Хвороба Крона – хронічне запальне захворювання органів травлення, яке може уражати будь-який відрізок шлунково-кишкового тракту (ШКТ) від ротової порожнини до прямої кишки. Типовими є гранулематозні запальні зміни, розділені ділянками здорової тканини, що створюють характерний симптом «бруківки». Запальний процес спочатку уражає слизову оболонку, згодом розповсюджується на усі шари стінки ШКТ, призводить до її руйнування та фіброзу, утворення нориць та стенозів.
Часто у пацієнтів, які мають симптоми кишкової непрохідності і проживають у ендемічних регіонах, помилково діагностують туберкульоз кишечника. Під час лікування такі пацієнти стають резистентними до протитуберкульозної терапії без полегшення абдомінальних симптомів, і тому їх направляють до хірургічного відділення для дослідження та подальшого лікування. Даний клінічний випадок представляє аналогічний сценарій неправильно діагностованої хвороби Крона. (https://bitly.su/CluzDSmo)
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК
24-річна дівчина скаржилась на біль і здуття живота, значну втрату маси тіла, асоційовані з хронічним кашлем і вечірнім підвищенням температури, що спостерігається протягом останніх двох років. Пацієнтці було встановлено діагноз – позалегеневий туберкульоз, призначено відповідну антитуберкульозну терапію. Однак протягом періоду лікування інтенсивність здуття живота наростала, що призвело до виникнення ознак гіповентиляції. Також з’явилися скарги на темно-кров’янисті виділення з анального отвору, асоційовані з закрепом.
При фізикальному огляді виявлено здутий живіт. Ректальне пальцеве дослідження не визначило ознак геморою, тріщин або активної кровотечі. Дослідження виявило важку анемію, швидкість осідання еритроцитів ставновила 49 мм/год. Рентгенографія грудної клітки показала плевральний випіт.
Комп’ютерна томографія виявила набряк сліпої кишки і стриктуру в дистальному відділі сліпої та проксимальному відділі висхідної кишки, що викликає важку форму обструкції. Також спостерігається проксимальна дилатація тонкої кишки з привідкритим ілеоцекальний клапаном, асцит і кальцифікована очеревинна лімфаденопатія.
Пацієнтку направили на діагностичну лапаротомію. За даними проведеного дослідження виявлено запальний процес в сліпій кишці, тотальну непрохідність висхідної ободової кишки з виразковим розростанням, яке кровоточить, по всій довжині товстого кишечника спостерігаються множинні виразки. Було прийняте рішення про проведення геміколектомія з ілео-поперечним анастомозом вгору. Резектований зразок тканини направили на гістопатологічну експертизу.
За результатами гістологічного дослідження встановлено наявність сегментарного запалення слизової оболонки по всій довжині кишечника, ділянки крововиливів, гістіоцитарні клітини, гігантські багатоядерні клітини, що формують саркоїдоподібну гранульому. Наведені ознаки характерні для хвороби Крона.
ОБГОВОРЕННЯ
Мінлива епідеміологія хвороби Крона та туберкульозу кишечника є причиною складнощів у диференційній діагностиці цих захворювань, що призводить до збільшення рівня захворюваності та смертності внаслідок невчасно встановленого діагнозу. Схожа локалізація та гістологічна картина зумовлюють труднощі в розрізненні даних патологій. На сьогоднішній день хвороба Крона залишається діагнозом виключення, оскільки патогенез даного захворювання залишається таємничою загадкою сучасної медицини.
