В Україні дорослі та діти можуть безоплатно отримувати інтенсивну реабілітаційну допомогу із цілодобовим перебуванням у лікарні — у межах Програми медичних гарантій.

Стаціонарна реабілітація — це допомога, яку людина отримує в реабілітаційному відділенні з цілодобовим перебуванням у лікарні. Такий формат потрібен, коли через стан здоров’я амбулаторних занять недостатньо, а пацієнт потребує інтенсивної роботи з кількома фахівцями, постійного медичного спостереження та медсестринського догляду.

Реабілітація має розпочинатися якомога раніше. Після стабілізації стану пацієнта за потреби переводять до стаціонарного реабілітаційного відділення для продовження інтенсивного відновлення.

Стаціонарна реабілітація може знадобитися після інсульту, черепно-мозкової або спинномозкової травми, ампутації, тяжких опіків, множинних травм, складних операцій чи тривалого лікування, а також у разі захворювань нервової, опорно-рухової, серцево-судинної або дихальної систем, які призвели до помірних чи значних обмежень повсякденного функціонування.

Безбар’єрність у стаціонарній реабілітації — це не лише фізична доступність відділення. Це безперервний маршрут від лікування до відновлення, своєчасне направлення, зрозумілий план допомоги та залучення людини до визначення цілей реабілітації.

“Безбар’єрність у реабілітації — це не лише про доступ до приміщення, це про рівні можливості отримати якісну допомогу й відновити своє життя.” Сергій Худа, фізичний терапевт, заступник медичного директора з розвитку реабілітаційної служби лікарні «Охматдит» Львів та амбасадор безбар’єрності МОЗ України.

Стаціонарний формат може бути рекомендований людині, яка:

• має помірні або значні обмеження рухливості, самообслуговування, спілкування, ковтання чи виконання інших повсякденних дій;
• потребує інтенсивної допомоги мультидисциплінарної реабілітаційної команди;
• може активно брати участь у реабілітаційних заняттях високого обсягу;
• потребує цілодобового медсестринського догляду, спостереження або контролю болю;
• не може отримати необхідний обсяг допомоги амбулаторно.

Формат реабілітації визначають не лише за діагнозом. Фахівці враховують стан людини, вираженість обмежень повсякденного функціонування, безпеку, реабілітаційний прогноз та здатність брати участь в інтенсивних заняттях. Обсяг допомоги визначають індивідуально — відповідно до стану людини, її потреб і цілей відновлення.

У межах пакета Програми медичних гарантій безоплатно надаються:

• первинне, етапні та заключне реабілітаційні обстеження;
• встановлення реабілітаційного діагнозу;
• складання індивідуального реабілітаційного плану та програм терапії;
• фізична терапія;
• ерготерапія;
• терапія мови та мовлення;
• психологічна допомога;
• необхідні лабораторні та інструментальні обстеження;
• консультації лікарів інших спеціальностей;
• цілодобовий медсестринський догляд;
• своєчасне знеболення;
• визначення потреби в допоміжних засобах реабілітації та навчання користуванню ними;
• навчання пацієнта, членів його родини або доглядачів;
• забезпечення харчуванням, а за потреби — продуктами для спеціальних медичних цілей;
• оцінювання результатів, коригування плану та визначення подальшого маршруту.

З пацієнтом працює мультидисциплінарна реабілітаційна команда. До її складу можуть входити лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт, терапевт мови та мовлення, психолог, медична сестра з реабілітації та інші фахівці. За потреби до роботи залучають протезиста-ортезиста та соціального працівника.

Як організований реабілітаційний процес

1. Первинне реабілітаційне обстеження

Після госпіталізації лікар фізичної та реабілітаційної медицини разом з іншими членами команди оцінює стан людини, наявні обмеження, ризики, потреби та реабілітаційний потенціал. За потреби призначають додаткові обстеження або консультації.

2. Визначення цілей

Команда разом із пацієнтом визначає конкретні цілі відновлення. Це може бути, наприклад, можливість самостійно сісти, пересідати з ліжка на колісне крісло, ходити, одягатися, приймати їжу, спілкуватися або повернутися до навчання чи роботи. Цілі мають бути важливими саме для людини, реалістичними та вимірюваними.

3. Складання індивідуального реабілітаційного плану

У плані визначають необхідні втручання, фахівців, інтенсивність занять, очікувані результати та орієнтовні строки їх досягнення. Кожен залучений фахівець складає власну програму терапії відповідно до спільних цілей.

4. Проведення реабілітаційних занять

Стаціонарна реабілітація передбачає допомогу високого обсягу — три та більше годин роботи фахівців на добу або щонайменше 15 годин на тиждень. Це сукупний час реабілітаційних занять: його можуть розподіляти на кілька сесій протягом дня з урахуванням стану, витривалості та потреб людини.

5. Оцінювання результатів і планування наступного етапуУпродовж реабілітаційного циклу команда регулярно оцінює зміни, контролює виконання плану та за потреби коригує його. Перед випискою проводять заключне обстеження, визначають досягнуті результати й подальший маршрут.

Після стаціонару людина може:

• завершити реабілітацію, якщо визначених цілей досягнуто;
• продовжити відновлення амбулаторно, вдома або в громаді;
• пройти наступний стаціонарний цикл, якщо для цього є медичні показання;
• отримати рекомендації щодо допоміжних засобів реабілітації, адаптації житла, навчання родини та подальшого догляду.
• Скільки триває стаціонарна реабілітація

Один реабілітаційний цикл триває щонайменше 14 календарних днів. Його фактичну тривалість визначають відповідно до стану людини, поставлених цілей і результатів відновлення. Кількість циклів протягом року залежить від складності стану та потреби пацієнта. Відповідно до Порядку реалізації Програми медичних гарантій у 2026 році:

• у разі реабілітації найвищої або високої складності передбачено до восьми циклів на рік;
• у разі помірної або низької складності — до двох циклів для дорослих і до чотирьох для дітей;
• для людей, звільнених із полону, — до трьох циклів у разі допомоги помірної або низької складності;
• у разі станів, спричинених ампутаціями, — до восьми циклів;
• у разі множинних ампутацій кінцівок — до 26 циклів на рік.

Це гранична кількість циклів, а не автоматичне призначення. Потребу в кожному наступному циклі визначають індивідуально — за результатами реабілітаційного обстеження та з урахуванням цілей людини.

Знайти найближчий заклад можна на Електронній карті місць надання послуг за Програмою медичних гарантій. У фільтрі потрібно обрати пакет «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах». Також потрібний заклад підкажуть у контакт-центрі НСЗУ за номером 16-77.

Усі послуги, передбачені пакетом, оплачує держава через НСЗУ — пацієнт не повинен сплачувати за них самостійно.

Нагадаємо, «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» — флагманський проєкт МОЗ України, що реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, розробленої за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Проєкт спрямований на створення доступної, якісної та людиноцентричної системи реабілітації, яка допомагає людям повертатися до максимально активного й самостійного життя.

Ключове повідомлення флагманського проєкту МОЗ — «Безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях реабілітації без перешкод». Воно відповідає засадам всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», спрямованої на поширення принципів безбар’єрності та залучення людей до створення країни без бар’єрів.