Рак передміхурової залози — один з найбільш поширених видів онкології серед українських чоловіків. Зруйнувати плани раку можливо — Всесвітня організація охорони здоровʼя наголошує, що 40% випадків раку можна запобігти простими повсякденними діями, а його раннє виявлення значно збільшує шанси на успішне лікування. В інтерв’ю з лікарем-урологом, онкохірургом Сергієм Бойком поговорили про те, які профілактичні обстеження мають бути в рутині чоловіків, на які симптоми треба звернути увагу і як підготуватись до візиту до уролога.
Що таке чоловіче здоров’я з точки зору лікаря-уролога?
У кожній віковій групі поняття "чоловіче здоров’я" має свої особливості ураження органів чоловічої статевої системи і, відповідно, на що треба звертати увагу.
У молодому віці чоловіки, які не ведуть активне статеве життя або тільки починають його, більш уразливі до запальних процесів статевої системи. На початку статевого життя чоловіки часто дослухаються до порад оточення і при наявності якихось незвичних відчуттів домальовують собі захворювання, накручуються стосовно якоїсь патології абощо. Зокрема, щодо простатиту. Найчастіше перші спогади про простатит чоловіки мають з молодого віку, коли якісь відчуття пов’язані з початком статевого життя. Саме такі епізоди мають більш психологічну складову, ніж анатомічну або безпосереднє ураження органу. Десь хтось щось сказав, десь якісь незвичні відчуття у тілі – і з'являється синдром очікування. Тому моя порада молодим чоловікам – менше слухайте оточення та не орієнтуйтесь на чиїсь поради. По-друге, не потрібно глибоко сканувати відчуття у тілі. По-третє, дотримуйтесь базових правил безпеки статевого життя, використовувати бар’єрну контрацепцію, щоб попередити інфікування як венеричними, так і невенеричними захворюваннями.
Однак при появі проблем із сечовипусканням – йдіть до лікаря. На перший візит до лікаря-уролога краще приходити вже з готовим загальним аналізом сечі, який робить будь-яка лабораторія. Це потрібно для того, щоб лікар міг одразу відрізнити характер проблеми – це запальний процес в органах сечової системи, чи варто шукати проблему у статевих органах.
Скарги на біль у яєчках і до чого тут нижня білизна
Часто молоді чоловіки також приходять зі скаргами на біль у яєчках. Причину цього болю можна і не знайти, але доволі часто зустрічається, що коли починаєш розпитувати про одяг, – знову випливають джинси. Якщо джинси тугі, ще й з грубими швами, то такі шви торкаються калитки, яєчок і через таке механічне натискання або тертя виникаєбольовий слід. Неправильно підібрана білизна може так само негативно впливати, тугі плавки, наприклад. Яєчка мають вільно розташовуватись у калитці. Якщо вони сильно фіксовані облягаючими трусами, притиснуті до м'яких тканин промежини чи лобкової ділянки, то порушується температурний режим та відбувається механічне подразнення. У результаті може виникнути набряково-запальний процес.
Рак яєчок: симптоми, якими не можна нехтувати
Типовий вік раку яєчок у чоловіків – 20-35 років (загалом рак яєчок часто діагностують у молодих чоловіків 15 – 45 років - ред.), тому в жодному разі не можна нехтувати таким симптомом як поява якихось щільних утворів у ділянці яєчок чи калитки. Часто чоловіки звертаються з раком яєчок у вже запущеній стадії, через виявлені вогнища віддалених метастазів. Чоловіче его часто заважає вчасно сходити до лікаря, але з цим треба боротись. Для початкової діагностики та профілактики раку яєчок не потрібні якісь спеціальні методи – як і з оглядом молочних залоз у жінок – вистачить самоогляду, поки миєшся в душі. Прощупуєте яєчка: є якісь елементи щільності чи немає, чи не збільшилось раптом яєчко у розмірі. Це важко пропустити. Якщо помітили щось подібне, не займатись у жодному разі самолікуванням і не очікуйте, поки “може пройде", – йдіть одразу до уролога. Лише лікар зможе адекватно розібратись у ситуації.
Рак передміхурової залози: який аналіз здають чоловіки для діагностики
Чоловіки після 40-45 років мають зробити аналіз на виявлення простат-специфічного антигену (ПСА) (Згідно зі стандартами МОЗ, перед проведенням тесту на ПСА необхідне консультування лікарем щодо потенційних ризиків і користі. Тестування на ПСА з метою раннього виявлення онкологічної патології може бути рекомендовано чоловікам із підвищеним ризиком раку передміхурової залози – чоловіки віком від 50 років; чоловіки віком від 45 років з наявністю в родині РПЗ; чоловіки з мутаціями BRCA2 віком від 40 років – ред). Це потрібно зробити, щоби була точка відліку у разі виявлення якихось проблем у майбутньому. Лікарю потім буде легше проаналізувати ситуацію, оцінити динаміку, якщо зростання показника буде зафіксовано пізніше. Аналіз здається натще, має бути утримання від статевого життя, еякуляції і збудження, щоби не виділявся простатичний сік і не було стимуляції передміхурової залози.
Важливо знати, що підвищення показників, не є одразу 100% доказом злоякісного процесу. Цей показник досить чутливий і багато процесів в організмі можуть вплинути на його зростання, тому розбиратись з причиною підвищення ПСА має лікар-уролог. Якщо аналіз був нормальний, то через декілька років можна зробити контрольний. Результат підвищений – до лікаря, який визначить частоту контролю показника, бо в деяких випадках може знадобитись триразове тестування з інтервалом у два тижні, наприклад.
Останніми роками зросла свідомість чоловіків щодо настороженості раку передміхурової залози, багато хто самостійно здає цей аналіз. Тішить урологів також той факт, що багато сімейних лікарів так само мають настороженість щодо пошуку онкології у чоловіків відповідної категорії. Високий відсоток, коли саме сімейні лікарі призначають чоловікам визначення ПСА, і скеровують пацієнта до уролога на дообстеження при підвищеному рівні. Це хороша тенденція.
Пам’ятайте, постановка діагнозу рак передміхурової залози – не є винесенням вироку. Сьогодні цей раковий процес можна стримувати, можна лікувати, а можна і повністю вилікувати, все залежить від етапу, на якому звернулись.
Проблеми з сечовипусканням: як розпізнати, що проблеми реально є?
Будь-які патологічні процеси у передміхуровій залозі викликають розлад сечовипускання. Вдень їх можна і не помітити через активний спосіб життя і зайнятість, особливо на ранніх стадіях формування доброякісної чи злоякісної пухлини. А ось перші натяки на те, що потрібно приділити увагу передміхуровій залозі, – часті позиви вночі. Але і тут я хочу порадити не займатись самодіагностикою і ставити собі смертельний діагноз, якщо ви вночі встали один раз в туалет.
Якщо вночі у чоловіка віком 50+ є одне сечовипускання – це не є проблемою, а є варіантом фізіологічної норми. Слід врахувати, що чоловіки старшого віку можуть мати інші захворювання, наприклад, серцево-судинні, зокрема гіпертонію, і приймати ліки для зниження артеріального тиску. Якраз у такої категорії вночі і покращується сечовипускання, коли організм відпочиває. А насторожити має тенденція три-чотири сечовипускання за ніч, що тягнеться якийсь час. Як правило, звертаються чоловіки, коли вночі у них до 10 і більше сечовипускань або взагалі – кожні 15 хвилин бігають в туалет. Це викликає психологічне виснаження через нестачу сну і змушує все ж звернутись до лікаря.
Готуємось до візиту до лікаря-уролога: пальцеве обстеження простати не має бути сюрпризом
Якщо маєте проблеми з сечовипусканням, то на перший візит варто йти вже з готовим загальним аналізом сечі. Так, лікар вже на першому прийомі зможе визначити характер проблеми і подальший алгоритм обстеження. Під час візиту уролог обов’язково проведе огляд як зовнішніх статевих органів, так і внутрішніх – тобто передміхурової залози (простати). Це не має бути для чоловіка сюрпризом. Так само як для жінок не є сюрпризом внутрішньопіхвове обстеження на прийомі у гінеколога.
Отже, обстеження передміхурової залози лікар може здійснити тільки через пряму кишку, ввівши палець, щоб прощупати орган зсередини. Це обстеження номер 1 у практиці урологів усього світу. Досвідчений лікар за допомогою пальпування може навіть розрізнити злоякісний процес від доброякісного чи від гострого запального. Це важлива інформація як для пацієнта, так і для лікаря, щоби можна було спланувати подальші обстеження. Друге важливе дослідження – ультразвук через пряму кишку – чутливий, доступний і недорогий. Саме цей варіант є найбільш об’єктивним, оскільки поверхневе УЗД по животу не є таким інформативним через анатомічну особливість передміхурової залози. Сучасні ультразвукові апарати також наділені функцією дослідження кровотоку у передміхуровій залозі, що є важливим, і це можна зробити лише при ректальному дослідженні. Для порівняння – як жінкам дивляться матку, яєчники через піхву спеціальним датчиком, так само датчиком через пряму кишку проводиться дослідження передміхурової залози.
Візит до уролога: пальцеве обстеження простати…а що далі?
Якщо уролог запідозрить злоякісний процес, то може бути два варіанти. При діагностиці обширного ураження лікар може одразу запропонувати взяти тканину на цитологічне дослідження – здійснити пункційну біопсію передміхурової залози. Це процедура хоч складна і неприємна, але рутинна і необхідна: забір тканини здійснюється через пряму кишку за допомогою 9-12 точок проколу у ділянках з підозрою на онкологічний процес. Все робиться за один прийом, є варіанти різних знеболень або навіть анестезії. Але в рутинній практиці, коли приходить 5-6 чоловік на прийом, і всім потрібно робити пункційну біопсію, то зрозуміло, що немає змоги дати всім наркоз.
Пункційна біопсія простати і препарати, що розріджують кров
Якщо людина приймає препарати, які розріджують кров, про це треба обов’язково сказати лікарю, який направляє на пункційну біопсію передміхурової залози. Оскільки проведення процедури при прийомі цих ліків небезпечне через ризик кровотечі. Нагадаю, що при біопсії здійснюється прокол у 9-12 точках, а простата – орган, який рясно оточений судинами. А якщо є якийсь онкологічний процес, то присутнє також посилене кровопостачання в органі. Бувають випадки, коли пацієнти приїжджають за сотню кілометрів на цю процедуру, і тут з’ясовується, що людина приймає кроворозріджуючі. У таких випадках навіть при госпіталізації робити біопсію небезпечно – в результаті маємо лиш втрачений час.
Насправді, після процедури передміхурова залоза може кровити навіть без прийому кроворозріджуючих препаратів. Кров може виділятись або з сечею або з прямої кишки. Біопсія, як правило, виконується в амбулаторних умовах, і після процедури пацієнт повертається додому.
