Сьогодні фармацевтична реклама – це найбільший сегмент рекламного ринку на телебаченні України. Майже 30% від загальної кількості реклами на українському телебаченні – реклама лікарських препаратів та медичних виробів. На окремих каналах обсяг подібної реклами становить понад 50%. Про це свідчать результати моніторингу програм телеканалів, який проводила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення у березні 2017 року.
“Найбільшою проблемою реклами лікарських засобів є свідоме маніпулювання інформацією про препарат та його властивості. Така реклама медикаментів спонукає українців до самолікування, яке часто призводить до ускладнень. У Законі “Про рекламу” є дуже чіткі обмеження щодо інформації про препарат, але цим доволі часто нехтують. Відсутність одного компетентного органу та відсутність узгоджених дій між усіма зацікавленими державними органами, роблять випадки зловживань скоріше правилом, аніж винятком”, – прокоментував проблему реклами медикаментів заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик на спільній нараді представників МОЗ з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Правомірність трансляції реклами лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації регулюється статтею 21 Закону України «Про рекламу» і передбачає використання інформації, яку може надавати тільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, – МОЗ України. Проте, в цьому ж законі ми бачимо повне протиріччя. Відповідно до статті 26 Закону України «Про рекламу» МОЗ не включено до переліку державних органів, які уповноважені здійснювати контроль за рекламою. Національна рада наділена повноваженнями лише щодо порядку і обсягів розміщення реклами, а якщо вбачає певні порушення в ефірі телерадіоорганізацій, то звертається до Держпродспоживслужби для передбаченого законом реагування.
Тобто контролювати рекламу ліків, інших медичних препаратів та виробів можливо лише задіявши ці державні органи, кожен окремо безсилий вплинути на подібні порушення.
Відповідно до правових норм рекламувати можна тільки ті ліки й іншу лікарську продукцію, яка має обов’язковий сертифікат, а її реалізація дозволена без рецепту лікаря. Відповідні дані містяться в Державному реєстрі ліків, що розміщений на веб-сайті МОЗ.
Зважаючи на ці законодавчі аспекти, чіткого механізму контролю за змістом реклами лікарських засобів нині не існує, через що ринок перенасичений недобросовісною рекламою, в тому числі не завжди ліків.
“Законодавчі зміни необхідні, і законопроект, який спрямований на вирішення багаторічних структурних проблем контролю за рекламою, вже розроблено. Проте всі знають, як довго і важко ухвалюються закони і зміни до них. А ситуація з рекламуванням лікарських препаратів нині така, що потрібно напрацювати спільні позиції державних органів, які наділені повноваженнями здійснювати контроль і нагляд, аби на неї вплинути належним чином”, – зазначила заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Уляна Фещук.
Обговоривши усі аспекти та проблеми рекламного ринку лікарських засобів, Центральні органи влади розробили попередній алгоритм дій для належного контролю за порушеннями рекламного законодавства і вже найближчим часом разом почнуть працювати над його практичною реалізацією.
Спільні зусилля – моніторинг мовлення телебачення та радіо Національною радою, фахові консультації медичного аспекту від МОЗ та штрафи і санкції збоку Держспоживслужби мають суттєво вплинути в регулюванні ринку реклами лікарських препаратів, доки усі необхідні законодавчі ініціативи з питань реклами проходитимуть погодження та ухвалення Парламентом.
За матеріалами Офіційної веб-сторінки МОЗ України.
