Якість і безпека - ключові аспекти, що визначають рівень системи охорони здоров’я. Фактично усі вектори змін в трансформації системи охорони здоров’я направлені на те, аби підняти ці стандарти - від освіти майбутнього лікаря до протоколів, за якими лікують пацієнтів. Медицина лише починає повертатись обличчям до пацієнта, але вже зараз існує чітка система контролю, яка дозволяє кожному відстояти свої права на якість і безпеку.
ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ПРАВА НА ЯКІСНУ І БЕЗПЕЧНУ ДОПОМОГУ
Права на якісну і безпечну медичну допомогу реалізується лише за умови, що медики працюють у точній відповідності до стандартів.
Лікар відмовляє від щеплень і прописує гомеопатію? Ця допомога не є якісною, проте є загроза вашій безпеці.
Ви маєте право звернутися до іншого лікаря і поскаржитися у відповідний орган.
Дотримання лікарем стандартів - це своєчасне призначення у повному обсязі доцільних діагностичних процедур, правильність і точність постановки діагнозу, адекватність вибору і призначення лікувальних чи реабілітаційних процедур. Саме ці аспекти передусім забезпечують безпеку пацієнта і впевненість, що він отримав якісну допомогу.
Медичне втручання допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта. Якщо існує ризик для здоров’я при медичному втручанні, пацієнт має знати про це.
Втручання, що несуть ризики для життя і здоров’я пацієнта, дозволені лише у випадках:
- Відсутності інших методів лікування.
- Коли ризик відсутності лікування перевищує ризики самого лікування.
- Методи лікування відповідають сучасним науково обгрунтованим вимогам та спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта.
МОЗ України працює над підвищенням українських стандартів, наближенням їх до найкращих світових зразків і, таким чином, поліпшенням якості медичної допомоги в нашій країні.
ЯКІСТЬ І БЕЗПЕКА: ЩО ЗМІНИЛОСЬ ЗА ОСТАННІЙ ЧАС
Українські лікарі можуть базувати свої рекомендації пацієнтам на сучасних міжнародних настановах
Тобто призначати пацієнтам лікування за протоколами, що постійно оновлюються, ґрунтуються на досвіді передової медичної спільноти і наукових дослідженнях. Це убезпечує від надмірного призначення ліків сумнівної ефективності, застарілих схем лікування тощо. Кожен лікар може впевнитися, що те, що він призначає людині – найдієвіше і найоптимальніше з відомого людству, а кожен пацієнт має інструмент для контролю якості, ефективності і безпечності медичної допомоги, що йому надається.
Джерела клінічних настанов: https://bit.ly/2uyvnYB
Крім того, МОЗ України запустило онлайн-платформу для лікарів первинної ланки, на якій можна ознайомитися з сучасними протоколами на засадах доказової медицини, та відповідно, поглиблювати свої професійні знання: guidelines.moz.gov.ua
Використання у лікарській практиці нових клінічних протоколів – один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в нашій країні.
Держава закуповує ліки і вакцини високої якості з доведеною ефективністю
За кошти державного бюджету МОЗ України закуповує через міжнародні організації ліки та медвироби від важких та рідкісних захворювань. Це життєво необхідні дороговартісні препарати, які пацієнти зазвичай не можуть купити самостійно - для лікування онкології у дітей та дорослих, туберкульозу, вірусних гепатитів В та С, ВІЛ/СНІДу та ін., а також рідкісних захворювань (гемофілії типу А або В або хвороби Віллебранда, бульозного епідермолізу, ювенільного ревматоїдного артриту, легеневої артеріальної гіпертензії, імунодефіцитних станів тощо). Загалом за 40 напрямами державної програми закуповуються близько 500 препаратів та більше 700 медичних виробів (http://moz.gov.ua/zakupivli-likiv), які пацієнти отримують безоплатно.
Крім того, лікарні закуповують препарати за Національним переліком від розповсюджених хвороб, що завдають найбільшої шкоди здоров’ю людей. До Національного переліку увійшли 427 безпечних та реально працюючих діючих речовин (понад тисячу ліків від різних виробників), ефективність яких доведена. Так, серед інших у Нацпереліку є ліки від серцево-судинних захворювань, хвороб органів дихання, інфекційних захворювань, хвороб кістково-м’язової системи, хронічних захворювань нирок, тощо. Для пацієнтів, які лікуються у стаціонарі, ліки з Нацпереліку надаються безоплатно на весь період лікування.
Нині в Україні є достатньо вакцин за Календарем профілактичних щеплень. Вони захищають від 10 небезпечних хвороб: гепатиту, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції, кору, краснухи і епідемічного паротиту (свинки). Усі вакцини якісні і ефективні, закуповуються для України Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
Впроваджується пацієнт-орієнтований підхід до надання первинної медичної допомоги: класифікація ІСРС-2
Сімейні лікарі, терапевти і педіатри вчаться працювати за новою системою, коли в центрі уваги стоїть пацієнт і питання його здоров’я. Класифікація ІСРС-2 розроблена сімейними лікарями, тому вона максимально відображає зміст їхньої роботи і орієнтується на інтереси і потреби пацієнта. Так, у новій для України системі лікар може фіксувати не лише діагнози, а симптоми та процеси, що не передбачають діагнозу, звернення пацієнта телефоном, розділяти причини, з яких звернувся пацієнт за один візит тощо. Тобто формувати цілісну картину стану здоров’я пацієнтів і можливість відстежувати її у динаміці. Станом на сьогодні, майже 80% лікарів первинної ланки по всій Україні пройшли тренінги із впровадження ICPC-2.
Змінюється система підтримки людей з інвалідністю та хронічними захворюваннями
МОЗ України ініціювало перехід від "наслідків захворювання" до "компонентів здоров'я": розпочалось впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ) - для дорослих, дітей і підлітків.
Цю систему використовують в розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи, щоби всебічно зрозуміти стан здоров’я людини й краще спланувати лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю. Головне завдання – зробити процес реабілітації безперервним: від моменту виникнення проблеми зі здоров’ям, що призвела до інвалідності, до максимально можливого відновлення функціонування. Для цього змінюється як процедура визначення інвалідності, так і послідовність дій, які допомагатимуть людині з інвалідністю максимально адаптуватися до навколишніх умов. Не менш важливою є рання діагностика та виявлення порушень здоров’я у маленьких дітей - система раннього втручання. Адже що раніше виявляється хвороба чи стан, то простіше лікувати або корегувати.
В Україні будуть використовуватись найкращі міжнародні тестові системи для діагностики розвитку дитини і вироблений алгоритм спостереження за розвитком новонароджених з критично низькою вагою (катамнестичне спостереження).
Безпечна кров
Уряд ухвалив Стратегію розвитку національної системи крові в Україні. Це означає, що до 2022 року усі пацієнти, що потребують донорської крові, зможуть безперешкодно отримати її не боятися зараження. Будуть впроваджені європейські стандарти та практики діяльності системи крові, адже ці зміни запроваджуються, в тому числі, в рамках наближення України до ЄС. Кров буде безпечною і її буде достатньо.
Для цього, зокрема, створять трирівневу систему крові: на національному, регіональному та госпітальному рівнях. Так, на національному рівні вперше планується створити Трансфузіологічний центр, що здійснюватиме функцію управління та координації системи крові та моніторингу її функціонування. На регіональному рівні центри крові будуть централізовано заготовляти, тестувати, переробляти, зберігати та розподіляти донорську кров та її компоненти. А відділення трансфузіології мають трансформуватись в лікарняні банки крові у складі закладів охорони здоров’я (госпітальний рівень).
Кваліфікований і освічений лікар
Це має стати не винятком, а загальним правилом для української медицини. Лише за таких умов може гарантуватись якість і безпека медичної допомоги. Тут робота ведеться одразу у кількох напрямах. Передусім - на рівні медичної освіти. Вперше в історії незалежної України держава впроваджує комплексний підхід і впроваджує Стратегію розвитку медичної освіти. Уже введено пороговий рівень знань (150 балів ЗНО), який мають подолати випускники шкіл, які хочуть вступити до закладу медичної освіти. Цього року студенти-медики вперше складатимуть Єдиний державний кваліфікаційний іспит, який дозволить оцінити знання студентів відповідно до міжнародних стандартів.
Змінюється підхід і до підвищення знань лікарів: замість атестації раз на п’ять років “для галочки”, лікарі вдосконалюватимуть свої професійні вміння впродовж усього періоду лікарської практики. Підхід безперервного професійного розвитку дозволить лікарям самостійно обирати заходи професійного розвитку - відвідати конференцію з питань серцево-судинних захворювань чи взяти участь у семінарі з подолання туберкульозу, пройти стажування в закордонній клініці чи записатись на курси тощо. Таким чином, лікарі постійно вдосконалюватимуться і зможуть пристосовувати навчання до потреб конкретної медичної практики у конкретному лікувальному закладі. Переваги такої системи для пацієнтів - кваліфікований та компетентний лікар, який кожного року вдосконалює медичні навички та знання.
Також МОЗ України розробило та зараз погоджує з іншими органами державної влади концепцію професійного ліцензування лікарів. Лікар матиме реальну свободу вибору місця роботи і водночас - персональну відповідальність перед пацієнтом за якість і безпеку наданої медичної допомоги. Ліцензію потрібно буде підтверджувати кожні три роки. При підтвердженні ліцензії враховуватиметься особисте освітнє портфоліо та історія медичної практики. У випадку недбалості чи суттєвих помилок лікаря, ліцензію може бути призупинено або анульовано. Передбачається, що до 2024 року всі українські лікарі мають інтегруватись у міжнародну лікарську спільноту з належним рівнем знань і професійних навичок.
ХТО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ І ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПРАВА ПОРУШУЮТЬ
Відповідальність за дотримання стандартів якості і безпеки несе адміністрація і медичні працівники цих установ або медичний працівник індивідуальної практики за місцем провадження своєї діяльності.
Для того, щоб його якість стала гарантованою, працюють клініко-експертні комісії (КЕК) на всіх рівнях - в міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту:
- летальні випадки;
- випадки ускладнень;
- випадки первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку;
- випадки повторної госпіталізації з приводу того самого захворювання протягом року;
- випадки захворювань з подовженими чи скороченими термінами лікування (чи тимчасової непрацездатності);
- випадки з розбіжністю діагнозів;
- випадки, що супроводжувалися скаргами пацієнтів чи їх родичів.
Усі звернення, що надійшли до КЕК, комісія повинна розглянути впродовж 30 днів. Якщо це неможливо через серйозні причини, цей термін може бути продовжений - максимум на 15 днів.
Права на якісну медичну допомогу і безпеку закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів (ст. 8, 9), Конституції України (ст. 49, ч. 1), Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 6 (п. «д»), 14-1, 33 (ч. 2), 34, 35—35-5, 42, 44, 78 (п. «а»), Цивільному кодексі України (стаття 284, ч. 1), Кримінальному кодексі України (ст. 139, 140), Законі “Про захист прав споживачів” (ст. 4 (п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 1), 6.
Якщо ваші права порушують
В разі підозри про злочин ви зобов’язані звернутися до поліції.
В разі незадоволення наданням медичної допомоги ви маєте право звернутися до суду.
Також будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії, в якій в довільній формі мають бути викладені обставини лікування. Про дату проведення КЕК вас мають повідомити і запросити на розгляд.
