Пандемія коронавірусу виснажила усіх. Батьки, діти, медики, працівники продуктових магазинів, водії доставки — цей список можна продовжувати і продовжувати. Звісно, всіх цікавило, коли це все закінчиться та коли пандемія перейде до ендемії? Ендемія — це коли хвороба повертається щороку, є більш керованою і вражає лише невелику кількість людей порівняно з населенням планети.
Фахівці казали про те, що якби 85-90% населення були вакциновані, ми б побачили різке зниження кількості госпіталізацій і смертей від COVID. Зменшення кількості важких захворювань дозволило б нам оголосити про завершення пандемії та перехід до ендемії. Але вийшло так, що ця пандемія стала пандемією невакцинованих.
COVID-19 продовжував мутувати і створювати нові штами серед невакцинованого населення. Найкращий спосіб зменшення ймовірності появи нових штамів — це проведення щеплення всім, хто може бути вакцинований. Коли ми вакциновані, вірусу важче знайти людину для зараження, що призводить до зменшення можливостей для мутації вірусу.
Стосовно штаму Омікрон у людей виникало багато запитань, відповіді на які важливо знати й тим, хто має дітей. Далі поговоримо про 9 фактів стосовно штаму Омікрон.
1. Омікрон більш заразний, але не смертельний штам
Медики з'ясували, що Омікрон не є більш смертельним або важким варіантом, ніж його попередник. Однак він є більш заразним. Кількість госпіталізацій на місцевому та державному рівнях зростала, тому що більше людей інфікувалося, але частота їх госпіталізації не збільшувалася. Наприклад, скажімо, рівень госпіталізації становив 1 дитина на 1 000 випадків. Якщо в громаді було 1 000 випадків захворювання, то 1 дитина була госпіталізована. Якщо в громаді зареєстровано 10 000 випадків захворювання, то очікувалося, що 10 дітей буде госпіталізовано.
2. Вакцини високоефективні проти нього
Сказати, що вакцини високоефективні проти COVID-19, в тому числі й Омікрон, — це нічого не сказати. Вакцини робилися для запобігання важким захворюванням, а не для повного усунення симптомів. Дослідження, опубліковане CDC, показало, що вакцина Pfizer на 98% ефективна в запобіганні потрапляння підлітків у відділення інтенсивної терапії. Аналогічно, 95% людей, які були госпіталізовані та/або померли від COVID-19, не були вакциновані.
3. Бути інфікованим — не означає захворіти
Слова «інфекція» і «хвороба» не є взаємозамінними, але їх часто використовують як синоніми. Інфекція означає, що у людини виявили вірус. Хвороба означає, що у вас є його симптоми. Набагато більше дітей отримують позитивні результати тестів, але це не означає, що вони мають симптоми захворювання. Деякі фахівці вважають, що існує хибна думка про те, що якщо багато людей інфікуються, то навіщо робити щеплення. Вакцини уберігають людей від госпіталізації, а в деяких випадках взагалі запобігають появі симптомів.
4. Навіщо потрібна ревакцинація
Рівень антитіл до всіх вакцин з часом знижується. Тож не дивно і навіть очікувано, що рівень антитіл до вакцини проти COVID-19 з часом зменшується. Багато звичайних дитячих вакцин вимагають багаторазового введення. Це, наприклад, стосується вакцин проти ротавірусу, кашлюку, поліомієліту тощо. Одне з досліджень CDC показало, що щеплення бустерними вакцинами було на 90% ефективним у запобіганні госпіталізації протягом грудня 2021 року та частини січня 2022 року, коли домінував Омікрон.
5. Коли потрібно ревакцинуватися
Як правило, діти, яких можна ревакцинувати, повинні зачекати п'ять місяців між другою і третьою дозами. Оскільки Омікрон є більш заразним, все більше дітей заражалися проривними інфекціями — в тому числі ті, хто перебував у віці 12-18 років і отримав дві дози вакцини. Ця вікова група, можливо, заражалася до того, як змогла пройти ревакцинацію. Лікарі рекомендують почекати 1-2 місяці після природного інфікування, перш ніж отримувати бустер, навіть якщо у дітей не було жодних симптомів. Це дає їх імунній системі час підготуватися до повторного отримання антигену і розподілити імунітет від природної інфекції.
6. Діти навряд чи повторно інфікуються через 2-3 місяці після природного інфікування
Оскільки все більше дітей інфіковувалося, включаючи вакцинованих, батьки задавалися питанням, як довго триватиме їхній імунітет від природної інфекції. Фахівці з'ясували, що принаймні протягом 2-3 місяців після природного інфікування діти навряд чи будуть повторно інфіковані COVID-19.
7. COVID не завжди передається всім членам родини
Оскільки все більше родин інфіковувалися COVID-19, вони задавалися питанням, наскільки ймовірно, що всі члени сім’ї заразяться після того, як одна людина отримає позитивний результат. Центр контролю та профілактики захворювань США провів дослідження родин, інфікованих ковідом, і виявив, що ймовірність передачі інфекції становить 50%. Тобто, якщо в сім'ї є шість осіб, то в середньому лише троє з них інфікуються COVID-19. Омікрон є більш заразним, ніж попередні різновиди COVID, однак це не означає, що контакт з хворим вдома гарантує те, що ви будете інфіковані. Тому недивно, що один або кілька членів родини уникали інфікування після того, як хтось з сім’ї отримував позитивний результат.
8. Ковід-вечірки — не найкраща ідея
Оскільки всі вкрай були виснажені пандемією, дехто намагався підхопити вірус навмисно, бо «Омікрон, здається, м'якший». Деякі фахівці мали сумніви стосовно такої думки. Дійсно, Омікрон не смертельніший і не важчий за Дельту. Деякі медичні працівники вважали, що він здавався м'якшим, тому що було вакциновано більше людей, ніж раніше, і вакцини робили те, що вони повинні були робити — захищали людей від серйозних захворювань. Медики не рекомендують навмисно підхоплювати вірус, тому що неможливо передбачити, хто має ризик виникнення важкого захворювання. Більшість померлих дітей від COVID-19 не мали основних факторів ризику. Тому навмисне зараження — це гра в рулетку з туманним сподіванням на те, що імунна система членів сім'ї впорається з захворюванням.
9. Високий рівень вакцинації давав смогу дітям продовжувати відвідувати школу
Омікрон легше поширювався в школах, тому що кількість вакцинованих дітей була недостатньою. Чим більше дітям робили вакцину від COVID-19, тим менше поширювалося захворювання.
