Попри прогрес у профілактиці й лікуванні ВІЛ, жінки частіше, ніж чоловіки, дізнаються про діагноз вірус імунодефіциту людини на пізніх стадіях — уже тоді, коли з’являються симптоми.

Проблема пізньої діагностики не в тому, що жінки «менше ризикують». А в тому, що їхній ризик часто недооцінюють. Попри доступ до тестування, жінок рідше скеровують на тест — і частіше виявляють ВІЛ уже на стадії виражених симптомів. Багато жінок дізнаються про свій статус випадково — під час вагітності, госпіталізації або обстеження перед операцією.

Чому так відбувається і що з цим робити?

Стигма і страх осуду

Для багатьох тестування на ВІЛ досі асоціюється з ризиком бути «запідозреною» у небажаній поведінці. Страх розголошення, осуду з боку партнера чи родини створює потужний психологічний бар’єр. Суспільство досі пов’язує ВІЛ із «неправильною поведінкою».

Насправді тестування — це про відповідальність і турботу, а не про ярлики.

Хибне відчуття безпеки

Деякі жінки вважають, що підставою для тестування є лише потенційні ризики інфікування чи певна поведінка. Шлюб або довготривалі стосунки часто створюють ілюзію захищеності. Але ризик визначається не сімейним статусом, а рівнем поінформованості й відкритістю у стосунках.

Єдиний спосіб дізнатися напевно, чи є у вас ВІЛ, це своєчасно пройти тест.

Тестування лише «за потреби»

Для багатьох жінок саме вагітність стає приводом для тестування на ВІЛ. Це дозволяє запобігти передачі вірусу дитині — і це надзвичайно важливо. Але часто цього недостатньо для самої жінки. ВІЛ може існувати в організмі роками без явних симптомів. І кожен рік без діагнозу — це крок до ускладнень.

Тестування — це насамперед турбота про себе. І чим раніше жінка дізнається про свій статус, тим більше матиме шансів на здорове та повноцінне життя. Не уникайте розмов із партнером щодо його сексуального минулого та пройдіть тест разом.

Ви можете конфіденційно й безоплатно пройти тестування на ВІЛ у кабінетах «Довіра» за місцем проживання чи в найближчому до вас закладі охорони здоров’я з використанням швидких тестів (результат за 30 хвилин) або стандартним методом.

ВІЛ-тест — це:

• захист себе — бо ранній початок антиретровірусної терапії (АРТ) дозволяє жити повноцінно;

• захист партнера— бо лікування знижує ризик передачі вірусу до нуля;

• захист майбутніх дітей — своєчасна терапія практично унеможливлює передачу ВІЛ від матері до дитини.

Профілактика — це також вибір

Сьогодні важливо говорити не лише про тестування, а й про профілактику.

Доконтактна профілактика (ДКП) — це сучасний метод, коли людина з негативним ВІЛ-статусом приймає препарат при ризику інфікування. Це науково доведений спосіб захисту, який дає більше контролю над власним здоров’ям.

Доконтактна профілактика — це можливість для жінки самостійно подбати про свій захист, навіть якщо вона не може повністю контролювати поведінку партнера. ДКП — це про силу знання і про право жінки на безпечне майбутнє.

Якщо у вас є ризик інфікування ВІЛ, розгляньте можливість ДКП — зверніться до лікаря.

Антиретровірусна терапія (АРТ), своєю чергою, дозволяє людям, які живуть з ВІЛ, жити повноцінно, народжувати здорових дітей і не передавати вірус партнерам.

Якщо людина, яка живе з ВІЛ, регулярно приймає АРТ і має невизначуване вірусне навантаження, вона не передає вірус статевим шляхом. Це принцип Н=Н (не визначається = не передається).

Усі послуги з тестування, профілактики і лікування ВІЛ-інфекції в Україні безоплатні. Послуги надаються у закладах охорони здоров’я, які мають договір з НСЗУ за пакетом «Діагностика, лікування та супровід осіб з ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)».