Відновлення після Covid-19: вправи для нюху

Мало людей задумуються про важливість ролей наших смакових та нюхових аналізаторів. Як правило, на перший погляд не очевидно, яку важливу роль виконують ці аналізатори, та як глибоко вони інтегровані в підтримання нашого повсякденного життя та сталості організму.

Відсутність смаку та нюху забирає можливості насолодитись улюбленими стравами та напоями, відчути приємний аромат знайомого та затишного місця чи навпаки, уникнути зіпсованих продуктів і забрудненого повітря, що саме по собі може нанести шкоду організму. Окрім того, відсутність необхідного смакового та нюхового підкріплення може знижувати апетит і таким чином впливати на обмін речовин в організмі, й, особливо, на психоемоційний стан людини.

Сьогодні добре відомо, що одним із ускладнень інфекції COVID-19 є або повна втрата нюху (аносмія), або так звана паросмія – спотворення сприйняття запахів, коли раніше знайомі, звичні аромати викликають нові, як правило неприємні відчуття. В кількох мета-аналізах, що оцінювали поширеність розладів сприйняття запаху серед пацієнтів, що перехворіли на COVID-19, наводяться майже ідентичні результати: загальна поширеність нюхової дисфункції становить близько 50%. Методи об’єктивної оцінки нюху виявляють порушення у 77% пацієнтів, натомість суб’єктивні – у 44%. Оскільки коронавірусна інфекція продовжує поширюватись, загальна кількість людей з такими проблемами невпинно зростає, а перед лікарями та науковцями постає питання пошуку дієвих методів лікування таких ускладнень. У цьому контексті все частіше можна почути про так звані ольфакторні тренування. Що це таке, у чому принцип проведення та наскільки доведеною є ефективність цієї лікувальної практики, що широко обговорюється в англомовному світі?

Методику проведення ольфакторних тренувань було розроблено отоларингологами для лікування втрати нюху у пацієнтів з іншими інфекційними захворюваннями ще до початку пандемії COVID-19. Проте, у світлі подій останнього року, коли кількість людей з постінфекційною втратою нюху суттєво зросла, цією технікою зацікавились та винесли на широке коло обговорення, а The New York Times опублікувала статтю з позитивними відгуками практикуючих лікарів та науковців, що займаються питаннями розладів сприйняття запахів та їх лікування.

Техніка ольфакторних тренувань полягає у вдиханні добре знайомих, виразних запахів або есенціальних олій протягом 10-20 секунд кілька разів на день. Запахи, в свою чергу, повинні мати у пацієнта міцні асоціації та легко викликати спогади. При цьому пропонується уявляти ті відчуття, що в минулому викликали такі запахи (серед поширених - троянди, лимон, евкаліпт та гвоздика). Однак іноді використовують і «неприємні» запахи, як, наприклад, запах зіпсованого молока.

Детальні механізми аносмії при COVID-19 ще встановлюються, однак вже зрозуміло, що втрата можливості відчувати запахи є результатом вірусного інфікування нюхового епітелію. В дослідженні, опублікованому у виданні Science Advances, говориться, що коронавірус впливає на сприйняття запахів, не безпосередньо інфікуючи нейрони, а вражаючи в першу чергу підтримуючі (стентакулярні) клітини. Відомо, що ці клітини містять велику кількість ангіотензин перетворюючого ферменту 2 (АПФ2) – рецептору, що є вхідними воротами для SARS-CoV-2; а далі, як припускають вчені, відбувається опосередковане враження відростків нейронів та, як наслідок, ольфакторних провідних шляхів. А, оскільки клітини підтримуючого епітелію мають достатній регенераторний потенціал, зрозумілими є результати мультицентрового дослідженні за участю 18 Європейських лікарень та 1363 пацієнтів, де зазначають, що у 40% пацієнтів нюх відновлюється вже протягом перших двох тижнів, а переважна більшість пацієнтів повертають здатність чути запахи протягом двох місяців. Попри це, у окремих пацієнтів може розвиватись тривала втрата нюху, що може тривати більше ніж 6 місяців.

Ділянка нюхового епітелію зі схематичним зображенням підтримуючих клітин, що експресують АПФ2. Зображення використано відповідно до Creative Commons Attribution license

Поки немає опублікованих результатів контрольованих досліджень, присвячених оцінці ефективності ольфакторних тренувань саме при COVID-19. Наприклад, одне з досліджень, що можуть пролити світло на це питання, вже розпочалось, але триватиме аж до травня 2022 року. Натомість, є кілька досліджень, що дають позитивну оцінку ефективності даної методикиу лікуванні порушень нюху після інших інфекційних захворювань, в тому числі і вірусних.

Щоб розпочати процедуру відповідно до найбільш вивченого режиму ольфакторних тренувань, необхідно визначити знайомі для пацієнта аромати, по одному з кожної з чотирьох категорій: фруктовий, квітковий, смолистий і пряний, котрі викликають міцні спогади. Це може бути ароматний шампунь, улюблені парфуми чи одеколон, або домашні фрукти; якщо ж пацієнт, наприклад, має пристрасть до кулінарії, у нагоді стануть знайомі прянощі з полиці. Можна користуватись і більш стандартними ароматами есенціальних олій: троянди, евкаліпту, гвоздики та лимону.

Отже, хоча формальних доказів ефективності чи хоча б експериментальної оцінки ольфакторних тренувань у лікуванні гіпо- та аносмії, викликаних коронавірусною інфекцією поки немає, інформація про позитивний вплив ольфакторних тренувань при інших постінфекційних розладах нюхового сприйняття, а також дешевизна та маленький ризик розвитку побічних реакцій роблять таку фізіотерапевтичну процедуру перспективним варіантом для включення в режим лікування пацієнтів, що мають дисфункцію нюхового сприйняття після перенесеного COVID-19. Попри все, слід зазначити, що безпосереднє призначення та детальне узгодження ольфакторних тренувань має здійснюватись у діалозі між пацієнтом та його лікарем.

Автор статті: Владислав Кравченко

#втратанюху #ольфакторнітренування #відновленнянюху

Перейти в каталог новин

Новини по розділам

Останні новини

Ми в соц. мережах