Моніторинг доступності ВІЛ послуг силами спільнот та регулярні зустрічі з Центром громадського здоров’я допомагають вирішувати проблемні ситуації в регіонах, а в окремих областях та районах цей механізм є єдиним дієвим. Про це говорили під час наради консультантів з питань моніторингу доступності послуг з ВІЛ силами спільнот, який впроваджує прооєкт USAID «Інновації для подолання епідемії ВІЛ», за участі представників Центру громадського здоров’я.

З квітня 2022 року представники ключових спільнот з 14 областей і м. Києва моніторять доступність ВІЛ послуг у 24 містах, щоби визначити проблемні моменти в наданні АРТ, ЗПТ, тестування на ВІЛ, тестування та лікування вірусних гепатитів тощо.

Надзвичайно важливими в цьому процесі є взаємодія та підтримка Центру громадського здоров’я, який реагує на зворотній зв’язок від клієнтів програм та використовує результати моніторингу для прийняття управлінських рішень і покращення ситуації. Для міст, що знаходяться на прифронтових територіях або в зоні тимчасової окупації, такий механізм є єдиним, що працює.

«На початку в людей було менше мотивації давати дані, бо вони не вірили, що це може щось змінити, але інформація, що результати моніторингу і проблемні питання ми регулярно обговорюємо з профільними представниками влади, це має вплив і змінює ситуацію на краще, змінює ставлення представників ключових спільнот. Останні два місяці інформацію надають більш охоче», — коментує моніторка з Києва.

Крім того, отримані дані дозволяють моніторам не лише інформувати про виклики лікарів, керівників НУО та представників влади, а й оперативно вирішувати частину з них на місцях: на рівні лікарів, медзакладів, неурядових організацій, а також розбудовує спроможності представників ключових спільнот захищати свої права на отримання клієнтоорієнтованих послуг.

«Мені дуже подобається, що це не тільки збір інформації, а реальна можливість оперативно впливати на ситуацію в Україні і приймати рішення в режимі реального часу», — зазначив монітор зі Львова.

Серед викликів, які виявив моніторинг — низька обізнаність представників ключових груп про програми зменшення шкоди, доступність та безоплатність послуг, алгоритмів їх отримання, у багатьох регіонах — критично низька обізнаність про профілактику ВІЛ (PrEP). Існує необхідність вивчення реальних потреб ключових груп у презервативах, шприцах тощо.

Учасники зустрічі відзначили, що дуже важливо забезпечити сталість цього процесу постійно вдосконалювати його, адже змінюється наркосцена, потреби ключових груп, правила епідеміологічного контролю тощо.

«Ключова відмінність цього моніторингу і водночас його цінність і сила полягає в тому, що моніторинг відбувається силами різних організацій, на різних регіональних рівнях. Це робить його більш глибоким і дозволяє побачити загальну картину. Та найважливіше — ми бачимо, як цей процес рятує здоров’я й покращує життя представників спільнот», — відзначає учасник із Запоріжжя.

«Важливо, що цей моніторинг не зосереджується виключно на зборі інформації, аналізі, та оцінці, а призводить до результатів. З впевненістю можу сказати, що рішення проблем у Донецькій області, наказ щодо спрощеної процедури тестування та призначення АРТ, на який ми очікуємо, — це також результат роботи в рамках моніторингу», — коментує моніторка з Донецької області.