У Великодні свята багатьом хочеться побалувати себе чимось смачненьким. Чорна ікра та осетрина можуть стати розкішним доповненням до великоднього застілля, але є кілька важливих моментів, які слід врахувати. Осетрові — зникаючі види риб, їхній вилов є незаконним. Купуючи продукти з осетрових слід бути особливо уважним! Адже ви можете придбати підробку або нелегальну браконьєрську продукцію. Щоб не стати співучасником знищення осетрових видів риб в Україні, прислухайтесь до порад від Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна).
Страви з осетрових — екзотика та делікатес на столах українців. Проте так було не завжди! Ще 160 років тому етнограф Олександр Афанасьєв-Чужбинський описував, як у пониззі Дніпра та біля Кінбурнської коси рибалки ловили осетрів та величезних білуг. Під час нересту води Дунаю та Дніпра ледь не кишіли “червоною рибою” — так колись називали представників осетрових видів риб (білуга, стерлядь, севрюга, осетер). Річки Дунай, Дністер, Дніпро, Сіверський Донець були й частково залишаються оселищами для осетрових риб. Попри це, сьогодні вони — рідкість для цих річок, а деякі види й зовсім зникли, як-от осетер атлантичний та осетер шип.
У ХХ столітті дамби гідроелектростанцій перегородили осетрам шлях до нерестовищ у верхній течії річок. А масовий вилов і браконьєрство призвели майже до повного їх винищення. Сьогодні вільноживучі осетрові види риб занесені до Червоної книги України і гостро потребують охорони та збереження.
Один із способів збереження цих прадавніх риб — відповідальне споживання осетрових!
Торгівля дикою осетриною та її продукцією заборонена як в Україні, так і за кордоном.
Єдиний легальний спосіб насолодитися делікатесом – це осетрина, вирощена штучно в умовах аквакультури (тобто на осетрових фермах). Сучасні технології дозволяють отримати ікру та м'ясо, які за смаком не поступаються диким аналогам.
В Україні та у світі існує багато аквакультурних підприємств, які пропонують якісну та, головне, легальну осетрину.
Чому варто обирати осетрину та чорну ікру, вирощені на підприємствах аквакультури?
Статевої зрілості осетрові досягають лише у віці 8-20 років, залежно від виду. Наприклад, білуга готова до першого нересту лиша на 10-15 році життя. Більше того, нерестяться вони не щорічно, а через певний проміжок часу (в середньому, 2-4 роки). Ось чому вилов молоді цих риб особливо погано впливає на виживання осетрових в дикій природі. Аквакультура допомагає зменшити тиск на дикі популяції, даючи можливість людям споживати осетрину без шкоди для природних ресурсів.
Підприємства аквакультури відіграють важливу роль увідновленні популяції осетрових. Молодь, вирощена в аквакультурних господарствах, випускається в природне середовище. Згодом, після дозрівання в морі, риби повертаються в річки для нересту,що допомагає відновлюватиперерваний життєвий цикл виду.
Легальна аквакультура – гарантія безпеки!Державне регулювання виробництва аквакультурної продукції гарантує дотримання санітарних норм, правил транспортування та зберігання. Це робить “фермерську” осетрину та чорну ікру безпечними для вживання.
Браконьєрська та контрабандна продукціянесе в собі значні ризики для здоров'я:
Нехтування санітарними нормами: виробництво та пакування без дотримання правил може призвести до зараження ікри бактеріями та іншими збудниками.
Порушення температурного режиму.
Заборонені консерванти: для збереження нелегальної ікри можуть використовуватися хімічні речовини, антибіотики, барвники та інші небезпечні для здоров'я компоненти.
Ризики вживання дикої осетрини: деякі види диких осетрових можуть накопичувати в своїх тканинах шкідливі речовини, такі як ртуть, що може бути небезпечно для людей.
Декілька простих правил, як обрати чорну ікру та осетрину і не нашкодити власному здоров’ю та природі:
Де купувати? Не купуйте чорну ікру та осетрину "з рук в руки" — існує висока ймовірність, що така продукція є контрабандою. Продукцію з осетрових варто купувати у спеціалізованих магазинах, підприємствах аквакультури або великих супермаркетах, які дбають про свою репутацію і не ризикуватимуть продавати нелегальні продукти.
Зверніть увагу на ціну! Дешева ікра може бути підробкою.
Шукайте на упаковці маркування, яке гарантує законний та екологічний видобуток. На баночці з ікрою має бути стрічка з кодом CITES (Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення). Цей код підтверджує законне виготовлення чорної ікри на аквакультурній фермі.
На офіційному веб-сайті СITES розміщено перелік зареєстрованих аквакультурних підприємств з виробництва продукції осетрових та зазначено, чи можуть вони здійснювати експорт та/чи перепакування продукції осетрових у поточному році згідно з вимогами СITES.
Севрюга, через свою вибагливість та пізнє настання статевої зрілості, практично не вирощується в штучних умовах. Тому ікра та м'ясо севрюги, які ви можете зустріти на ринку, найчастіше мають нелегальне походження. Найпоширенішими видами, які вирощують в аквакультурі, є: сибірський осетер, стерлядь, гібрид російського та сибірського осетрів. Рідше зустрічаються: російський осетер і бестер (гібрид білуги та стерляді).
Як правильно вибрати чорну ікру:
1. Зовнішній вигляд:
Ікринки: цілі, без тріщин, однорідного розміру та кольору.
Консистенція: розсипчаста, не рідка, не надто тверда.
Розмір: залежить від виду осетрових. Найбільша – у білуги, дрібна – у севрюги.
Колір: від сірого до чорного, можливі відтінки (сіро-бурштиновий, оливковий).
2. Смак:
Ніжний, вершковий, без сторонніх присмаків.
Легкий солонуватий присмак.
Відсутність різкого рибного запаху.
3. Ознаки підробки:
Ідеально кругла форма ікринок.
Різкий рибний запах.
Рідка або занадто тверда консистенція.
Неоднорідний колір.
Наявність штучних добавок.
Боротьба з браконьєрством та незаконною торгівлею осетриною ведеться на державному рівні. Але що можемо зробити ми, звичайні покупці? Віддаючи перевагу легальній аквакультурі, ми знищуємо економічну основу браконьєрства, підтримуємо стійке рибальство і забезпечуємо екологічну безпеку України.
Для контактів:
Тетяна Турлік’ян
Спеціалістка з комунікацій напряму “Вода”
e-mail: tturlikian@wwf.ua
тел.: +38 095 607 19 27
