Близька людина розповіла вам, що живе з ВІЛ? Така інформація може викликати безліч почуттів: тривогу, розгубленість, страх чи співчуття. А для самої людини з ВІЛ, яка наважилась відкрити вам свій статус, це — сміливий і водночас вразливий крок. Найважливіше для таких людей — відчути підтримку, прийняття і розуміння. Саме ваша реакція може стати опорою, яка допоможе їй відчути, що вона не сама.
Цей матеріал містить прості дієві поради: як підтримати близьку людину, яка живе з ВІЛ, як бути поруч без паніки, стигми і зайвих запитань.
Слухайте і будьте поруч
Щоб підтримати людину з ВІЛ важливо бути поруч, слухати і приймати її без осуду. Перші ваші слова після розкриття людиною свого ВІЛ-статусу дуже важливі. У такі моменти вона найбільше потребує не порад, а прийняття. Навіть проста фраза «Я з тобою» може стати опорою. Скажіть: «Я тебе підтримую», «Я поруч, якщо потрібно», «Дякую, що довірився/-лась».
Не змінюйте свого ставлення до людини — розуміння і підтримка значать більше, ніж будь-які слова. Часто вже цього достатньо, щоб ваша близька людина не почувалася самотньою.
Дізнайтесь більше про ВІЛ, не ставтесь до хвороби як до трагедії
ВІЛ — це не вирок і не привід для відсторонення. Інфекція не передається через дотики, обійми, поцілунки чи спільний посуд. Це стан здоров’я, який можна контролювати ліками — антиретровірусною терапією (АРТ).
АРТ — щоденний прийом ліків, які пригнічують вірус і зменшують його кількість в організмі до невизначуваного рівня. Люди з невизначуваним вірусним навантаженням не передають вірус іншим (правило Н=Н — якщо ВІЛ не визначається, отже він не передається), можуть жити активно й повноцінно, створювати сім’ї, народжувати здорових дітей, працювати, мандрувати.
Ознайомтеся з базовою інформацією про ВІЛ-інфекцію: як передається і як не передається, як лікувати й профілактувати, як жити з ВІЛ. Що краще ви цю тему зрозумієте, то легше вам буде підтримати вашу близьку людину.
Пам’ятайте, що ВІЛ — це хронічне захворювання, що піддається лікуванню, а людина, яка живе з ВІЛ, — це передусім людина.
Підтримуйте у лікуванні, але не тисніть
Заохочуйте близьку людину регулярно приймати АРТ і відвідувати лікаря. Якщо вона сприймає підтримку, допоможіть нагадуваннями, супроводом на прийом, морально. Запитайте: «Хочеш, я знайду клініку?», «Чим я можу бути корисним/корисною зараз?». Ці прості запитання не нав'язують, а дають вибір і повагу, це — турбота, а не контроль.
Пам’ятайте: АРТ дозволяє жити повноцінно і довго.
Поважайте приватність
Не розповідайте нікому про ВІЛ-статус людини, яка вам довірилась, без дозволу, адже ВІЛ-статус — це конфіденційно. Навіть якщо це ваша найближча людина — говорити про свій статус має право тільки вона. Порушення довіри в такій ситуації — це болісно й небезпечно.
Залишайтесь собою і будьте союзником
Запрошуйте у гості, на каву, на прогулянку — життя не закінчується через ВІЛ. Якщо помічаєте дискримінацію чи образи на адресу людини з ВІЛ — не мовчіть, реагуйте, адже підтримка близьких руйнує стигму. Показуйте своїм прикладом, що люди, які живуть з ВІЛ, заслуговують на повагу і рівність. Прийняття і розуміння — найкращі ліки проти страху і стигми.
Можливим способом зменшити стигму та дискримінацію є підтримка людей, які живуть з ВІЛ, а також розвіювання міфів та стереотипів про ВІЛ, коли ви чуєте їх від інших людей.
Ресурси підтримки
Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу: 0 800 500 451 (безкоштовно з усіх номерів по території України);
