Результати національного дослідження на тему: «Визначення масштабів наркотичної та алкогольної залежності. Суспільні наслідки», проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з «Нью імідж маркетинг груп» свідчить, що кожен п’ятий українець стикався з розладом вживання алкоголю серед свого найближчого кола – сім’ї, родичів, друзів, сусідів або колег.
Діагностичні критерії розладу вживання психоактивних речовин описують різні варіанти впливу залежностей на стосунки з близькими. Зокрема люди із розладом вживання алкоголю:
- не можуть виконувати свої обов'язки або нести відповідальність перед партнером, дітьми та іншими родичами;
- ризикують втратити або втрачають роботу;
- відмовляються від соціальних взаємодій і хобі;
- ризикують життям інших — у стані алкогольного сп'яніння сідають за кермо, доглядають за малими дітьми, користуються газовими пристроями;
- під впливом алкоголю мають напади гніву або вдаються до насильства;
- витрачають сімейний бюджет або й кредитні кошти на спиртні напої.
Як діяти близькими та родичам людини із розладом вживання алкоголю: ,:
- ПРИПИНИТИ ЗАПЕРЕЧУВАТИ
Через стигматизацію в суспільстві, близькі та рідні людини з розладом вживання алкоголю, соромляться ситуації, що склалася, часом звинувачують у ній себе, замовчують її, бояться розголосу і не наважуються звернутися за професійною допомогою. Але якщо насправді є бажання змінити ситуацію, доведеться визнати, що близька людина має проблеми з алкоголем і відкрито шукати шляхів її вирішення.
- ПРИПИНИТИ ГРАТИ РОЛЬ «РЯТІВНИКА»
Необхідно припинити «вирішувати» проблеми людини з розладом вживання алкоголю, наприклад прикривати прогули на роботі, сплачувати кредити чи борги.
- ВИБИРАТИ ВІДПОВІДНИЙ ЧАС ДЛЯ РОЗМОВИ
Розмова з людиною з алькогольною залежністю із розладом , має відбуватися невдовзі після того, як виникають ті чи інші проблеми через її поведінку, і важливо, щоб людина в цей момент була тверезою.
- БУТИ КОНКРЕТНИМИ У РОЗМОВІ
Без зайвих емоцій чітко описуйте конкретні приклади, яким чином поведінка важливої для вас людини створювала проблеми для вас/ для інших і/або для неї самою. Акцентуйте увагу не на факті вживання алкоголю, а на поведінці, яку це провокує. Співрозмовник має розуміти, що йому хочуть допомогти.
- ПОВІДОМИТИ ПРО НАСЛІДКИ ДЛЯ СІМ’Ї
У звіті 2014 року про жорстоке поводження з дітьми та зневажливе ставлення до них було встановлено, що діти, які живуть у сім’ї, де принаймні один із батьків вживає алкоголь, частіше зазнають жорстокого поводження та звертаються до служб соціального захисту, ніж їхні однолітки. Крім того, діти, які живуть із батьками, які страждають від психоактивних речовин, також частіше починають зловживати алкоголем.
Враховуючи ці факти, потрібно заздалегідь прийняти рішення, що ви робитимете, якщо особа із залежністю відмовляється від лікування, і повідомити їй про свої дії. Важливо, щоб ваше рішення було не з метою покарати залежного, а для того, щоб захистити себе та інших від руйнівних наслідків алкоголізму. Також не обіцяйте того, чого ви насправді не збираєтеся робити.
- БУТИ ГОТОВИМИ ДОПОМОГТИ
Вчасне звернення за професійною допомогою іноді може врятувати життя людини. Дізнайтеся, до яких спеціалістів можна звернутися, щоб вилікувати залежність (тут вам може порадити сімейний лікар або зверніться на гарячу лінію МОЗ 0 800 505 201), та розкажіть про них вашій близькій людині. Якщо в розмові з вами людина погодилась на лікування, прослідкуйте, щоб вона одразу записалася на прийом до спеціаліста. Якщо людині необхідна ваша підтримка, то в перший раз поїдьте разом із нею. Так ви також переконаєтеся, що вона не передумала і таки дійшла до спеціаліста.
- ЗАЛУЧИТИ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ
Якщо в середовищі людини, що потребує лікування, є родич чи приятель, що припинив вживати алкоголь, попросіть їх поділитися своїм досвідом. Успішна історія одужання може додати людині віри в те, що це можливо. Сім’я, родичі, друзі, колеги й лікарі мають всіляко підтримувати людину на цьому шляху, це збільшує шанси успішного лікування.
Важливо памʼятати, що розлад вживання алкоголю – це порушення стану здоров’я, таке ж як рак, артрит чи діабет, а люди із цим захворюванням не є слабкими або позбавленими самоконтролю. Звинувачення у відсутності сили волі, особливостях характеру чи навʼязування почуття провини не сприяють одужанню, а лише призводять до ізоляції та ускладнюють процес одужання.
Знання причини виникнення хвороби, розуміння її наслідків і методів лікування сприяє дестигматизації, тобто до того, що до людей з алкогольною залежністю потрібно ставитися з розумінням, а не засуджувати їх. Саме розуміння та підтримка близьких людей дає їм надію та заохочує лікуватися від цієї хвороби.
