Донорство яйцеклітини та наслідки. Що треба знати, щоб уникнути ускладнень після донорства яйцеклітин

Чи шкідливо бути донором яйцеклітини?

Бажаєте стати донором і поділитися власними яйцеклітинами за гідну грошову виплату? Це дуже благородна ідея, котра добре оплачується. Але перед тим, як взяти участь у програмі донорства яйцеклітин, жінкам варто дізнатися, чи шкідливо бути донором яйцеклітини та які ризики може нести ця процедура. 

Донація ооцитів – це добровільна здача донором здорових зрілих яйцеклітин, котрі в подальшому використовуються для екстракорпорального запліднення жінки, котра самостійно не може стати матір’ю. Зазвичай, причиною неплідності є проблеми з фізичним чи психічним здоров’ям, а також ризик передати дитині генетичні захворювання. В такому випадку, донорство яйцеклітин в бездітних сім’ях – єдина можливість виносити і народити здорову дитину. 

В інтернеті є багато як позитивної, так і негативної інформації про донорство. Одні пишуть про те, що донація абсолютно безпечна та нешкідлива, інші ж, навпаки, описують неприємні наслідки донорства яйцеклітини. У цій статті ми розповімо про важливі особливості процесу та можливі наслідки для донора яйцеклітин. Адже під час процесу донації, ризики, як і в будь-якій медичній маніпуляції, тут також присутні. Проте все залежить від багатьох факторів, серед яких кваліфікація лікаря, добросовісність клініки, загальний стан здоров’я донора тощо. 

Можливі ризики для донора яйцеклітини

Жінка, котра вирішила стати донором яйцеклітин, має розуміти, що це, хоч і нескладна, проте відповідальна справа, котра потребує багато часу і терпіння. Загалом, повний процес донорства яйцеклітини, від первинної консультації до забору ооцитів, триває, в середньому, 2-3 місяці. За цей час організм жінки, зокрема, система статевих органів, зазнає змін. За станом донора, зазвичай, ретельно контролюють лікарі. Тому жінка має регулярно навідуватися до гінеколога, а також дотримуватися всіх рекомендацій лікарів. 

Та інколи, не зважаючи на велику відповідальність, на донора все одно можуть чекати ризики, які залежать від особливостей організму. Наприклад, це може бути неприйняття організмом гормональних препаратів, котрі вводять для стимуляції яйників, збільшення ваги внаслідок прийому таких препаратів, головні болі та перепади настрою. Хоча останні дві ознаки зустрічаються рідко та не завжди є наслідком процедури донації. 

Найбільш поширені ризики донорства яйцеклітини: 

Труднощі при пункції яєчників

Пункція (забір) ооцитів відбувається під загальним наркозом і триває приблизно 15 хвилин. Яйцеклітини забирають вагінальним методом, за принципом ця процедура схожа до трансвагінального УЗД. Зазвичай, це нескладна і безболісна процедура, через 2 години після якої донор може повертатися додому і звичного ритму життя. 

Проте ризики все одно є. Наприклад: 

• Алергія на препарати для наркозу та інші медичні засоби;
• Початок кровотечі під час чи після пункції яєчників;
• Пошкодження сечового міхура чи органів черевної порожнини;
• Ризик занесення інфекції;
• Ускладнення від процедури пункції яєчників.  

Такі ускладнення можуть трапитися, за умови, проведення пункції непрофесійним лікарем, котрий має мало досвіду чи знань у сфері репродуктивної медицини. Вони трапляються рідко, проте ризики таки є, і донор має звернути на них увагу перед тим, як взяти участь у донації яйцеклітин. 

Можливість гіперстимуляції

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) – ще один ризик участі у програмі донорства. Зазвичай, він розвивається внаслідок прийому гормональних препаратів у збільшених дозах. Яєчники отримують надто велику дозу речовин для стимуляції, котра негативно впливає на самопочуття і здоров’я донора та проявляється у вигляді таких ознак:

• Здуття живота;
• Ниюча біль внизу живота;
• Нудота, діарея. 

Такі наслідки донації яйцеклітин, зазвичай, проявляються за 3-10 днів після початку періоду стимуляції та прийому препаратів. Проте деякі з цих симптомів можуть бути ознаками інших захворювань, котрі ніяк не пов’язані з донорством. Тільки, якщо ви відчуваєте всі 3 вище описані стани, можна стверджувати, що такий стан організму – через передозування препаратом. 

Але якщо ці ознаки ще легко перенести чи побороти за допомогою знеболюючих препаратів, то впоратися з тяжкою формою СГЯ куди важче. Вона супроводжується:

• Запамороченням і частими болями в голові;
• Дуже сильним болем внизу живота;
• Нудотою і блюванням;
• Нерегулярним, нечастим сечовипусканням;
• Важким диханням;
• Болем у ногах і м’язах. 

Якщо ви відчуваєте хоча б один із цих станів, варто негайно звернутися до лікаря. Та, зазвичай, у відповідальних клініках, донор наступних 14 днів після забору ооцитів ще знаходиться під ретельним наглядом лікаря, котрий контролює самопочуття жінки та процес відновлення. 

Можливість утворення кісти

Одним із наслідків донації яйцеклітин є ризик утворення кісти. Внаслідок того, що лікарі забирають не всі зрілі яйцеклітини, може утворитися кіста, котра супроводжується болями і дискомфортом внизу живота та в подальшому потребує лікування чи видалення. 

Також може збитися і стати більш болючим менструальний цикл, збільшитися вага, порушитися гормональний фон, внаслідок чого може випадати волосся, погіршуватися стан шкіри і псуватися зуби. 

Зловживання з боку лікарів клініки

Недобросовісні клініки зловживають довірою та фактом анонімності донорів. Так, наприклад, лікарі можуть сказати, що зібрати набагато менше яйцеклітин, ніж насправді. 

Зазвичай, за одну програму донації можна брати до 20 одиниць ооцитів. Та інколи лікарі можуть брати 25, 35 і навіть більше 40 одиниць! При цьому, без відома донорів – жінкам, звісно, занижують реальну цифру взятого біоматеріалу. Це в інтересах недобросовісних клінік, адже саме від кількості та якості залежить сума грошової виплати донорам. І замість того, щоб взяти 15 зрілих статевих клітин, лікарі недоговорюють і беруть 35, а то й більше. Занижують також і якість, щоб зекономити на розмірі матерівальної компенсації і, наприклад, замість 20 тисяч гривень виплачують менше 10. 

Проте такими “чорними” справами займаються, звісно ж, не всі клініки. Це притаманно тільки “конвеєрним” організаціям, для котрих якість, репутація і здоров’я жінок-донорів не мають значення. 

Як подбати про свою безпеку?

Вище описані ризики справді відлякують від участі у програмі донорства. Проте такі наслідки донації яйцеклітини – швидше винятки, котрі бувають за умови участі програмі від недобросовісних клінік. І це зовсім не значить, що кожна жінка, що наважилася стати донором, обов’язково піддасться таким ризикам. 

Для того, щоб уникнути негативного впливу на здоров’я, планування власної вагітності чи навіть життя, варто ретельно обирати клініку для участі у програмі донації. Важливо, щоб вона відповідала певним умовам, мала бездоганну репутацію, позитивні відгуки донації яйцеклітин, а також кваліфікованих спеціалістів з досвідом роботи у сфері репродуктології. 

Однією з добросовісних і прозорих організацій є ГО “Донори За Життя”. Тут ви можете безпечно стати донором яйцеклітин і бути впевненими у порядності та чесності клініки. Лікарі турбуються про самопочуття і здоров’я донорів, призначають виключно сертифіковані препарати в індивідуальних дозах і кожні декілька днів ретельно слідкують за вашим здоров’ям за допомогою сучасного обладнання. Також донор перебуває під наглядом лікаря ще певний час після участі у програмі, щоб переконатися, що у вас не виникало побічних реакцій і ви почуваєтеся не гірше, ніж до процедури. 

Крім цього, організація “Донори За Життя” займається просвітницькою і підтримуючою діяльністю серед жінок України, тому ви завжди можете звернутися за допомогою до психологів. Організація допомагає жінкам, котрі тільки готуються здавати ооцити ооцити, а також тим, хто мав негативний досвід донації. Знайти форму на допомогу можна на сайті організації. Також там ви знайдете детальнішу інформацію про відбір, підготовку, процес і особливості програми донорства. 

• Пам’ятайте, що донувати можна не більше 8 разів. Це безпечна кількість, котра, за належних умов, не має негативного впливу на життя і здоров’я. Також участь може взяти тільки жінка, що народила власних здорових дітей, котра досягла повнолітнього віку, без шкідливих звичок і генетичних захворювань. 

Дівчина до 18 років чи жінка, котра досягла 18, але ще не народжувала – не може стати донором. Якщо ви почули, що клініка запрошує до участі донорів, котрі займаються донацією більше десятка разів чи котрі ще не народжували – це порушує застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні і вказує на негативний знак нехтування клінікою правилами, якістю та здоров’ям донорів. Візьміть це до уваги та ні в якому разі не обирайте такі клініки. 

Беріть участь тільки в перевірених програмах донорства в Україні від безпечних клінік з чудовою репутацією. Не нехтуйте ретельним відбором, адже від цього залежить здоров’я ваше і ваших майбутніх дітей!