Навіть одна розмова з другом або близькою людиною протягом дня здатна покращити самопочуття. За даними досліджень, якісне, глибоке спілкування допомагає відчути зв'язок з іншими людьми та свою належність до спільноти. А це, своєю чергою, допомагає нам справлятися зі стресом.
До Всесвітнього дня психічного здоров’я розповідаємо, як міцні стосунки з людьми допомагають нам почуватися краще і що робити, аби їх побудувати.
Як на нас впливає спілкування
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) пов’язує міцні соціальні контакти з кращим психічним здоров’ям і добробутом. Дослідження демонструють, що люди, які часто почувалися самотніми, мали у понад двічі більшу ймовірність розвитку депресії, ніж ті, хто рідко відчував самотність або не відчував її зовсім. Підтримка, яку людина отримує від інших, може знижувати ризик появи депресії та суїцидальних думок.
Спілкування може сприяти зниженню ризику розвитку деменції: через залученість людини до спільноти — на 19%, а через часті соціальні контакти — на 14%. Також ВООЗ вказує на зв’язок між кращим станом здоров’я та якістю життя у людей з хронічними захворюваннями (зокрема ішемічною хворобою серця, та тих, хто переніс інсульт) і підтримкою від оточення, яку вони отримують.
Скільки та як треба спілкуватися, щоб відчути позитивні зміни
Найбільше користі приносять міцні соціальні зв’язки, де якість стосунків важливіша за кількість. «Якісні» стосунки — це ті, у яких людина може отримати необхідну підтримку та має позитивний досвід взаємодії.
Щоб побудувати такі стосунки та знаходити нових друзів, спробуйте:
- проводити більше часу з родиною та близькими;
- долучатися до колективних справ: волонтерство, хобі, фізична активність тощо можуть ставати приводом для взаємодії з людьми;
- познайомитися з сусідами та долучитися до ініціатив місцевої спільноти.
Хоча найбільше допомагає людині побудова міцних соціальних зв’язків, не варто нехтувати й «дрібними» соціальними взаємодіями. За даними дослідження, короткі повсякденні контакти з малознайомими людьми також можуть підвищувати відчуття належності до спільноти й покращувати настрій.
Водночас «норми» спілкування не існує: якщо в певний момент відчуваєте, що хочете побути наодинці — не варто себе змушувати спілкуватися. Утім, якщо ви помічаєте, що постійно уникаєте взаємодії з людьми, прагнете ізоляції, і це заважає вашому повсякденному життю — варто звернутися до спеціаліста з психічного здоров’я (психолога, психіатра або сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP).
Спілкування онлайн теж рахується
Соцмережі можуть бути хорошим інструментом для спілкування та підтримки стосунків, але важливо користуватися ними правильно:
1. Підтримуйте наявні стосунки. Переписки, обмін відео та фото дозволяють підтримувати контакт з близькими та друзями. А відео- і голосові дзвінки дають глибше відчуття зв'язку. Важливо: якщо час онлайн замінює живі контакти, якість і кількість соціальних взаємодій знижуються й ефект від користування соцмережами змінюється на протилежний.
2. Знаходьте онлайн-спільноти однодумців. Якщо участі в офлайн-спільнотах заважають обмежена мобільність, стигма чи мовний бар’єр, інтернет може стати важливим джерелом спілкування.
3. Активно залучайтесь до обговорень та спілкування. Якщо використовувати соцережі виключно для пасивного перегляду стрічки, це може спонукати порівнювати себе з іншими та підвищувати ризик тривожності, особливо у підлітків.
За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.
За фінансової підтримки ЄС.
