Відповіді на питання до президії колегії Міністерства охорони здоров’я України на засіданні від 14.02.2020

  • 1. Чи справедлива заробітна плата лікаря-онколога вищої категорії в розмірі 5000 грн.

З 01 квітня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється для всіх видів медичної допомоги. До неї планується долучити всі комунальні заклади охорони здоров’я, які надають відповідну медичну допомогу та уклали договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України ( далі – НСЗУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 391 були затверджені Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, згідно з якими реєстрація надавача як юридичної особи (крім державної або комунальної установи) або як фізичної особи-підприємця є однією з обов’язкових умов для укладення договору про медичне обслуговування населення.

Таким чином, НСЗУ укладає договори про медичне обслуговування населення з закладами охорони здоров’я, що зареєстровані як казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства, які відповідають зазначеним вимогам.

Умови оплати праці працівників підприємств (у тому числі комунальних) здійснюються на договірній основі, що передбачено ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 15, 16 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про колективні договори і угоди», положеннями Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки, відповідними галузевими угодами.

В сфері оплати праці підприємств може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств».

Крім того, за умови визначення в колективному договорі підприємства, можливо застосовувати умови оплати праці працівників відповідно до нормативних актів, що регулюють умови оплати праці працівників бюджетної сфери, а саме умови оплати праці працівників державних та комунальних (бюджетних) закладів охорони здоров’я, які розроблені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а також умови передбачені іншими нормативними актами.

Отже, з урахуванням положень Господарського кодексу України, бюджетного законодавства, автономізовані заклади охорони здоров’я мають певні переваги:

- керівник підприємства отримує значно більшу, ніж керівник бюджетної установи, свободу у розпорядженні активами, фінансами та формуванні кадрової політики, визначенні внутрішньої організаційної структури закладу;

- можливість самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці працівників, що допускаються законодавством;

- фінансування підприємства здійснюється не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що дозволяє ефективно розпоряджатися коштами;

- медичні заклади отримали можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики, тощо.

  • 2. Які шляхи щодо поліпшення прижиттєвої патоморфологічної діагностики?

Експерти міжвідомчої мультидисциплінарної робочої групи з питань розробки, удосконалення організації профілактики, діагностики та лікування за напрямом «Онкологічні захворювання» працює над удосконаленням законодавства, яке забезпечить створення сучасної якісної патоморфологічної служби.

Зокрема, створено проєкт наказу “Про оптимізацію прижиттєвої патоморфологічної діагностики”, яким визначаються вимоги до структурних підрозділів, що здійснюють прижиттєву патоморфологічну діагностику, порядок направлення та реєстрації біоматеріалу, порядок проведення дослідження, вимоги до зберігання матеріалу.

  • 3. Яким чином планується покращити доступність рентгендіагностики, за допомогою якої виявляються ранні стадії онкологічних захворювань, зокрема раку легень та раку грудної залози.

Ефективність скринінгу раку легені та раку грудної залози за допомогою рентгенологічного (зокрема рентгенографічного) дослідження грудної клітки не базується на принципах доказової медицини, а отже, витрати ресурсів на такий спосіб діагностики є недоцільними.

Натомість міжнародна наукова спільнота не рекомендує проводити скринінг раку легень за допомогою рентгенографічного дослідження.

Інформуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році» серед пакетів медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми медичних гарантій, передбачені послуги, що сприятимуть ранньому виявленню та діагностиці онкологічних захворювань, а саме: мамографія грудних залоз, гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія, бронхоскопія.

  • 4. Які плани по розвитку спеціалізованої онкологічної допомоги?

Наказом МОЗ України від 18.12.2019 № 2524 «Про утворення та затвердження складу міжвідомчих мультидисциплінарних робочих груп» затверджено склад міжвідомчої мультидисциплінарної робочої групи з питань розробки, удосконалення організації профілактики, діагностики та лікування за напрямом «Онкологічні захворювання». Першочерговим завданням робочої групи є створення Національної стратегії контролю онкологічних захворювань.

Національною стратегією передбачені такі цілі:

Забезпечити первинну профілактику онкологічних захворювань шляхом зниження впливу факторів ризику та покращення поінформованості населення з подальшим залученням до активних дій.

Сприяти ранньому виявленню онкологічних захворювань.

Забезпечити сталий та рівноправний доступ до спроможної мережі закладів охорони здоров’я для діагностики та лікування онкологічних захворювань.

Розвинути спроможну мережу надання високоякісного, скоординованого та доступного лікування онкологічних захворювань у дітей на основі мультидисциплінарного підходу, а також забезпечити гідний догляд та підтримку дітям з онкологічними захворюваннями та їх родинам.

Забезпечити реабілітацію, догляд та паліативну допомогу для онкохворих пацієнтів та підтримку їхнім доглядальникам на всіх рівнях.

Покращити інформаційні системи реєстрації раку та спостереження за онкологічними хворими для відстеження динаміки та оцінки результатів заходів контролю онкологічних захворювань.

Підвищувати рівень професійної освіти лікарів, середнього медичного персоналу та медичних працівників з метою збільшення кількості та якості кадрових ресурсів.

Сприяти проведенню досліджень з подальшим використанням результатів для контролю онкологічних захворювань.

  • 5. Який відсоток ВВП держава витрачає на охорону здоров’я?

Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України.

У держбюджеті на 2020 рік на охорону здоров’я виділено 137, 2 млрд грн, що складає менше 3% ВВП.

  • 6. Як буде фінансуватись високоспеціалізована медична допомога пацієнтам, хворим на рак з 1 квітня 2020 року в умовах реформи.

З 1 квітня 2020 року програма медичних гарантій має реалізуватися для всіх видів медичної допомоги. До неї планується долучити всі комунальні заклади охорони здоров’я, які надають відповідну медичну допомогу та уклали договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України. У зв’язку з цим у Державному бюджеті України на 2020 рік медична субвенція передбачена на І квартал 2020 року в обсязі 14,6 млрд гривень.

Починаючи з 1 квітня 2020 року, видатки будуть здійснюватися за бюджетною програмою КПКВК 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» Міністерства охорони здоров'я України, загальний обсяг за якою становить 72 млрд гривень.

За таких умов відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році» серед пакетів медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми медичних гарантій, передбачені послуги, що сприятимуть ранньому виявленню та діагностиці онкологічних захворювань (мамографія грудних залоз, ендоскопічні процедури). Для спеціального лікування онкологічних хворих розроблені пакети медичних послуг «Діагностика та хіміотерапевтичне лікування онкологічних захворювань у дорослих та дітей» та «Діагностика та радіологічне лікування онкологічних захворювань у дорослих та дітей». Хірургічне лікування онкологічних пацієнтів фінансуватиметься в рамках пакету «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах та стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій». Також розроблені специфікації медичних послуг зі стаціонарної та мобільної паліативної допомоги дорослим і дітям.

  • 7. Чому немає скринінгу раку передміхурової залози? Виявлення рівня ПСА в сироватці крові?

Міжнародна агенція з дослідження раку, Всесвітня організація охорони здоров’я, спираючись на численні дослідження, не рекомендують впроваджувати рутинний популяційного скринінгу раку передміхурової залози за допомогою визначення рівня простатспецифічного антигена (ПСА), що призводить до гіпердіагностики захворювання та значну кількість хибно-позитивних результатів.

  • 8. Як, на Вашу думку, можна протистояти хабарництву в державних лікарнях?

З 1 квітня починається реформування вторинної та третинної медичної допомоги. Держава гарантує оплату за рахунок коштів Державного бюджету України медичних послуг, передбачених програмою медичних гарантій.

У разі подання пацієнтом (його законним представником) або іншою заінтересованою особою замовнику скарги про те, що надавач, працівники надавача або підрядник вимагали від пацієнта винагороду в будь-якій формі за медичні послуги, що передбачені програмою медичних гарантій, НСЗУ має право надіслати відповідну інформацію до правоохоронних органів. У разі набрання законної сили вироком суду про притягнення працівника надавача або підрядника до кримінальної відповідальності за порушення права на безоплатну медичну допомогу або у разі наявності інших достатніх підстав вважати, що така вимога мала місце, НСЗУ має право в односторонньому порядку розірвати договір з лікарнею.

  • 9. Що робити зі злочинами МСЕК, що умисно зменшують або знімають з онкохворих інвалідність? Хабарі й там є.

Наразі триває трансформація охорони здоров'я. МОЗ України розробляє проєкт розпорядження КМУ "Про схвалення Концепції реформування медико-соціальної експертизи". Відповідно до проєкту Концепції докорінно змінюється підхід до інвалідності і процес встановлення групи інвалідності та проходження реабілітації. Для визначення рівня функціонування особи буде використовуватися буде використовуватися Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я, вся інформація буде заноситися до електронної системи охорони здоров'я, що дозволить зменшити корупційні ризики.

  • 10. Ваша думка щодо передачі закупівлі ліків до ДП “Медичні закупівлі України”?

З 2015 року МОЗ України почало здійснювати централізовані закупівлі ліків за державний кошт через міжнародні організації. Наприкінці 2018 року створили ДП “Медичні закупівлі України”. Ця агенція повинна стати основною закупівельною організацією та забезпечувати прозоре, якісне та своєчасне постачання препаратів. Вже в 2020 році частина напрямів закупівлі буде передана від спеціалізованих організацій до ДП "Медичні закупівлі України". Ми також очікуємо прийняття пакету законопроєктів 2538, 2539 і 2540, які нададуться інструменти, що необхідні для ефективних закупівель державному підприємству.

Профілактичні обстеження органів грудної клітки мають проходити всі дорослі один раз на 2 роки (наказ МОЗ від 17.05.2008 № 254). Чи буде завдання поставлене лікарям первинної медичної допомоги виконувати цей наказ?

Питання проведення проведення медичних втручать націєнтам з груп ризику на рівні надання ПМД врегульовано чинним законодавством.

Додатком 2 до Порядку надання медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 19.03.2018 № 504, визначено Перелік медичних втручань у межах ПМД для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань (далі – Перелік).

Відповідно до Переліку, лікар з надання ПМД щорічно проводить опитування задекларованих пацієнтів з факторами ризику виникнення туберкульозу, та пацієнтів, які належать до груп ризику (контакти з хворими на активний туберкульоз;наявність ВІЛ;перебування у закладах Державної кримінально-виконавчої служби України тощо). У випадку наявності показань до проведення додаткових обстежень, лікар скеровує пацієнта на вторинний/третинний рівень надання медичної допомоги.

Додаткові заходи контролю за виконанням вищевказаного наказу можуть бути встановлені внутрішніми наказами закладу охорони здоров'я.

  • 11. Який стан на сьогодні забезпечення онкохворих ліками, зокрема препаратами тангентної терапії, у звязку з запровадженням Національного переліку основних лікарських засобів?

Національний перелік основних лікарських засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1081).

Національний перелік відповідає Примірному переліку основних лікарських засобів ВООЗ, який є базовим документом для забезпечення населення медичною допомогою.

Внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів регламентовані Положенням про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку основних лікарських засобів (затверджене наказом МОЗ України від 07.10.2016 № 1050). Відповідно до цього Положення включення нових лікарських засобів відбувається з використанням найкращих міжнародних практик, та інструментів з оцінки медичних технологій. При ініціюванні включення лікарського засобу необхідним є підтвердження порівняльної ефективності (результативності), безпеки та встановлення економічної доцільності закупівель лікарського засобу за державні кошти.

Включення нових лікарських засобів за МНН (міжнародними непатентованими назвами) до Національного переліку, згідно наказів МОЗ України № 1050 та № 84 від 07.10.2016, в тому числі препарати для лікування онкологічних захворювань, відбувається після проведення оцінки клінічної ефективності та економічної доцільності наданої заявником інформації незалежним дорадчим органом МОЗ України – Експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів.

На сьогодні в Національному переліку є такі препарати таргетної терапії, які мають зареєстровані в Україні біосиміляри або генерики, а саме:

1. Іматиніб (Imatinib) таблетки, капсули: 100 мг; 400 мг (для лікування хронічної мієлоїдної лейкемії, гастроінтестинальної стромальної пухлини шлунка);

2. Ритуксимаб (Rituximab) ін’єкції: 100 мг/10 мл по 10 мл; 500 мг/50 мл по 50 мл у флаконі (для лікування дифузної В-великоклітинної лімфоми, хронічної лімфоцитарної лейкемії, фолікулярної лімфоми);

3. Бортезоміб (Bortezomib) ін’єкції: 1 мг; 3,0 мг; 3,5 мг у флаконах (для лікування множинної мієломи);

4. Тамоксифен (Tamoxifen) таблетки: 10 мг; 20 мг (для лікування ранньої стадії раку молочної залози, метастатичного раку молочної залози).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, лікарські засоби за Національним переліком.

Заклади і установи охорони здоров’я повинні забезпечити потребу своїх пацієнтів в основних необхідних препаратах, що включені до Національного переліку, доступ до яких держава гарантує безоплатно шляхом раціонального використання бюджетних коштів.

Більшість препаратів таргетної терапії дуже дороговартісні, мають єдиного в Україні зареєстрованого виробника, тому закуповуються централізовано міжнародними організаціями.

  • 12. На ринку лікарських засобів зустрічаються фальсифіковані препарати. Вартість протипухлинних препаратів зависока, а ефекту від лікування пацієнт майже не отримує. Як збираєтесь з цим боротися?

Згідно чинного законодавства продаж лікарських засобів дозволяється здійснювати безпосередньо через аптечні заклади (аптеки, аптечні пункти). В кожної аптеки має бути ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Уважно оглядайте цілісність упаковки лікарського засобу на наявність пошкодження або помилки в тексті.

Наявність державної реєстрації лікарського засобу можна перевірити у Державному реєстрі лікарських засобів України за цим посиланням: http://www.drlz.com.ua/.

Офіційна інформація про виявлені фальсифіковані та неякісні лікарські засоби регулярно розміщуються на сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Державна служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд за додержанням суб’єктів господарювання додержанням ліцензійних умов у сфері виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).

Тому з питань виявлення неякісних або фальсифікованих лікарських засобів просимо звернутись до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (http://dls.gov.ua).

Разом з тим, в рамках Концепції реалізації державної політики щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів в Україні запроваджено пілотний проект щодо маркування контрольними (ідентифікаційними) знаками упаковок лікарських засобів та проведення моніторингу їх обігу.

Повноцінна реалізація відповідного проекту по введенню спеціального маркування упаковок препаратів контрольними (ідентифікаційними) знаками дозволить державі відстежувати весь ланцюжок постачання ліків - від виробництва чи імпорту до продажу в аптеці, і вчасно реагувати на порушення. Всі ці транзакції будуть включені в загальну базу даних, включаючи серію ліків і дату виробництва.

  • 13. Чи будуть забезпечені онкохворі життєво-необхідними лікарськими засобами у 2020 році відповідно до їх потреб? Чи знову будуть купувати ліки за власні кошти? Яким чином планується забезпечити хворих на меланому препаратами тангентної та імунотерапії, оскільки вони є ефективними і першою лінією лікування

Забезпечення потреб пацієнтів з онкологічними захворюваннями здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

За бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» передбачаються видатки за напрямом використання коштів «Закупівля хіміотерапевтичних препаратів, радіофармпрепаратів та препаратів супроводу для лікування онкологічних хворих (дорослі)».

Постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік затверджується Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру». До відповідного переліку лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 255, включені препарати для лікування онкологічних захворювань.

Препарати для лікування онкологічних захворювань закуповуються централізовано міжнародними організаціями і розподіляються в заклади охорони здоров’я в регіонах України.

Відповідно до пункту 14 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 298 (далі – Порядок), МОЗ України збирає заявки від структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних та Київської міської державних адміністрацій, в тому числі на закупівлю хіміотерапевтичних препаратів, радіофармпрепаратів та препаратів супроводу для лікування онкологічних хворих.

Після проведення закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, МОЗ України здійснює їх розподіл між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я та підпорядкованими установами, в тому числі онкопрепаратів, згідно з пунктом 18 Порядку.

Окрім того, препарати для лікування онкологічних захворювань включено до Національного переліку основних лікарських засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1081).

На сьогодні в Національному переліку є такі препарати таргетної терапії, які мають зареєстровані в Україні біосиміляри або генерики, а саме:

1. Іматиніб (Imatinib) таблетки, капсули: 100 мг; 400 мг (для лікування хронічної мієлоїдної лейкемії, гастроінтестинальної стромальної пухлини шлунка);

2. Ритуксимаб (Rituximab) ін’єкції: 100 мг/10 мл по 10 мл; 500 мг/50 мл по 50 мл у флаконі (для лікування дифузної В-великоклітинної лімфоми, хронічної лімфоцитарної лейкемії, фолікулярної лімфоми);

3. Бортезоміб (Bortezomib) ін’єкції: 1 мг; 3,0 мг; 3,5 мг у флаконах (для лікування множинної мієломи);

4. Тамоксифен (Tamoxifen) таблетки: 10 мг; 20 мг (для лікування ранньої стадії раку молочної залози, метастатичного раку молочної залози).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, лікарські засоби за Національним переліком.

Заклади і установи охорони здоров’я повинні забезпечити потребу своїх пацієнтів в основних необхідних препаратах, що включені до Національного переліку, доступ до яких держава гарантує безоплатно шляхом раціонального використання бюджетних коштів.

Разом з тим, зазначаємо, що Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» передбачено медичну субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормами бюджетного процесу, питання організації матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать територіальним громадам, віднесено до повноважень відповідних рад.

Місцеві ради мають право планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я.

Таким чином, питання забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами хворих, може вирішуватися також за рахунок коштів місцевого бюджету у закладах охорони здоров’я за місцем реєстрації пацієнтів або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

14. Щодо використання канабіноїдів для профілактики і лікування нудоти пов’язаної з хіміотерапією. Чи може лікар виписувати рецепт форми 3 не тільки на морфін але і на канабіс? Чому призупинили внесення змін до постанови 770 і тепер питання медичного канабісу коментує виключно МВС. Коли онкопацієнти отримують доступ до медичного канабісу?

Відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі – Закон) обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону.

Можливість забезпечення доступу пацієнтів до лікарських засобів з канабісу може бути реалізована шляхом перенесення канабіноїдів з таблиці І до таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», дозволивши використання канабіноїдів у медичних та наукових цілях.

Додатково інформуємо, що МОЗ України всіляко сприяє запровадженню на державному рівні можливості вивчення, виробництва та застосування в Україні лікарських засобів, вироблених з рослинної сировини конопель (канабісу), що, в свою чергу, дозволить пацієнтам отримати доступ до ефективного лікування.

Наразі, вживаються необхідні заходи з вибору оптимального механізму вирішення цього питання на законодавчому рівні.

15. Куріння є одним з ключових факторів онкологічних захворювань. Чи готове Міністерство підтримати комплексний антитютюновий законопроект № 28В, який має на меті запобігання початку куріння особливо серед молоді та дітей?

Міністерство охорони здоров’я України в межах повноважень розглянуло Ваше звернення від 14 лютого 2020 року щодо позиції Міністерства охорони здоров’я стосовно проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну» реєстр. № 2813 від 28.01.2020 року та повідомляє, що підтримує зазначений проєкт Закону.

16. Що розумієте під такою тезою: «Змінити навчальний процес навчання в медуніверситеті»?

Під зміною навчального процесу навчання в медичному університеті, слід розуміти докорінну трансформацію закладів медичної освіти на всіх рівнях: механізмів фінансування, наповнення реальним змістом університетської автономії та академічної свободи учасників навчального процесу, контролю успішності тощо. Головним дороговказом у цьому процесі є Стратегія розвитку медичної освіти в Україні, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 95-р. Стратегія визначає, що якість підготовки важливіша за кількість. Медична освіта повинна базуватися на новітніх досягненнях медичної науки. Українська медична наука може розвиватися лише як частина світової. Ми повинні користуватися найкращими здобутками світової медицини, а наші досягнення мають бути конкурентоспроможними та визнані світовою медичною академічною спільнотою.

17. Якою буде взаємодія закладів охорони здоровя та медичних університетів?

Перші медичні університети історично створювались при лікарнях. Тісна навчальна та наукова взаємодія закладів охорони здоров’я та медичних університетів є основною умовою якості саме медичної освіти. Така взаємодія відбуватиметься мінімум на трьох рівнях. Перший – безпосередньо через університетські клініки. Другий на рівні закладів охорони здоров’я, які виконуватимуть функції баз стажування під час проходження майбутніми лікарями інтернатури. Третій вимір взаємодії – на рівні клінічних кафедр в закладах охорони здоров’я.

Перейти в каталог новин