• Чому виникає порушення ліпідного обміну
• Симптоми дисліпідемії
• Діагностика дисліпідемії
• Лікування та дієта при дисліпідемії
• Профілактика дисліпідемії

Вступ

Ліпіди – це основа енергетичного балансу організму, але їх надлишок або неправильне співвідношення мають надзвичайно важливе значення для роботи серця та судин. Часто проблеми виявляються випадково, коли людина здає біохімічний аналіз крові і бачить підвищені рівні холестерину чи тригліцеридів. Особливо варто звертати увагу на значення коефіцієнту атерогенності, що показує співвідношення «поганих» і «хороших» ліпідів, відповідальних за формування (або навпаки утилізацію) атеросклеротичних бляшок в судинах.

Чому виникає порушення ліпідного обміну?

Дисліпідемія – це стан, коли в крові зростає рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) або тригліцеридів, і при цьому зменшується рівень ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). До основних причин дисліпідемії належать:

• спадковість (генетично зумовлені форми, зокрема атерогенна дисліпідемія);
• незбалансоване харчування з надлишком жирної та калорійної їжі;
• малорухливий спосіб життя;
• хронічні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз, ожиріння,хвороби печінки та нирок);
• шкідливі звички, такі як куріння, зловживання алкоголем.

Часом розвивається комбінована дисліпідемія, коли одночасно підвищуються кілька видів ліпідів, що значно підвищує ризик атеросклерозу.

Симптоми дисліпідемії

Багато людей можуть навіть не підозрювати про проблему, адже симптоми дисліпідемії часто відсутні на початкових стадіях. Зовнішні прояви можуть виникати вже при значному підвищенні ліпідів:

• поява жирових відкладень у вигляді ксантом – щільних жовтуватих вузликів під шкірою;
• ксантелазми – жирові бляшки на повіках;
• рання поява сивини (до 40 років; пов’язана з високим рівнем загального холестерину та тригліцеридів, що спричиняють окислювальний стрес і хронічне запалення, які можуть пошкоджувати меланоцити) та «дуги» на рогівці (arcus senilis або arcus lipoides corneae характеризується білувато-сірим або блакитнуватим кільцем на зовнішньому краї рогівки, що викликано відкладенням ліпідів, насамперед холестерину, у рогівковій стромі);
• швидка втомлюваність, задишка, болі в серці при навантаженні.

Важливо! Дисліпідемія – це прихований фактор ризику інфаркту чи інсульту.

Діагностика дисліпідемії

Виявити дисліпідемію можна лише за допомогою лабораторних досліджень. Зовнішні ознаки зазвичай з’являються вже на пізніх етапах, тому головним методом вчасної діагностики є спеціальне дослідження крові – так звана ліпідограма. Воно показує рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької та дуже низької щільності – «поганого» холестерину (ЛПНЩ, ЛПДНЩ), ліпопротеїдів високої щільності – «корисного» холестерину (ЛПВЩ) та тригліцеридів.

Надзвичайно важливе значення має коефіцієнт атерогенності – показник, який відображає баланс між шкідливими та захисними фракціями ліпідів. Якщо він підвищений, то ризик атеросклерозу та серцево-судинних хвороб зростає.

Додатково лікар може рекомендувати перевірити рівень глюкози, гормонів щитоподібної залози та провести УЗД судин, щоб оцінити їх стан.

Важливо! Регулярна діагностика особливо рекомендована людям після 35–40 років, а також тим, хто має спадкову схильність, зайву вагу, високий тиск або цукровий діабет.

Лікування та дієта при дисліпідемії

В першу чергу, для лікування дисліпідемії лікар рекомендує змінити спосіб життя. У більшості випадків саме від раціону харчування та рівня активності залежить, наскільки швидко вдасться нормалізувати показники крові.

Дієта при дисліпідемії передбачає зменшення вживання насичених жирів та трансжирів, продуктів з високим вмістом холестерину, солодощів, фастфуду та алкоголю. Натомість у щоденному меню мають переважати овочі, фрукти, риба, цільнозернові продукти та корисні жири з горіхів і рослинних олій. Необхідно також контролювати вагу, уникати переїдання та пити достатньо води.

Фізична активність – ще один обов’язковий етап. І ні, це не про дні і ночі в залі. Навіть регулярні прогулянки, плавання чи легкі тренування допомагають знизити рівень «поганого» холестерину та підтримують серце та судини в тонусі.

Важливо! У деяких випадках лише зміни раціону та способу життя буває недостатньо. Якщо є комбінована дисліпідемія або високий ризик ускладнень, лікар може призначити спеціальні препарати для зниження рівня холестерину та тригліцеридів.

Загалом, лікування дисліпідемії складається з трьох складових: правильного харчування, фізичної активності та, за потреби, медикаментозної терапії. Їх поєднання дає найкращий результат і дозволяє знизити ризик серцево-судинних захворювань.

Профілактика дисліпідемії

Профілактика дисліпідемії важливіша, ніж лікування інфаркту або інсульту. Головне завдання – не допустити розвитку атеросклерозу та його ускладнень.

Що рекомендують лікарі лабораторії ДІЛА?

• раз на рік проходити обстеження на ліпідограму, особливо після 35–40 років або раніше, якщо є спадкова схильність;
• контролювати масу тіла та об’єм талії (норми, за даними МОЗ, ІМТ для дорослих – від 18,5 до 24,9, а безпечна окружність талії у жінок – до 79 см, у чоловіків – до 93 см);
• обмежувати вживання жирної їжі та солодощів, надавати перевагу збалансованому харчуванню;
• підтримувати регулярну фізичну активність (ходьба, плавання, їзда на велосипеді, фітнес);
• контролювати артеріальний тиск і рівень глюкози;
• обмежити куріння та вживання алкоголю.

Пам’ятайте, що профілактика завжди легша, ніж лікування. Якщо вчасно виявити відхилення та змінити спосіб життя, можна уникнути таких серйозних наслідків, як атеросклероз, інфаркт чи інсульт.

Матеріал створено за підтримки медичної лабораторії ДІЛА.