Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД), трапляються у всіх країнах, незалежно від рівня їхнього розвитку. Від ІПНМД страждають пацієнти, медичні працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) та закладів соціального захисту (ЗСЗ).
Масштаб проблеми — вражає. За підрахунками міжнародних організацій, у середньому кожен десятий пацієнт інфікується під час отримання медичної допомоги в стаціонарних умовах, а кожен десятий пацієнт, який захворів на ІПНМД, помирає (летальність становить близько 10%).
У країнах із високим доходом, розповсюдженість ІПНМД у стаціонарних ЗОЗ становить від 3% до 5%, а з низьким — від 10% до 15%. В Україні, за даними пілотного дослідження, проведеного у 2021 році, — 5,7%.
Враховуючи, що в Україні за 2019 рік було госпіталізовано 7,4 мільйонів людей, розрахунково на ІПНМД захворіли близько 422 тисяч пацієнтів. А відповідно, у 2019 році від ІПНМД в Україні померло близько 42 тисяч людей.
Проблема неефективності наявної системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю в Україні стала очевидною з початком реформи охорони здоров’я. Це потребувало вжиття відповідних заходів — революції в системі профілактики інфікування в ЗОЗ.
Так за сприяння фахівців Центру громадського здоров’я, Міністерство охорони здоров’я розробило й затвердило наказ «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення».
Документ створює передумови для комплексного поетапного впровадження системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю, за яке в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) відповідатиме окремий структурний підрозділ — відділ з інфекційного контролю (ВІК).
ВІК розроблятиме і впроваджуватиме заходи з профілактики інфікування, проводитиме навчання й підготовку працівників, здійснюватиме моніторинг і оцінку, що, у результаті, призведе до формування культури безпеки.
Нагадаємо, джерелом ІПНМД можуть бути люди, що перебувають у ЗОЗ/ЗСЗ, у деяких випадках ІПНМД пов’язані з використанням медичних інструментів або виконанням медичних процедур. Крім того, ІПНМД можуть бути результатом передавання збудника від пацієнта до пацієнта.
У разі недотримання вимог профілактики інфекцій та інфекційного контролю, ЗОЗ/ЗСЗ стає «розсадником» інфекції. Це призводить до її поширення як у самому закладі, так і поза його межами. Перебіг ІПНМД зазвичай тяжчий за основне захворювання і збільшує тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі. До того ж, призводить до надмірного використання ресурсів закладів: фінансових, кадрових, зношеності обладнання, додаткових коштів на витратні матеріали й комунальні платежі тощо.
Відповідно до даних Центру по контролю захворюваності США (CDC), кожен випадок ІПНМД у середньому призводить до чотирьох додаткових днів, проведених пацієнтом в лікарні. Тобто загалом у всіх ЗОЗ України пацієнти вимушено через ІПНМД провели 1,69 мільйонів ліжко-днів.
З ухваленням наказу в Україні запроваджуються сучасні підходи до профілактики, епідеміологічного нагляду та обліку інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги.
Але варто не забувати, що шлях до формування ефективних систем тривалий і потребує спільних зусиль працівників і керівників ЗОЗ, територіальних громад, обласних адміністрацій, громадських об’єднань і благодійних організацій. Тому Центр закликає всі зацікавлені сторони сприяти виконанню положень наказу й надати посильну допомогу закладам охорони здоров’я.
Ознайомитися з положеннями затверджених нормативно-правових актів:
