Травма свідка – це реакція на травматичну подію, яку людина побачила на відео чи світлинах, або почула від когось, але безпосереднім учасником якої не була. Таку реакцію ще називають травмою вторинного травматичного стресу (далі – ВТС). Вона може виникати після опису подій постраждалим або побаченого в новинах, на фото та відео – людина не була прямою жертвою, учасником травматичної події, проте тяжко її переживає й відчуває глибокий стрес.
Про симптоми ВТС та способи самодопомоги розповіла Тетяна Сіренко, травматерапевтка, експертка з роботи з постраждалими від тортур, заступниця директора з психологічного напряму Центру психічного здоровʼя та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України.
Симптоми травми свідка
Прояви вторинного травматичного стресу можуть імітувати симптоми посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР). Проте, вважається, що у людей, які не були свідками травматичних подій безпосередньо, а спостерігали, наприклад, в ЗМІ чи соцмережах, ПТСР не розвивається.
Винятком можуть бути представники деяких професій, які дотичні до свідчення подій: журналісти, психологи, лікарі, волонтери тощо. Фахівці, які працюють із постраждалими від травм, зазнають вторинного травматичного стресу через роботу, що виконують (наприклад, слухають історії про травми та автоматично стають свідками болю, страху і жаху, які пережили постраждалі).
Симптоми травми свідка можуть бути наступні стани та реакції:
- відчуття повного безсилля,
- переживання неймовірної провини та сорому за те, що ви в безпеці,
- відчуття тривоги та страху;
- навіть із часом спогади не зменшують інтенсивність реакції,
- надзвичайна складність говорити про побачене,
- оніміння, ніби у вас відібрало мову,
- моторошні сни (в тому числі з сюжетом події, свідком якої ви стали),
- поява панічних атак,
- порушення сну, безсоння,
- дратівливість, вибухові реакції,
- розлади харчової поведінки,
- навʼязливе бажання переглядати жахливі відео знову і знову.
Симптоми ВТС можуть тривати кілька днів, тижнів або місяців. Якщо минуло понад два тижні з моменту травми свідка, а ваші симптоми не знижуються, а можливо, й погіршуються, – це є сигналом, що вам варто звернутись за допомогою до фахівця – психолога чи психотерапевта.
Як допомогти собі у разі травми свідка
У першу чергу слід подбати про інформаційну гігієну: за можливості обмежте канали сприйняття інформації про травматичну подію, і загалом зменшіть інтенсивність інформації (слід тільки читати новини або тільки слухати, проте не переглядати відео).
Подбайте про базові потреби: відповідне харчування протягом дня, достатню кількість води, повноцінний сон.
Піклуйтеся про тіло: допоможуть дихальні вправи, йога, будь-які усвідомлені фізичні навантаження.
Спробуйте знайти людину, з якою можете проговорити подію, яка вас вразила, – це дуже важливо. Якщо вам складно говорити про це з рідними, можна звернутися до психолога, зателефонувати на лінію психологічної кризової допомоги. Називайте свій стан, проговорюйте почуття.
Варто зазначити, що травма свідка може стати причиною ретравматизації та викликати болючі спогади про минулі втрати та травматичні події. Саме тому українці наразі можуть бути дуже вразливими щодо травми свідка, адже всі ми переживаємо війну. Тому, якщо відчуваєте щонайменшу потребу в психологічній допомозі, зверніться до фахівця. За посиланням є інформація про те, як це зробити.
Матеріал підготовлено у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «ТИ ЯК?», ініційованої Оленою Зеленською.
