія - харчова алергія на білок може бути пов’язана з дратівливістю, яку батьки можуть трактувати як біль у животі. У немовлят зазвичай у стільці наявні кров та слиз, але відсутня діарея.
● Мальабсорбція - мальабсорбція (така, що виникає при целіакії та мальабсорбції вуглеводів) може викликати періодичний біль у животі. Діти з целіакією зазвичай мають хронічну діарею, анорексію та втрату ваги. У деяких також може бути блювання.
● Дивертикул Меккеля - дивертикул Меккеля проявляється безболісними ректальними кровотечами. Біль у животі може розвиватися як результат виразки слизової (з позаматкової шлункової тканини) при перфорації або непрохідності кишківника.
● Абдомінальна мігрень - (включається в періодичні синдроми дитячого віку) часто проявляється гострим характером виникнення периумбікального болю в животі (78 %) або інколи більш дифузним (16 %). Частіше зустрічається після семи років. Біль часто обмежує працездатність, з блюванням або без нього і головним болем. Сімейний анамнез щодо мігрені часто обтяжений. Оскільки цей стан є періодичною проблемою, в анамнезі можуть бути вказівки на подібні прояви. Перший епізод повинен бути диференційований від шлунково-кишкових та інших поза шлунково-кишкових причин гострого виникнення болю в животі. Фізикальне обстеження може бути без патології або виявити легкий дискомфорт у животі. Дослідження крові та візуалізаційні дослідження зазвичай в межах норми.
● Блукаюча або додаткова селезінка - блукаюча селезінка відноситься до набутої слабкості або вродженої недорозвиненості або відсутності первинних ділянок прикріплення зв’язок селезінки у лівому верхньому квадранті. В результаті у пацієнтів підвищений ризик виникнення перекруту та інфаркту селезінки. Блукаюча селезінка найчастіше спостерігається у дітей і пов’язана з вродженою діафрагмальною грижею, синдромом Пруне-Беллі, нирковою агенезією і шлунковим заворотом. Як правило, це гострий, дифузний, сильний біль у животі. У пацієнтів також може бути абдомінальне новоутворення, яке рухається до лівого верхнього квадранта і може мати межу. УЗД є найбільш ефективним для встановлення передопераційного діагнозу і може оцінити адекватність перфузії селезінки. Відповідно до серій випадків, приблизно дві третини пацієнтів потребують спленектомії. Рання діагностика дозволяє провести спленопексію та зберегти функції селезінки.
Додаткова селезінка виникає при неповному зрощенні селезінки під час ембріонального розвитку і може виникати у до 30 % пацієнтів. Ця патологія, як правило, безсимптомна, перекрут додаткової селезінки в місці її кровопостачання може бути пов'язаний з гострим, гострим переривчастим або хронічним болем у животі. Ультразвукове дослідження або комп’ютерна томографія живота з внутрішньовенним контрастом може встановити діагноз.
Не шлунково-кишкові
● IgA-васкуліт (IgAВ; пурпура Шейнляйн-Геноха) - це системний васкуліт, що вражає дрібні судини шкіри, кишок та клубочків, які можуть виникати при колікозному болі у животі (імовірно, через місцевий васкуліт). Біль зазвичай розвивається після появи характерної пурпурової висипки, що локалізована переважно на нижніх кінцівках і сідницях (малюнок 1). У стільці часто міститься явна або прихована кров. Рідкісні ускладнення IgAВ, які можуть викликати біль у животі, включають інвагінацію (як правило, в клубовій кишці), панкреатит та холецистит.
● Гепатит - гепатит, як правило, викликає жовтяницю, легкий біль у животі та лихоманку, але маленькі діти, зокрема, можуть бути афебрильними та / або аніктеричними. Захворюваність гепатитом А та В серед дітей знизилася з моменту введення ефективних вакцин.
● Вазооклюзійний криз при серповидноклітинній анемії – серповидноклітинна анемія зазвичай пов'язана з гострими епізодами болю, які можуть проявлятися як біль у животі. Необхідно проводити диференціацію з іншими причинами болю в животі, включаючи небезпечні для життя діагнози.
● Новоутворення - злоякісні солідні пухлини можуть проявлятись болем у животі та абдомінальним новоутворення. Пухлина Вільмса і нейробластома частіше зустрічаються у немовлят, тоді як лейкемічне або лімфоматозне ураження печінки, селезінки або заочеревинних лімфатичних вузлів зустрічається частіше у дітей старшого віку. Інші причини включають пухлини печінки, пухлини яєчників, лімфому Беркітта і саркоми м'яких тканин. Діагноз злоякісного захворювання слід враховувати дітям з хронічним болем у животі, втратою ваги або новоутворенням у животі при огляді.
● Сечокам’яна хвороба - неспецифічний біль у животі є типовою ознакою сечокам’яної хвороби серед дітей раннього віку. Для порівняння, підлітки частіше скаржаться на колікоподібний біль у боках. Гематурія та інфекція сечовивідних шляхів - інші часті прояви сечокам’яної хвороби серед дітей.
● Перекрут яєчок - перекрут яєчок викликає біль у калитці, який може іррадіювати в живіт. У пацієнтів може виникнути супутня нудота, блювання та підвищення температури. Уражене яєчко, як правило, чутливе, набрякле і слабо піднятий через вкорочення канатиків внаслідок скручування. Воно може знаходитись горизонтально, витісняючи надяєчко зі свого нормального задньобокового положення. У всіх чоловіків з болем у животі слід проводити ретельне обстеження сечостатевої системи, оскільки болі часто іррадіює, а пацієнт може не завжди вказувати на хвороби калитки в анамнезі.
● Перекрут яєчників - зазвичай розвивається в результаті новоутворення яєчника або кісти, але може виникати самостійно. Хоча частіше зустрічається у дівчат після появи менархе, також може спостерігатися у дівчат до його появи із новоутворення яєчників. Часто виникають нудота і блювання. Частковий або інтермітуючий перекрут яєчників, як правило, проявляється як інтермітуючий сильний, біль придатків у животі, пов'язаний з новоутворенням.
● Отруєння - до токсинів, які пов’язані з болем у животі, відносяться свинець і залізо. Отруєння свинцем зазвичай є результатом його хронічного потрапляння всередину і викликає періодичні болі в животі. Тоді як отруєння залізом зазвичай є гострим станом з іншими шлунково-кишковими симптомами, такими як блювання та діарея.
● Гострі порфірії - гострі порфірії мають різні неспецифічні нейровісцеральні симптоми (наприклад, біль у животі, психічні розлади, неврологічні симптоми), найпоширенішим з яких є біль у животі. Вони можуть включати потенційно небезпечні для життя неврологічні ефекти (наприклад, судоми, кому, бульбарний параліч) і пов'язані з підвищенням рівня попередників порфірину дельта-амінолевулінової кислоти та порфобіліногену. Симптоми зазвичай проявляються як гострі напади, але іноді носять хронічний характер.
● Сімейна середземноморська лихоманка - для неї характерні епізодичні напади лихоманки, що тривають 1-3 дні і супроводжуються в більшості випадків болем у животі, плевритом та артралгіями або артритами, внаслідок супутніх серозитів та синовітів. Напади супроводжуються підвищенням кількості лейкоцитів та гострофазних маркерів, тоді як рідина з запалених суглобів виявляє переважно нейтрофільний лейкоцитоз. Постійне запалення може призвести до вторинного (АА) амілоїдозу.

ВИСНОВОК
Біль у животі є однією з найпоширеніших скарг у дитячому віці і часто вимагає термінової оцінки на місці чи у відділенні невідкладної допомоги. Незважаючи на те, що причиною, як правило, є лише обмежений стан, такий як закреп, гастроентерит або вірусна інфекція, повинні бути негайно виявлені потенційно небезпечні причини, які потребують термінового лікування, такі як апендицит або непрохідність кишківника (таблиця 1).
● Вісцеральний біль у животі, як правило, не має точної локалізації. Після подразнення паріетальної очеревини (як це виникає при апендициті, коли запалюється серозна поверхня), біль набуває більш точної локалізації. Згаданий біль зазвичай локалізується в шкірних дерматомах, що іннервуються на тому самому рівні спинного мозку, що і вісцеральні органи.
● Причини болю в животі, що загрожують життю, часто призводять до кровотечі, непрохідності та / або перфорації (наприклад, при травмі, інвагінації, завороті або апендициті). Екстраабдомінальні причини (тобто гемолітичний уремічний синдром та міокардит) зазвичай мають інші відмінні клінічні особливості.
● Поширеними причинами болю в животі є закрепи, шлунково-кишкові інфекції, інфекції поза ШКТ та коліки.
● Причинами абдомінального больового синдром урідко є захворювання ШКТ (тобто запальні захворювання кишківника, панкреатит, холецистит, внутрішньочеревний абсцес, харчова алергія на білок молока, мальабсорбція та дивертикул Меккеля) та поза ШКТ (тобто діабетичний кетоацидоз, вазооклюзійний криз при серповидноклітинній анемії, IgA-васкуліт (пурпура Геноха-Шенлейна), пухлини, сечокам’яна хвороба, перекрут яєчників, перекрут яєчок та прийом деяких токсичних речовин).

Скачати pdf-файл:https://bit.ly/3dYt8C8

Джерело: https://bit.ly/2SVgPyq