ФАРМАКОЛОГІЧНА ТЕРАПІЯ СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОГО КИШКІВНИКА

Американська асоціація гастроентерологів, 2014

Цей документ представляє офіційні рекомендації Американської гастроентерологічної асоціації (АГА) щодо використання фармакологічних засобів для лікування синдрому подразненого кишківника (СПК) у дорослих. Керівництво було розроблено Комітетом з клінічної практики та вимірювання якості (нині Комітет з керівних принципів клінічної практики) і затверджене Правлінням АГА

Визначення

СПК є комплексним синдромом і охоплює кілька підгруп, включаючи пацієнтів з переважаючими симптомами запору (СПК-З) і пацієнтів з переважаючими симптомами діареї (СПК-Д). Багато рекомендацій з фармакотерапії наведених нижче, стосуються лише однієї з цих підгруп. Рекомендації в цьому звіті застосовуються до пацієнтів, які відповідають діагностичним критеріям СПК (СПК-З, СПК-Д) і не застосовуються для інших симптомів або станів. Тут не розглядається застосування нефармацевтичних засобів та інших втручань (модифікація дієти), що використовуються при лікуванні пацієнтів з СПК.

1. Чи слід використовувати лінаклотид у пацієнтів з СПК-З?

Оцінка об'єднаного ефекту 2-х рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) лінаклотиду у пацієнтів з СПК-З показала незначний сприятливий комбінований ефект: зменшення болю в черевній порожнині і збільшення кількості повних актів дефекацій. Крім того, ці 2 РКД показали поліпшення глобальних симптомів СПК. Діарея, що призвела до припинення лікування, мала місце у невеликому відсотку пролікованих пацієнтів.

2.Чи слід використовувати лубіпростон у пацієнтів з СПК-З?

Існує 2 рандомізованих контрольованих досліження, тривалістю в 12 тижнів, що вивчали ефективність лубіпростону для загального полегшення симптомів у пацієнтів з СПК-З. Були виявлені невеликі побічні ефекти від застосування лубіпростону.

3.Чи слід використовувати PEG-послаблюючих засобів у пацієнтів з СПК-З?

Існує декілька праць, які досліджують використання PEG -послаблюючих у хворих із хронічними закрепами; однак, є тільки одне РКД, що оцінює використання PEG-послаблюючих засобів для лікування пацієнтів з СПК-З. Це 4-тижневе дослідження не продемонструвало сприятливого впливу PEG-послаблюючих на полегшення симптомів, пов'язаних з СПК.

Проте ці результати слід тлумачити обережно через розходження даних, методологічні питання та короткий період контролю. Велика кількість непрямих доказів (що демонструють ефективність PEG-послаблюючих засобів при хронічних запорах і для промивання кишечника перед колоноскопією) показує, що послаблюючі засоби ефективні для збільшення частоти дефекації. Таким чином, PEG-послаблюючі засоби можуть бути корисними у пацієнтів з СПК-З для специфічного полегшення симптомів або в якості допоміжного лікування. Відмічалось небагато випадків про побічні ефекти, але якість цих даних дуже низька.

AГА пропонує використовувати послаблюючі засоби (без медикаментозного лікування) у пацієнтів СПК-З.

4. Чи слід використовувати рифаксимін у пацієнтів з СПК-Д?

Об'єднані дані з 2 РКД показали невеликий, але сприятливий ефект, заснований на комбінації ефектів, а саме: поліпшення болю в животі та пом'якшення консистенції калу у пацієнтів, які отримували рифаксимін. Три РКД продемонстрували поліпшення симптомів, пов'язаних з СПК. Крім того, ці дослідження показали невеликі покращення стосовно абдомінального болю і здуття живота, хоча вони мали невизначене клінічне значення.

Важливо відзначити, що пацієнти отримували лікування лише протягом 2 тижнів і немає жодних доказів для підтримки повторюваного лікування. Хоча побічні ефекти були мінімальними, вартість лікування для багатьох пацієнтів може бути досить високою. В даний час рифаксимін не схвалений FDA для лікування СПК -Д.

AГА пропонує використовувати рифаксимін у пацієнтів з СПК-Д.

5. Чи потрібно використовувати алосетрон у пацієнтів з СПК-Д?

Грунтуючись на об'єднаних даних з декількох РКД, пацієнти, які отримували алосетрон, мали поліпшення болю в животі та загальних симптомів, пов'язаних з СПК.

AГА пропонує використовувати алосетрон у пацієнтів з СПК-Д для поліпшення глобальних симптомів.

6.Чи потрібно використовувати лоперамід у пацієнтів з СПК-Д?

Наявні дані, які досліджують використання лопераміду, особливо для лікування хворих на СПК-Д, на відміну від симптоматичного полегшення діареї для інших станів захворювання, дуже обмежені. Два РКД, які в сукупності включили 42 пацієнти, не змогли продемонструвати значну користь у глобальному полегшенні симптомів, пов'язаних з СПК. Проте, якість доказів від цих випробувань було визнано дуже низькою через методологічні занепокоєння та розходження даних. Існує, однак, велика кількість непрямих доказів в багатьох інших параметрах, які показують ефективність лопераміду у зниженні частоти випорожень. Тому, через низьку вартість, широку доступність і мінімальні побічні ефекти, лоперамід можна розглядати як корисне доповнення до основго лікування СПК-Д.

AГА пропонує використовувати лоперамід у пацієнтів з СПК-Д.

7. Чи слід використовувати трициклічні антидепресанти у пацієнтів із СПК?

Систематичний огляд декількох РКД з 6- 12-тижневою тривалістю показав незначне покращення загального стану і зменшення болю в животі у пацієнтів, які отримували трициклічні антидепресанти, хоча загальний обсяг даних був низьким. Трициклічні антидепресанти є недорогим варіантом для лікування симптомів у пацієнтів з СПК; однак, їх слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ризиком пролонгації інтервалу QT. У деяких хворих легкий седативний ефект може бути сприятливим.
AГА пропонує використовувати трициклічні антидепресанти у пацієнтів з СПК.

8. Чи слід використовувати селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну у пацієнтів із СПК?

Об'єднані оцінки з 5 РКД з 6- 12-тижневою тривалістю не показали поліпшення загального стану. Крім того, 4 РКД тривалістю від 6 до 12 тижнів не показали зменшення болю в животі. Ризик важливих побічних ефектів мінімальний.
AГА пропонує використовувати селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну у пацієнтів з СПК

9. Чи слід використовувати спазмолітики у пацієнтів із СПК?

Мета-аналіз 22 РКД показав значне поліпшення загальних симптомів, пов'язаних з СПК. Дослідження також показали помірне поліпшення симптомів болю в животі з мінімальним ризиком важливих побічних ефектів. Загальна якість доказів була низькою через методологічні обмеження, неоднорідність та упередженість публікацій.
AГА пропонує використовувати спазмолітики у пацієнтів з СПК.

Резюме

СПК є найбільш поширеним діагнозом у клінічній гастроентерології. Підраховано, що приблизно від 10% до 15% загального дорослого населення хворіє на СПК. Використовуючи рамки GRADE, цей виклад пропонує 9 рекомендацій щодо фармакологічної терапії СПК-З та СПК-Д.

Незважаючи на велику кількість опублікованих досліджень, у більшості випадків наші рекомендації є слабкими, оскільки або (1) якість наявних даних та / або (2) баланс ризиків та переваг для конкретної терапії не підтримує їх застосування.

В одному випадку - алосетрону для СПК-Д, наша рекомендація є умовною, що відображає додаткові обмеження на основі вимог FDA. Враховуючи зростаючу увагу до необхідності показувати порівняльну ефективність терапевтичних альтернатив, важливо відзначити, що в цій галузі практично не існує досліджень, які б порівнювали звичайні терапевтичні схеми між собою. Крім того, немає суттєвих даних, що порівнюють комбінації різних терапій з плацебо або один з одним.

Оскільки жодна терапевтична схема СПК не є однозначно ефективною, багато пацієнтів описують різноманітні методів лікування з анамнезу окремо або в комбінації. Цей посібник не може вирішити цю важливу і часту проблему клінічної допомоги.

Визнаючи ці та інші обмеження, включені сюди рекомендації являють собою сувору, обґрунтовану доказову базу даних великої літератури, що описує фармакологічну терапію СПК.

Новини по розділам

Події

Останні новини

Ми в соц. мережах