У деяких аптеках у продажу з’явилися швидкі тести українського виробництва для визначення SARS-CoV-2. Фактично кожен може придбати тест без рецепта лікаря і зробити його самостійно вдома.
Розширення доступу до тестування може бути хорошим рішенням для посилення боротьби з COVID-19. Адже що більше інфікованих людей виявлено, то швидше їх можна ізолювати та відстежити їхні контакти, і таким чином зменшити швидкість поширення вірусу та зрештою його зупинити.
Але можливість самостійно робити тест без чіткого алгоритму як діяти у разі отримання позитивного чи негативного результату може бути небезпечним. Чому? Передусім, через відсутність чітких рекомендацій щодо застосування таких тестів.
- Дізнавшись про можливість зробити тест, люди можуть побігти купувати його в аптеку, не маючи для цього жодних підстав, та без попередньої консультації з лікарем. Так не має бути. Можливість купити тест — це добре, але для отримання найбільш точного результату, дослідження має робити саме лікар.
- Самостійне ж виконання тесту несе ризики, що пацієнти скористаються ним неправильно. Наприклад, вони можуть неправильно відібрати кров і внести занадто малу чи велику кількість крові у лунку, неправильно зафіксувати час для зчитування результату, чи виконувати його у невідповідних для цього умовах загалом. Всі ці чинники впливають на точність результату. І дуже ймовірно, що людина без навичок, не зможе повноцінно виконати всі умови вдома.
Через це люди можуть отримати хибний (позитивний чи негативний) результат. В обох випадках це небезпечно.
Швидкий тест — це тест на визначення антитіл, а не на виявлення вірусу. Залежно від особливостей виробництва, він здатний виявити антитіла вірусу в середньому після 4-7 дня інфікування.
Тому якщо результат негативний — це може створити хибну ілюзію, що все в порядку. Адже негативний результат можливий у період “серологічного вікна”, коли людина вже заразилася, але антитіл у крові поки немає. Тож негативний результат не виключає можливість зараження вірусом.
Позитивний результат означає, що контакт з вірусом вже відбувся. З одного боку, це може означати, що людина вже давно перехворіла і тест показує наявність імунітету. В іншому випадку це може означати, що хвороба у розпалі. Тому перше, що варто зробити — це повідомити свого лікаря та дотримуватися правил самоізоляції до того, як позитивний результат не буде підтверджено або скасовано ПЛР тестуванням.
Крім того, швидкий тест — це тест для виконання якого потрібні зразки крові. Тому використані тести та скарифікатори — це медичні відходи (відповідно до Закону України "Про відходи" — це небезпечні відходи). Важливо подбати про їхню правильну утилізацію, аби ніхто сторонній не мав із ними контакту. Просто викидати у смітник їх не можна.
Ще один негативний момент — дослідження в домашніх умовах руйнує алгоритм виявлення інфікованих людей, який існує зараз. Важливо, аби результат тесту (позитивний чи негативний) потрапив у статистику, адже це інформація, яку надалі використовують епідеміологи для відстеження контактів інфікованої людини та для фіксування у статистиці.
Тому на даному етапі не рекомендовано робити тест без консультації з лікарем.
Якщо ж ви сімейний лікар і вам зателефонував пацієнт, який самостійно зробив швидкий тест, то важливо:
◾ Дізнатися чи є зараз у пацієнта симптоми, характерні для COVID-19 (підвищення температури, сухий кашель, задишка), чи були такі симптоми протягом останнього місяця.
◾ Чи був контакт з хворою людиною або чи перебував в інших країнах/регіонах України з великою кількістю випадків COVID-19 і як давно.
◾ Якщо не було жодних симптомів взагалі, або з’явилися лише зараз, пацієнта варто скерувати на ПЛР дослідження, аби переконатися, що він/вона не виділяє вірус. Також важливо з’ясувати показання до госпіталізації (за наявності симптомів).
◾ У разі позитивного тесту треба повідомити епідеміологів. До людини повинна виїхати мобільна бригада, яка візьме зразки для проведення ПЛР тесту. На цей час людина має бути ізольована.
◾ Негативний результат тесту важливо зафіксувати у медичній документації також. Це допоможе визначити час інфікування, якщо надалі пацієнт захворіє.
◾ Не варто радити пацієнтам купувати цей тест без підстав. Лише за попередньою консультацією та з роз’ясненням подальшого алгоритму дій пацієнта.
Загалом швидкі тести мають бути у сімейних лікарів і безоплатні для пацієнтів, а не лежати на поличках в аптеках. Якщо у вас є причина робити тест, то краще звертайтеся до сімейного лікаря, а не біжіть одразу в аптеку.
Зараз ситуація з тестами залишається неоднозначною. З одного боку постійно лунають заяви, що в Україні достатньо тестів, при цьому ми надалі залишаємося однією з країн-аутсайдерів за кількістю проведених досліджень. Також багато було повідомлень про розподіл швидких тестів серед сімейних лікарів, але схоже, що далі повідомлень про наявність тестів, нічого не трапилося.
З іншого боку, можливість придбати швидкий тест в аптеці начебто допомагає розширити доступ до тестування. Але без алгоритмів і рекомендацій як користуватися такими тестами, ця можливість більше схожа на перекладання відповідальності на плечі громадян, аніж реальна турбота про їхнє здоров’я.
