Ключове завдання гемоглобіну — залізовмісного білка — доставляти кисень до органів і тканин, а назад у легені переносити вуглекислий газ. Про можливі причини підвищеного рівня гемоглобіну розповіли терапевти, інформує Ukr.Media.
Нормальне значення гемоглобіну насамперед залежить від гендерної приналежності, тобто від статі людини. У чоловіків гемоглобін зазвичай вищий, оскільки в них більша м'язова маса, яку потрібно забезпечувати киснем. У жінок рівень гемоглобіну загалом нижчий через щомісячні крововтрати, які трапляються під час менструації, пояснили лікарі.
Характерні ознаки високого гемоглобіну — зниження працездатності, сонливість і стомлюваність, запаморочення (при цьому перед очима наче з'являтиметься рожева завіса), біль у голові та суглобах, біль і спазми в животі, лущення та свербіж шкіри. Ще один типовий симптом — великі гематоми, що виникають навіть після незначного удару.
Підвищений рівень білка гемоглобіну не обов'язково свідчить про хворобу. У нормі такий стан виявляється в альпіністів, льотчиків, людей, які живуть високо в горах, а також у курців — так організм намагається компенсувати брак кисню. Крім того, концентрація гемоглобіну іноді збільшується на тлі зневоднення або харчового отруєння.
Але іноді високий гемоглобін свідчить про патологію, що потребує ретельної діагностики, а потім і лікування.
Серед можливих причин підвищеного рівня гемоглобіну — захворювання кровотворної системи (такі, як істинна поліцитемія або еритроцитоз), серцева та дихальна недостатність, деякі онкологічні захворювання (рак надниркових залоз, нирок, печінки), перевантаження залізом (коли в кишківнику засвоюється більше цієї речовини, ніж необхідно організму). Крім того, підвищена концентрація гемоглобіну може свідчити про надлишок вітамінів групи B — B6 і B12, наголосили фахівці.
Якщо у вас з'явилися симптоми високого гемоглобіну, доцільно зробити загальний аналіз крові та перевірити рівень цього білка. Якщо результати аналізу покажуть відхилення від норми, доцільно звернутися до лікаря — терапевта або гематолога — і розібратися в причинах патології. За необхідності фахівець призначить додаткові дослідження, а після того, як поставить діагноз — підбере найефективнішу схему лікування.