З появою резистентності до антибактеріальних препаратів важливо правильно оцінювати показання до призначення антибіотиків. Неправильне застосування антибіотиків впливає на прискорення появи стійких патогенних штамів, що стає глобальною проблемою охорони здоров’я. Антибактеріальний контроль займає центральне місце для досягнення оптимальних клінічних результатів у хірургії, зменшення кількості ускладнень, пов’язаних з інфекцією, після хірургічного втручання, зниження витрат на лікування.
Мета дослідження та джерела інформації
Вченими Великобританії проведено систематичний огляд літератури MEDLINE, CINHAL, EMBASE та Cochrane з 1990 р. по березень 2018 р. з метою оцінки особливостей використання антибактеріальної профілактики при оперативних втручаннях на стопі та гомілковостопному суглобі. Загалом оглянуто 135 статей, з яких 11 включено у дослідження. Результати опубліковано в «Journal of Foot and Ankle Research» 15 листопада 2018 р.
Особливості застосування антибактеріальних препаратів
В усіх дослідженнях в рамках цього систематичного огляду використовували виключно внутрішньовенне введення антибіотиків, причому в більшості досліджень використовували препарати цефалоспоринового ряду. Існує недостатньо сучасних доказів, які свідчать про те, що внутрішньовенне введення антибіотиків більш ефективне, ніж пероральне чи внутрішньом’язове, тому вибір препарату для профілактики ускладнень та шлях введення, визначаються індивідуально. Та все ж більшість дослідників схиляються до думки, що внутрішньовенне введення препарату більш ефективне.
Згідно з результатами цього огляду, підбір дози антибактеріального препарату базується на тривалості оперативного втручання. Зазвичай достатньо однієї дози препарату, але якщо тривалість операції перевищує два періоди напіввиведення антибактеріального препарату, необхідно ввести додаткову дозу для підтримання стабільної концентрації препарату в плазмі крові з урахуванням втрати крові, функції печінки і нирок.
У Великій Британії існує національна тенденція до зменшення використання цефалоспоринів для профілактики при хірургічних втручаннях не лише з метою зменшення бактеріальної резистентності, але й для зниження рівня інфекції Clostridium difficile в умовах стаціонару. Відповідно до рекомендацій NICE (2015), результати трьох метааналізів свідчать, що нозокоміальна інфекція Clostridium difficile найчастіше пов’язана із застосуванням цефалоспоринів, кліндаміцину і фторхінолонів.
З урахуванням цих даних було б доцільним провести подальші дослідження, щоб оцінити використання антибіотиків та розвиток інфекції Clostridium difficile.
Практичні рекомендації
- При чистій, неускладненій, плановій хірургії м’яких тканин, кісток стопи і гомілковостопного суглоба антибактеріальна профілактика необов’язкова.
- При оперативних втручаннях у разі необхідності використання металевого обладнання лікар вирішує самостійно щодо необхідності проведення профілактики, оскільки остаточних рекомендацій не існує у зв’язку з браком даних літератури. Рішення має базуватися на факторах ризику для пацієнта та особливостях хірургічного втручання.
- У разі необхідності використання протезів, заміни суглобів рекомендована антибактеріальна профілактика.
- У разі використання пневматичного джгута необхідно почати антибактеріальну профілактику за 60 хв до встановлення джгута, щоб забезпечити достатню концентрацію препарату в плазмі крові.
Висновки робочої групи
Автори відзначають, що відсутність досліджень високого рівня доказовості в літературі очевидна. Первинним обмеженням цього огляду є те, що прямий порівняльний метааналіз показників інфекції при операціях на стопі та гомілковостопному суглобі з антибактеріальною профілактикою та без неї не був можливим, оскільки відомо лише кілька досліджень. Існує потреба у проведенні рандомізованих контрольованих досліджень у галузі хірургії стопи і гомілковостопних суглобів, де буде оцінено всі необхідні дані.
