За даними Американського коледжу кардіології (American College of Cardiology — ACC), США, у 2015 р. смертність від серцево-судинних захворювань становила близько 630 тис. осіб лише в США. Тенденції до зростання зазначених показників фахівці пояснюють епідемією метаболічних захворювань серед населення, зокрема ожиріння та надмірної маси тіла. У березні 2019 р. експертами ACC було запропоновано оновлені рекомендації щодо первинної профілактики серцево-судинних захворювань, які охоплюють широкий спектр питань щодо аналізу ризиків цієї патології серед населення, розгляду особливостей способу життя, оцінки коморбідних станів, моніторингу параклінічних показників та превентивної фармакотерапії. Матеріали представлено у «Journal of the American College of Cardiology» 17 березня 2019 р. У цій публікації розглянуто важливі аспекти харчування та фізичної активності в ракурсі первинної профілактики кардіоваскулярної патології.

Рекомендації щодо харчування та принципів формування щоденного раціону

1. Для зниження імовірного впливу факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань рекомендовано дотримуватися раціону харчування, збагаченого споживанням овочів, фруктів, бобових, горіхів, цільнозернових продуктів та риби.

Дотримання рослинних та середземноморських дієтичних раціонів поряд із збільшенням споживання фруктів, горіхів, овочів, бобових, білків рослинного чи тваринного походження (переважно риби), а також харчових рослинних волокон асоціюється з нижчим ризиком смертності від усіх причин порівняно зі звичайним раціоном харчування. У рандомізованому дослідженні «PREDIMED» (Prevención con Dieta Mediterránea) вивчали вплив середземноморської дієти, додатково збагаченої споживанням оливкової олії холодного віджиму чи горіхів. За результатами спостереження встановлено зниження смертності на 30 та 28% відповідно за комбінованим показником (інфаркт міокарда, інсульт чи смертність від серцево-судинних захворювань). Однак найкращі результати простежувалися за показниками кількості випадків інсультів порівняно з відповідними статистичними даними смертності від інфаркту міокарда чи при дотриманні звичного раціону харчування.

При повторному аналізі даних учасників дослідження «PREDIMED» для визначення особливостей структури вегетаріанського раціону харчування (більше споживання продуктів рослинного походження порівняно з тваринними аналогами, яєць, риби, молочних продуктів чи споживання м’ясних продуктів) відзначено достовірне зниження смертності (41%) серед осіб, які дотримувалися переважно рослинного раціону. Також встановлено, що споживання протеїнів тваринного походження спричиняло підвищення смертності на 61%. Натомість заміна споживання м’ясних продуктів горіхами та насінням асоціювалася зі зниженням аналогічних показників на 41%. Загалом заміна тваринних білків різного походження рослинними аналогами була пов’язана зі зниженням загальної смертності. При розгляді доказів щодо користі споживання молочних продуктів у різних дослідженнях отримано суперечливі результати стосовно зменшення впливу несприятливих факторів та ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

             2. З метою зниження впливу несприятливих щодо розвитку кардіоваскулярної патології факторів може бути корисною заміна споживання насичених жирів їх моно- та поліненасиченими аналогами в раціоні харчування.

За даними проведених досліджень доведено, що споживання транс- та насичених жирів пов’язано з підвищенням ризику загальної смертності та смертності від окремих причин. Крім того, встановлено, що виключення споживання рафінованих вуглеводів та насичених жирів з раціону харчування асоціювалося зі зниженням ризику інсульту та летального кінця.

              3. Дієта зі зменшеним вмістом холестеролу та натрію може бути корисною для зниження ризику розвитку зазначених захворювань.

Доведено, що зменшення в раціоні харчування вмісту натрію сприяє зниженню показників артеріального тиску та зменшенню розвитку серцево-судинних захворювань. Щоденне споживання натрію >2000 мг, червоного м’яса (>14 г/добу), солодких напоїв та оброблених м’ясних продуктів асоціюється зі зростанням ризику смертності від кардіоваскулярної патології. Доведено, що заміна тваринних білків, які є джерелом холестеролу, насичених жирів, гемового заліза та попередників триметиламін-N-оксиду протеїнами рослинного походження пов’язана зі зниженням смертності від серцево-судинних захворювань. Загалом, за даними аналізованих досліджень, споживання рослинних білків асоціювалося зі зниженням смертності на 10% на кожні 3% зменшення вмісту тваринних протеїнів у раціоні харчування.

              4. Рекомендовано мінімізувати споживання оброблених м’ясних продуктів, рафінованих вуглеводів та солодких напоїв.

Встановлено, що споживання збагачених цукром чи штучно підсолоджених напоїв спричиняє зростання показників ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу та серцево-судинних захворювань. Зокрема, доведено підвищення частоти розвитку цукрового діабету 2-го типу на 20% при споживанні штучно підсолоджених напоїв принаймні щодня. Раціон харчування, збагачений споживанням смаженої їжі, насичених жирів, субпродуктів, оброблених м’ясних продуктів та підсолоджених напоїв, ідентифіковано як такий, що суттєво підвищує ризики для здоров’я, зокрема ризик розвитку серцево-судинних захворювань — на 56% та ризик інсульту — на ≥30%. Крім того, встановлено, що дотримання раціону на основі штучно підсолоджених соків чи напоїв, рафінованих продуктів, блюд із картоплі, в тому числі картоплі фрі, та солодощів призводить до суттєвого зростання ризику коронарних подій порівняно з аналогічним ризиком при споживанні продуктів тваринного походження.

                5. Дотримуючись раціону здорового харчування, варто уникати споживання транс-жирів для зниження ризику розвитку кардіоваскулярної патології.

Споживання транс-жирів асоціюється з вищою смертністю від усіх причин, що зумовлено несприятливим впливом на ліпідний обмін в організмі та формуванням передумов розвитку ендотеліальної дисфункції, прозапальних змін, інсулінорезистентності та порушень серцевого ритму. Враховуючи те що частково гідрогенізовані жири є необов’язковими складовими харчування, їх виключення з раціону харчування є одним із пріоритетних напрямів превентивних стратегій охорони здоров’я населення.

Рекомендації щодо рівня та характеру фізичної активності

1. Вкрай важливим є регулярний індивідуальний контроль рівня фізичної активності з метою оптимізації фізично активного способу життя.

Оцінка рівня фізичної активності та відповідне консультування в сфері охорони здоров’я мають важливе та взаємодоповнююче значення у формуванні здорового стилю життя та індивідуального здоров’я. Визначення рівня фізичної активності під час стандартного клінічного огляду є першим кроком ефективного консультування і може бути виконане із застосуванням доступних простих інструментів оцінки. Результати цього аналізу можуть бути внесені в електронну карту здоров’я поряд із таким параметрами, як маса тіла та рівень артеріального тиску. Фахова консультація щодо індивідуальної фізичної активності може включати умовний графік фізичних тренувань із зазначенням рекомендацій щодо частоти, інтенсивності, тривалості та характеру фізичних навантажень.

             2. Дорослі мають присвячувати принаймні 150 хв/тиж сумарно тренуванням помірної інтенсивності, що відповідає 75 хв інтенсивного аеробного тижневогофізичного навантаження або еквівалентній комбінації помірних та інтенсивних тренувань із метою зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Доведено наявність постійної, сильної, оберненої залежності «доза–відповідь» між тривалістю фізичних навантажень помірної інтенсивності та частотою розвитку серцево-судинних захворювань і смертності від відповідних причин. Рекомендації щодо 150 хв тренувань помірної інтенсивності або 75 хв інтенсивних аеробних навантажень на тиждень для дорослих осіб є стандартними. Менш тривалі тренування також корисні поряд із тривалішими (наприклад ≥10-хвилинні тренування). Тому, консультуючи пацієнта, головну увагу варто приділяти сумарній тривалості фізичного навантаження у визначений період. Доведено наявність додаткового зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань у осіб, тривалість аеробних тренувань яких сягає >300 хв/тиж помірних навантажень або 150 хв/тиж активних аеробних тренувань. При подальшому збільшенні тривалості та інтенсивності фізичних тренувань відзначають додаткові превентивні переваги поряд із неухильним зменшенням їх вираженості.

              3. Для дорослих осіб, яким складно дотримуватися бажаних рекомендацій з оптимального мінімуму фізичної активності (150 хв/тиж тренувань помірної інтенсивності або 75 хв/тиж активних аеробних тренувань), навіть окремі фізичні вправи чи діяльність із помірним чи значним фізичним навантаженням, незважаючи на сумарну їх тривалість, також може бути корисною з метою запобігання розвитку кардіоваскулярних патологій.

              4. Скорочення та корекція поведінкових звичок, пов’язаних із гіподинамією та малорухомим способом життя, є виправданою превентивною стратегією зниження ризику серцево-судинних захворювань.

Збільшення тривалості гіподинамії асоціюється з погіршенням показників індивідуального здоров’я, в тому числі зростанням впливу факторів кардіометаболічного ризику.

Визначення та приклади фізичної активності