Міфи про туберкульоз

Туберкульоз є одним з найпоширеніших глобальних інфекційних захворювань. Відповідно до останнього традиційного щорічного звіту ВООЗ, котрий бере початок з 1997 року, лише у 2019 році 10 мільйонів людей захворіли на туберкульоз. Число смертей, що пов’язують з туберкульозною інфекцією не менш приголомшливе – 1.4 млн, завдяки чому, туберкульоз входить в перший десяток найпоширеніших причин смерті.


 
Про збудника даного інфекційного захворювання, бацилу Mycobacterium tuberculosis, нам відомо ще з 1882 року, коли Роберт Кох спочатку анонсував своє відкриття перед Берлінським фізіологічним товариством, а через кілька тижнів опублікував роботу під назвою «Етіологія туберкульозу». Саме захворювання переслідує людство вже тисячі років. В місті Атліт-Ямі, котре зараз знаходиться під Середземним морем, біля узбережжя Ізраїлю, археологи виявили туберкульоз у останках матері та дитини віком 9000 років. Найдавніші письмові згадки про туберкульоз знайшли в індійських (3300 років тому) та китайських (2300 років тому) джерелах. Авжеж, за весь період нашого знайомства з туберкульозом людству вдалось чимало про нього дізнатись. Ми добре знаємо про форми, типи та збудників туберкульозу, його патогенез і клінічні прояви. Більш того, чимало було зроблено у сфері лікування та профілактики даного захворювання. Проте, доволі часто можна зустріти хибні уявлення щодо туберкульозу, що базуються, як правило, на поширених міфах та можуть стати причиною стигматизації, несвоєчасного та неправильного лікування і профілактики.

Давайте розберемо деякі з них:

Кожен інфікований мікобактеріями туберкульозує заразним для оточуючих

Насправді, поширювати бацили Коха здатні майже виключно, хворі на легеневу форму туберкульозу коли бактерії активно розмножуються та потрапляють у слизову дихальних шляхів, далі з кашлем та чханням виділяються в навколишнє середовище разом з краплинками слизу. Відповідно, хворі на латентну форму туберкульозу (коли імунна система стримує розмноження мікобактерій, а клінічні прояви відсутні) не поширюють бацили та не є заразними для оточуючих (див. зображення). Аналогічний стан речей із позалегеневими формами туберкульозу: пацієнти з враженням інших органів, таких як нирки чи кістки, є набагато менш вірогідними поширювачами інфекції, адже обмежується основний шлях передачі туберкульозу – повітряно-крапельний.


Схематичне зображення форм туберкульозу та основних ознак, що їх характеризують.
Від здорових неінфікованих осіб, до хворих з активною формою захворювання. Показано, що особи з латентною формою не поширюють мікобактерії туберкульозу, адже не мають симптомів, а сам збудник, внаслідок імунної відповіді, обмежений гранульомами. Copyright 2016 Nature reviews disease primers

Туберкульоз – спадкове захворювання

Часто можна зустріти думку, що туберкульоз якимось чином напряму успадковується від батьків до дітей. Авжеж, це неправда, однак слід зазначити, що таке враження складається не безпідставно. Все тому, що в родині, один з членів якої хворий на активну відкриту форму туберкульозу, справді більше шансів захворіти за умови, що вони проживають разом. Адже щоденний тісний контакт з таким хворим, особливо в умовах закритого приміщення, забезпечує необхідні умови для повітряно-крапельної передачі мікобактерій іншим членам родини, від чого й може скластись враження, що туберкульоз успадковується. Інша справа - сприйнятливість та специфіка імунної відповіді на інфікування мікобактеріями туберкульозу, що, судячи з досліджень останніх десяти років, таки має генетичний компонент. Окрім того, існують обґрунтовані припущення щодо впливу деяких генетичних варіантів на ризик переходу від латентної до активної форми захворювання.

Туберкульоз є невиліковним

Авжеж це не відповідає дійсності. Туберкульоз успішно лікують! Більш того, попри добре відому вимогливістьFDA щодо реєстрації лікарських засобів, на сьогодні ця організація схвалила 10 препаратів для лікування туберкульозу. Їх поєднують у комбінації, що застосовуються курсами тривалістю як правило від 6-12 місяців. До того ж, окремі дослідження з оцінки режимів лікування туберкульозу дають ще більш обнадійливі результати в 4 місяці. І, хоча існує серйозна глобальна проблема мультирезистентного туберкульозу, особливо серед населення нашої країни (відповідно до останнього звіту ВООЗ, в Україні 27% нових випадків туберкульозу вже мають мультирезистентність до лікарських засобів), не припиняється розробка і успішне тестування нових комбінацій лікарських засобів та режимів лікування, що робить можливим надання ефективної допомоги навіть у складних випадках захворювання.

Туберкульоз поширюється через рукостискання

Як вже було згадано раніше, головна роль у поширенні захворювання належить хворим з активною легеневою формою туберкульозу. З іншого боку, добре зрозумілими є побоювання стосовно можливих механізмів передачі бактеріального збудника, адже туберкульоз, безумовно, серйозне захворювання. Отож, важливо зазначити, як туберкульоз НЕ може передаватись: через рукостискання, спільні продукти харчування та воду, контакт з постільною білизною та сидіннями унітазу, спільні зубні щітки і навіть поцілунки та статевий акт.

Туберкульоз – виключно смертельне захворювання

Туберкульоз справді є смертельно небезпечним захворюванням. Підтвердженням тому слугують щорічні епідеміологічні звіти про сотні тисяч смертей у різних країнах. Однак ще ніколи за увесь час протистояння людства та мікобактерій туберкульозу ми не мали настільки багато ресурсів та знань для профілактики, лікування та подальших майбутніх розробок з даного питання. А нові комбінації протитуберкульозних препаратів іноді дають можливість позбутися захворювання за нечувано швидкі терміни.

Важливо також пам’ятати, що кожен з нас, незалежно від професії, статків та соціального статусу, здатен зробити внесок в глобальну ідею викорінення туберкульозу, як захворювання, котре щороку забирає купу життів. Для цього необхідно відповідально ставитись до свого здоров’я, не пропускати планові профілактичні огляди, слідкувати за появою у себе симптомів та, у разі їх виникнення, обов’язково звертатись за кваліфікованою медичною допомогою. Необхідно також приділяти увагу інформації, що формує погляди стосовно того чи іншого захворювання, адже необгрунтована фобія та стигматизація хворих на туберкульоз, котрим може стати будь-хто з нас, має багато ймовірних наслідків, зокрема, страх суспільного осуду, який може призводити до приховування факту захворювання, невчасного звернення за медичною допомогою та чималої кількості інших, як індивідуально, так і суспільно важливих наслідків, котрі ми можемо попередити формуванням правильного інформаційного простору.


Перейти в каталог новин