Такі дані були озвучені під час круглого столу «Міжнародний день здорового травлення: як харчуються українці».
За даними ВООЗ, здоров’я людини на 70% залежить від того, що вона їсть. Науково доведено, що нераціональне харчування суттєво впливає на тривалість життя людини та призводить до виникнення та розвитку неінфекційних захворювань: серцево-судинних, онкологічних, діабету, порушення обміну речовин. На жаль, сьогодні ця проблема стала головним викликом для системи охорони здоров’я в Україні. Діабет, рак, серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби органів дихання зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей українських громадян.
Зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку і заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства, – саме такі завдання зазначені в затвердженій Кабінетом міністрів України в листопаді минулого року Концепції розвитку системи громадського здоров’я на 2017-2020 рр.
Нині, за даними МОЗ України, лише 1% фінансування спрямовано безпосередньо на профілактику захворювань, решта 99% коштів та уваги – на лікування громадян. Такий підхід призводить до серйозного навантаження на державний бюджет.
«Роль відбудови системи профілактики та попередження хвороб, і таким чином, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування є єдиним стратегічно вірним рішенням, як для політики держави, так і для кожного її жителя», – підкреслила у своєму виступі Наталія Півень, начальник управління громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.
Гастроентеролог Наталія Харченко озвучила напрацьовані на основі світової практики рекомендації щодо основних принципів та засад правильного харчування, але з урахуванням місцевих особливостей. Експерт зазначила, що в основі щоденного раціону кожного українця повинні бути овочі та фрукти (5 порцій на день), далі продукти тваринного походження, зернові і бобові, правильні жири (наприклад, горіхи) і, нарешті, прості вуглеводи.
Особливої уваги потребують діти. Згідно з опитуванням, проведеного у рамках міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», фіксуються суттєве погіршення харчових звичок дітей із віком. На жаль, старші підлітки відмовляються від сніданків, вживають менше корисних продуктів.
Загальна частка учнів, які повністю відмовляються від сніданку у будні, протягом навчання у школі збільшується майже втричі – з 5,9% у 10-річних до 17,2% у 17-річних. У раціоні харчування старшокласників з’являється більше некорисних снеків та солодощів.
Третя частина опитаних зазначила, що овочі та фрукти вживають максимум до 4 разів на тиждень, це за умови, що в раціоні повинно бути приблизно 5 прийомів таких продуктів щодня (відповідно до рекомендацій МОЗ, денний раціон повинен включати 500-800 грамів фруктів та овочів). Вони рідше їдять у родинному колі і частіше відвідують «фаст-фуди», що говорить про те, що така проблема є не лише медичною, але й соціальною, оскільки напрямку пов’язана з сімейними традиціями.
«З кожним роком у раціоні харчування школярів суттєво падає відсоток поживно цінних продуктів, таких як фрукти, овочі, молочна та кисломолочна продукція, натомість зростає споживання вуглеводів, особливо швидких. Це призводить до виникнення нової загрози для здоров’я суспільства – ожиріння та діабету», – прокоментував результати дослідження Олег Швець, експерт за напрямком "дієтологія" МОЗ України.
«Дослідження, проведені в Україні, виявили тенденцію значних дефіцитів у дітей раннього віку (0 – 3 роки) таких важливих мікро та макронутрієнтів, як кальцій, залізо, вітамінів А та Д», – коментує ситуацію Олег Шадрін, експерт за напрямом "дитяча гастроентерологія".
За матеріалами Офіційної веб-сторінки МОЗ України.
