Іпохондрія. Чому тест на ковід може змусити вас почуватися гірше

Деякі люди починають відчувати у себе симптоми хвороби, навіть не отримавши результатів аналізів. Під час пандемії ковіду все люди почали хвилюватися про своє здоров'я, у декого, однак, страх захворіти перетворювався на справжній розлад.

Близько півтора року тому, приймаючи ранковий душ, я виявив у себе під пахвою невелику круглу шишку. Вона була доволі м'якою й рухалася під шкірою, коли на неї натискаєш.

Звісно, я одразу загуглив і через розташування припухлості під пахвою швидко дійшов висновку, що це може бути перша стадія лейкемії. Я одразу відчув й інші симптоми: у мене боліло все тіло, я швидко втомлювався й навіть почав худнути без причини.

Мій лікар рекомендував зробити УЗД, і коли прийшли результати, я був готовий почути найгірше. Уявіть моє полегшення, коли припухлість виявилася звичайною ліпомою - доброякісною пухлиною з жирових клітин, яка не мала серйозної загрози для здоров'я.

Щойно я це дізнався, усі болі зникли, а вага відновилася до попереднього показника.

Те, що я пережив, було випадком іпохондрії - занепокоєння з приводу можливої хвороби або свого здоров'я загалом. Згідно з останніми дослідженнями, принаймні 6% людей відчувають цей стан протягом життя.

Під час пандемії кількість таких випадків могла помітно зрости. Безперервні новини про симптоми й небезпеку вірусу природно підвищують тривогу щодо свого здоров'я. Але деякі люди відчувають прямо всепоглинаючий страх перед вірусом, який досягає піку в очікуванні результатів ПЛР-тесту.

"Підозрюю, що тривога помітно зросла під час пандемії, не в останню чергу тому, що люди мали більше часу для роздумів і зосередження на своїх симптомах", - каже Пітер Тайрер, професор громадської психіатрії з Імперського коледжу Лондона.

Можливо, не випадково, мій власний напад тривоги стався саме під час карантину, коли я не міг відвідати друзів, які б відволікли мене.

Іпохондрія

Наше розуміння тривожно-іпохондричного синдрому сьогодні помітно відрізняється від ставлення до цього стану в історії.

Людей, які страждали цим розладом, називали іпохондриками. Їх часто висміювали й принижували, вважаючи їхню проблему несерйозною.

Кінець подкаст

Лише у 2013 році Американська психіатрична асоціація офіційно затвердила термін "тривожно-іпохондричний розлад", який описує стан виснажливої й неадекватної стурбованості своїм здоров'ям.

Всупереч думці, що "іпохондрики" просто шукають уваги, кожен із них має свою історію походження хвороби.

"Часто є тригер", - каже Гелен Тайрер, старша наукова співробітниця Імперського коледжу Лондона та авторка книги "Справляємось з тривожністю про здоров'я".

"Це може бути хвороба близького родича або повідомлення про смерть їхнього однолітка від хвороби".

Люди, які мали важку хворобу в минулому, можуть дуже тривожитися через можливість її повернення.

Люди, які страждають від цього тривожного розладу, можуть нав'язливо перевіряти свої симптоми, шукати в інтернеті інформацію про можливу хворобу. "Це дійсно має зовсім інший масштаб, ніж турбота про своє здоров'я у більшості людей".

Як можна здогадатись, постійне занепокоєння призводить до постійних походів в лікарню. Але попри значні кошти, вони часто не приносять полегшення.

Пацієнт переконується, що результат аналізу хибний або хвороба на цьому етапі ще не виявилася.

Певною мірою у цьому є сенс. Наприклад, якщо позитивний ПЛР-тест на ковід має точність 99,97%, хибнонегативний результат в середньому дорівнює 28% у пацієнтів із симптомами.

Ефект ноцебо

У багатьох випадках тривога з приводу здоров'я може викликати появу симптомів - це самовтілюване пророцтво, яке підтверджує наші побоювання.

Один із прикладів цього - "синдром білого халата", при якому стрес від відвідування лікаря може підвищити артеріальний тиск у людей і стати симптомом гіпертонії. Саме тому деякі лікарі радять вимірювати тиск вдома, коли людина розслаблена.

Є й багато інших випадків, коли наші страхи можуть створити видимість хвороби. Наприклад, очікування поганого впливає на нашу увагу та сенсорну обробку. Якщо ви підозрюєте, що могли підхопити ковід, ви можете відчувати лоскіт у горлі, біль у грудях або задишки. І що більше ви концентруєтесь на своїх відчуттях, то сильнішими стають симптоми.

Очікування можуть навіть спричинити фізіологічні зміни, як-от вивільнення судинорозширювальних молекул, які викликають головний біль. Вчені називають таку реакцію "ефект ноцебо" (протилежне від "плацебо").

Дискомфорт від нього може бути таким же сильним, як і від симптомів, викликаних біологічною причиною. Ефект ноцебо посилює занепокоєння, створюючи порочне коло.

Якщо тривожно-іпохондричний розлад не лікувати, він може позначитися на організмі. Дослідники виявили, що високий рівень тривоги через хворобу збільшує ризик ішемічної хвороби серця на 70%.

Можна припустити, що люди, які так сильно тривожаться про здоров'я, краще піклуються про нього, наприклад, займаються спортом або правильно харчуються.

Однак насправді все з точністю до навпаки - тривога може так паралізувати людину, що їй стає важко вжити позитивних заходів.

Що робити?

Зі зростанням інтересу до цього розладу вчені почали ретельніше його вивчати й дійшли висновків про його лікування. Однією з найефективніших методик є форма когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка допомагає розірвати негативні цикли думок.

За словами Пітера та Гелен Тайрер, одна з найбільших проблем - переконати пацієнта, що його тривога не раціональна. Під час кожного сеансу терапевт разом із пацієнтом визначає, які тригери провокують його занепокоєння й ставить під сумнів страхи, які автоматично спадають на думку.

Терапевт заохочує пацієнта відмовитися від звички невпинно перевіряти у себе наявність симптомів. Він також вчить його методам медитації й релаксації, які допомагають долати страхи.

Звісно, терапію залежить від кожної конкретної ситуації. Наприклад, якщо пацієнт переживає через можливий рецидив попередньої хвороби, він повинен спочатку перевірити своє здоров'я. Але потім його можна навчити розпізнавати важливі ознаки й такі, які можна ігнорувати, щоби не панікувати щоразу, коли в організмі щось змінюється.

"Багато людей не знають, на які симптоми потрібно звертати увагу", - кажуть дослідники.

Дані свідчать, що когнітивно-поведінкова терапія може бути досить ефективною й мати тривалий ефект.

Дослідники наголошують, на необхідності звернути увагу на тривожно-іпохондричний розлад і лікувати його, тому що він може мати наслідки не лише для вашого психічного, а й фізичного здоров'я.

"Зростає число доказів, що тривога з приводу здоров'я скорочує життя".

Можливо, ми більше й не вважаємо іпохондриків вередливими симулянтами, але багато хто й досі страждає наодинці від цього розладу, не отримуючи належної допомоги.

Прочитатиоригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайтіBBC Future.

Перейти в каталог новин
;

Розсилка новин

Отримуйте дайджест головних новин кілька разів на місяць

Новини по розділам

Події

Останні новини

Ми в соц. мережах