Кожна людина, у світі заслуговує на те, щоб прожити довге життя та бути здоровою. Сутність громадського здоров’я, за висловом відомого вченого Чарльза Вінслоу, якраз і полягає у продовженні життя, зміцненні здоров’я за допомогою організованих зусиль і свідомого вибору суспільства, державних та приватних організацій, громад та окремих людей. Як же оцінити і спрогнозувати ці зусилля, який інструмент допоможе побудувати ефективну політику громадського здоров’я?
Саме для того, щоб сформувати уявлення про стан здоров’я людей, дослідити найкращі стратегії для побудови здорового світу, оцінити втрачені у зв’язку з передчасною смертю, хворобою, травмою роки життя, вплив факторів ризику на розвиток хвороби, та розробити інноваційні системи вимірювання, які використовуватимуться для ухвалення рішень в системі охорони здоров’я, з 1990 року введено в практику поняття глобального тягаря хвороб (Global Burden of Disease — GBD).
Дослідження глобального тягаря хвороб — це глобальна програма, що оцінює втрату працездатності та смертність від основних захворювань, травм та факторів ризику. Воно охоплює 286 причин смерті, 369 захворювань та травм, 87 факторів ризику в 204 країнах та територіях.
GBD — одне з найбільших наукових партнерств, співпраця понад 5 000 вчених із 152 країн світу, які працюють із ВООЗ та іншими установами.
Проєкт координується Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME), мета якого полягає у виявленні кращих стратегій для побудови здорового світу.
GBD збирає та використовує:
- національні бази даних;
- дослідження/опитування;
- наукову літературу;
- клінічну інформацію;
- інші джерела.
Дослідження допомагає урядам, науковцям та зацікавленим особам отримати відповіді на такі питання:
- Скільки людей помирає?
- Які захворювання, травми та фактори ризику викликають ранню смерть та втрату працездатності?
- Які нефатальні стани погіршують здоров’я протягом життя людини?
- Які фактори ризику мають найбільший вплив на здоров’я?
- У чому полягають глобальні та регіональні проблеми охорони здоров’я?
- Яким чином найкраще розподілити ресурси для максимізації позитивного впливу на здоров’я?
Ключові термінидослідження:
- Life Expectancy(очікувана тривалість життя) — кількість років, яку людина може прожити в будь-якому віці.
- HALE (healthy life expectancy) — тривалість здорового життя. На відміну від тривалості життя, HALE враховує смертність та нелетальні наслідки.
- DALY (Disability-Adjusted Life Year) — роки здорового життя, втрачені у зв’язку з передчасною смертю, хворобою чи травмою, що призводить до втрати працездатності.
- YLL(year lost life) — роки здорового життя, втрачені в результаті передчасної смерті.
- YLD (years lived with disability) — роки здорового життя, втрачені через непрацездатність.
Останні висновки GBD формують уявлення про стан здоров’я у 2019 році, безпосередньо перед пандемією коронавірусної хвороби (COVID-19).
В рамках співпраці Центру громадського здоров’я МОЗ України з IHME проведено дослідження глобального тягаря хвороб в Україні.
Сучасне й доказове ранжування складене на основі кількості смертей населення показало, що у 2019 році серед основних причин смерті у всіх вікових категорій обох статей:
- ішемічна хвороба серця;
- ішемічний інсульт;
- геморагічний інсульт;
- рак трахеї, бронхів та легень;
- хвороба Альцгеймера;
- колоректальний рак;
- самоушкодження іншими засобами;
- хронічні обструктивні захворювання легень;
- алкогольна кардіоміопатія;
- рак шлунку.
Також сформовано рейтинг основних причин передчасної смерті та втрати працездатності у 2019 році. До нього увійшли:
- ішемічна хвороба серця;
- цереброваскулярні хвороби;
- цироз та інші хвороби печінки;
- біль у спині;
- самоушкодження;
- дорожні травми;
- кардіоміопатія та міокардит;
- рак легенів;
- розлади викликані алкоголем;
- падіння.
Дослідження GBD також виявило, що показник DALY (втрачені роки здорового життя, які призвели до втрати працездатності) внаслідок ішемічної хвороби серця серед населення України є значно вищим, ніж в інших державах.
В Україні тягар передчасної смерті та втрати працездатності, зумовлений ішемічною хворобою серця, у чоловіків помітно вищий за жінок.
GBD дозволяє чіткіше встановлювати пріоритети для розвитку системи охорони здоров’я, відкриваючи можливості для побудови комплексних оцінок ефективності роботи систем охорони здоров’я та їх зіставлення, а також виявити найкращі практики організації медичної допомоги, порівнювати українські та закордонні програмні заходи.
