За даними медичних фахівців існує близько 40 серйозних захворювань (зоонозів), переносниками яких є тварини У статті наведенні основні захворювання, які можуть передаватись від домашніх тварин (кішок і собак) людині, а також дано рекомендації як їх уникнути.

Ми живемо з домашніми тваринами «пліч-о-пліч» протягом багатьох століть. Вони стали повноправними членами сім’ї у багатьох родинах. Домашні тварини допомагають побороти самотність, покращити настрій. Люди, які тримають домашніх тварин, як правило, мають більш низький рівень холестерину і кров’яного тиску. Існує навіть окремий вид терапії, так звана, пет-терапія. Це індивідуальна або групова активність, до якої залучають тварин для покращення самопочуття пацієнтів.

З іншого боку, тварини теж можуть хворіти, і деякі з цих хвороб дуже небезпечні для людини. У цій статті ми розглянемо деякі хвороби, що передаються від домашніх тварин людині, і розповімо, як їх уникнути.

За даними медичних фахівців існує близько 40 серйозних захворювань, переносниками яких є тварини. Хвороби, що передаються людині від тварин називаються зоонозами.

Кішки і собаки є найпоширенішими переносниками зоонозів. Найчастіше інфікування відбувається, коли тварина дряпає або кусає людину.

Лептоспіроз. Це інфекційна хвороба, спричинена збудником –бактерією Leptospira. Переносниками лептоспір у природі є гризуни (щури, миші), рідше домашні тварини – собаки.

Люди заражаються через контакт з водою, їжею або ґрунтом, що містить сечу інфікованих на лептоспіроз тварин. Безпосередньо у тіло людини збудник лептоспірозу може потрапити через тріщини, порізи, рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Вживання інфікованої їжі та води також може спричинити захворювання. Від людини до людини захворювання не передається. До симптомів відносять високу температуру, сильний головний біль, озноб, болі в м’язах, блювоту, пожовтіння шкіри та очей, діарею і висип. Лептоспіроз може призвести до печінкової недостатності, утрудненого дихання, пошкодження нирок, інфекції головного і спинного мозку та навіть смерті.

Профілактика лептоспірозу. Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо люди будуть уникати перебування та ловлі риби у потенційно зараженій воді, контактів із хворими та інфікованими тваринами, проводити щеплення домашніх (та сільськогосподарських) тварин проти лептоспірозу, у приватних будинках захищати воду для пиття та продукти харчування від доступу мишовидних гризунів, проводити заходи щодо знищення гризунів у особистих помешканнях тощо.

Сальмонельоз. Хворобу викликає велика група бактерій сальмонел (Salmonella), які стійкі у зовнішньому середовищі. Захворювання характеризується ураженням органів травлення з розвитком синдрому інтоксикації. Одне з джерел зараження людини – контакт з фекаліями тварин, хворих на сальмонельоз. Симптоми захворювання: підвищення температури, головний біль, слабкість, нездужання, біль в животі, нудота, блювання, діарея. Сальмонельоз призводить до серйозного ураження нирок у маленьких дітей.

Профілактика сальмонельозу повинна включати широкий комплекс ветеринарних, санітарних та протиепідемічних заходів.

Гельмінтоз. Дуже часто кішки і собаки стають переносниками гельмінтів. Гельмінти – це внутрішні паразити (ендопаразити), що можуть локалізуватися у різних органах тварини. Серед гельмінтів, що паразитують у кішок та собак є представники круглих (нематоди), стрічкових (цестоди) і плоских (трематоди) червів. Основними кишковими паразитами у домашніх кішок і собак є нематоди (Toxocara, Ancylostoma, Trichuris) і цестоди (Dipilidium, Taenia, Echinococcus, Diphyllobothrium latum).

Гельмінти широко розповсюджені. Цьому багато в чому сприяє велика кількість бездомних тварин, які є резервуаром паразитів, а також висока стійкість паразитів і специфічність їх життєвого циклу. Для зараження одними глистами тварині достатньо проковтнути яйця паразита, які можуть бути в вуличному бруді, пилу, на одязі та взутті людини . Для зараження іншими – обов’язкова наявність проміжного господаря, що містить паразита. У ролі проміжних господарів виступають кровосисні членистоногі, миші та інші дрібні гризуни, риби, сільськогосподарські тварини (корови, вівці, свині). Розглянемо деякі з гельмінтозів.

• Токсокароз. Це паразитарне захворювання, зумовлене нематодами, які паразитують у кишківнику собак (Toxocara canis) або кішок (Toxocara mystaх). Найчастіше хвороба передається дітям через контакт із домашніми тваринами. Симптомами токсокарозу є: характерні висипання на тілі, набряк обличчя, лихоманка, збільшення лімфатичних вузлів. У частини хворих токсокароз викликає біль у животі, блювання, метеоризм, проноси тощо.
• Ехінококоз. Це паразитарне захворювання, зумовлене збудником стьожковим гельмінтом (Echinococcus granulosus), яке характеризується утворенням в печінці, а також легенях та інших органах паразитарних кістозних утворень (множинних або солітарних). Основним джерелом захворювання є інфіковані дозрілими ехінококами собаки, які виділяють у навколишнє середовище із випорожненнями яйця гельмінта. Зараження людини відбувається під час контакту з хворою собакою або внаслідок вживання овочів, води, забруднених яйцями ехінокока. Клінічні прояви ехінококозу зумовлені локалізацією паразита (печінка, легені, шкіра, стінка шлунка) та його розмірами.

Загальна профілактика гельмінтозів. Виявлення і лікування хворих, гігієна водопостачання, харчування і особиста гігієна. Запобігання фекального забруднення навколишнього середовища тощо.

Феліноз (у побуті – хвороба котячої подряпини). Це гостре інфекційне захворювання, збудником якого є мікроорганізм Bartonella henselae. Резервуаром для інфекції є кішки (особливо сіамські), адже збудник хвороби є представником нормальної мікрофлори порожнини рота у котів.

Симптоми хвороби: на місці укусу виникає утворення, ззовні схоже на укус комах, можуть збільшуватись найближчі до місця подряпини лімфовузли, підвищуватись температура.

Профілактика. Навіть найдрібніші подряпини слід обробляти і слідкувати за їх загоєнням. Особливо це стосується дітей.

Токсоплазмоз. Це інфекція, викликана збудником Toxoplasma gondii. Вона поширена серед пташок та ссавців. Проте саме домашні кішки стають найкращим середовищем для існування цього збудника.

Заразитися нею можна через екскременти домашнього улюбленця. Наприклад, під час прибирання котячого туалету. Також токсоплазмозом можна захворіти при обробці сирого м’яса, або вживаючи погано проварене або просмажене м’ясо (особливо баранина, свинина).

Часто хвороба протікає без симптомів, проте гостра форма може викликати нудоту, судоми, запалення лімфовузлів і високу температуру.

Захворювання особливо небезпечне для вагітних, адже може викликати серйозні патології у плода та навіть спровокувати викидень. Крім того, у немовляти може з’явитися вроджений токсоплазмоз, жовтяниця або розумова відсталість.

З метою профілактики токсоплазмозу необхідно: не вживати в їжу м’ясні продукти, яйця без достатньої термічної обробки (прожарювання, проварювання); дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за тваринами, особливо кішками; ретельно мити руки після контакту з землею; не вживати в їжу немитих овочів, ягід.

Сказ.Це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus із роду Lyssavirus). Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи

Найчастіше спостерігається у диких тварин або підібраних з вулиці. Передається через кров, слизову та слину через укус. Людина заражається під час укусу хворої на сказ тварини, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання та смерті людини від сказу джерелом збудника є собаки та кішки.

Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя! Найкращий спосіб вберегтися від наслідків – це вакцинація. Зверніться за консультацією до сімейного лікаря.

Як же власникам домашніх тварин захистити себе від хвороб, які можуть переносити їх улюбленці?

Більшість хвороб передаються від домашніх тварин людям через укуси, подряпини або прямий контакт. Щоб уникнути травм, у першу чергу треба навчити свого собаку або кішку не кусатись.

• Ніколи не залишайте маленьку дитину наодинці з твариною.
• Регулярно водіть свого вихованця до ветеринара та вакцинуйте свою домашню тварину необхідними щепленнями.
• Мийте руки з милом під проточною водою після чищення лотка і перед кожним прийомом їжі.
• Уникайте укусів і подряпин та не дозволяйте вашим домашнім улюбленцям облизувати ваші порізи чи рани.
• Слідкуйте за гігієною свого улюбленця: купайте тварин після прогулянки – мийте їм лапи й черево; не дозволяйте вихованцям розташовуватися на диванах і ліжках; не дозволяйте своєму вихованцеві пити з унітазів тощо.
• Якщо вас вкусила або пошкрябала ваша домашня тваринка без ознак хвороби, запам’ятайте:
• швидко та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом;
• дезінфікуйте рану за допомогою антисептичного засобу на основі спирту чи йоду.
• Якщо при укусі була розірвана шкіра та при цьому є один з таких факторів: тварина чужа, була укушена голова або шия, рана серйозна, ви чи ваша дитина не провокували тварину на агресію, тварина поводиться дивно або тварина виглядає хворою, – звернутись до лікаря треба негайно.