За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рак шкіри виникає в основному через вплив ультрафіолетового випромінювання сонця або штучних джерел, як солярії. А одним з основних ризиків виникнення меланоми - важкі сонячні опіки у дитинстві. У місяць обізнаності щодо меланоми розповідаємо, як уберегтись від сонячних опіків, про основні симптоми та ознаки, які сигналізують на необхідність звернутись до лікаря.

Вплив УФ-променів може сприяти появі еритем, сонячних опіків, старінню шкіри, меланомі тощо. Еритема та сонячний опік– гострі реакції шкіри на надмірну кількість ультрафіолету. Під дією сонячної радіації судини розширюються та збільшується об’єм крові у дермі, тому виникає еритема (запальний процес на шкірі чи слизових оболонках, що проявляється почервонінням).

Мінімальна кількість УФ-променів, що спричиняє невелику еритему чи легке почервоніння шкіри, залежить від: типу шкіри, її товщини, кількості меланіну в епідермісі, вироблення меланіну після перебування на сонці та інтенсивності випромінювання. Крім цього, здатність УФ-променів спричиняти еритему залежить від довжини хвиль випромінювання, що виражається як «спектр дії» еритеми. Він зазвичай знаходиться в діапазоні UVB променів.

Важливо пам’ятати, що опіків може зазнати будь-яка частина тіла – навіть мочки вух, губи, шкіра голови. Зазвичай, пошкодження шкіри з’являються протягом кількох годин після впливу УФ-променів.

Симптоми та ознаки сонячного опіку:

• біль та почервоніння шкіри в ураженій ділянці
• шкіра гаряча на дотик
• набряк
• невеликі пухирі, наповнені рідиною, що можуть лопнути
• головний біль, лихоманка
• нудота та втома (у випадку сильного опіку)
• очі, що болять та сльозяться.

Обов’язково звертайтеся до лікаря, якщо:

• черезсонячний опік утворюються пухирі, що покривають велику частину всього тіла;
• пухирі виникають на обличчі, руках або статевих органах;
• виникає сильний набряк у місці опіку;
• є ознаки інфекції: біль, гній або червоні смуги біля відкритих пухирів тощо.
• у вас немає покращень упродовж кількох днів.

Звертайтеся в екстрену медичну допомогу, якщо відчуваєте лихоманку, непритомність, зневоднення.

Протягом кількох днів тіло може почати відновлюватися самостійно, відшаровуючи пошкоджений верхній шар шкіри. Деякий час після цього, шкіра у місці опіку може мати незвичний колір та малюнок. Сильний опік може загоюватися кілька днів.

Запобігти сонячним опікам та пов’язаним із ними станам можна, захистивши власну шкіру, особливо, – перебуваючи на свіжому повітрі, навіть у похмурі дні.

Запам’ятайте прості правила:

1. Не перебувайте на сонці з 11:00 до 16:00, коли воно світить найсильніше. Шукайте тінь, де це можливо, якщо не маєте змоги бути у прохолодному приміщенні в цей час.
2. Не користуйтеся соляріями.
3. Прикривайте відкриті ділянки тіла. Одяг має приховати ноги, руки та інші частини тіла, що можуть обгоріти. Подумайте про використання спеціально розробленої одежі для захисту від сонця. Перевірте на етикетці фактор захисту від ультрафіолету (UPF), що вказує на скільки тканина блокує сонячне світло. Чим вище UPF, тим краще.
4. Часто використовуйте сонцезахисний крем SPF широкого спектру дії. Наносьте його на відкриті ділянки тіла за 15–30 хвилин до виходу на вулицю. Не використовуйте сонцезахисні засоби, термін придатності яких закінчився.
5. Захищайте дітей від сонця. Якщо ви на вулиці, подбайте аби малюк знаходився у тіні. Не давайте дітям потрапляти під прямі сонячні промені, особливо у спекотні години. До 6 місяці не рекомендується наносити сонцезахисний крем. Тому, для захисту від сонця можна використовувати одяг або тінь.
6. Надівайте сонцезахисні окуляри (із захистом від UVA і UVB променів) та капелюх із широкими полями, щоби прикрити обличчя, вуха та шию.
7. Деякі лікарські засоби (певні антибіотики, ретиноїди тощо) можуть спричиняти підвищену чутливість до сонця. Проконсультуйтеся із лікарем щодо таких побічних ефектів.

Інтенсивне та багаторазове перебування на сонці, а також неодноразові опіки, прискорюють процеси старіння шкіри та збільшують ризики виникнення раку шкіри, зокрема меланоми, та інших захворювань, що вражають цей орган.