Антимікробні препарати рятують життя, але можуть викликати і побічні явища, в тому числі антимікробну резистентність. Із 40-х років XX сторіччя антибіотики значно знизили захворюваність і смертність від інфекційних хвороб. Водночас вони змусили мікроорганізми мутувати для захисту від них, тож антимікробні препарати стають менш ефективними.

Більшість мікробів не шкідливі і навіть корисні для людини, однак деякі з них можуть сприяти розвитку хвороби. Препарати для лікування таких захворювань називають антимікробними. Найбільш відомими антимікробними препаратами є антибіотики, які вбивають або зупиняють ріст бактерій.

Як мікроби стають стійкими (резистентними)?

• антибіотики вбивають бактерії, що спричинили хворобу, але стійкі мікроби не помирають;
• антибіотики знищують і корисні бактерії, які захищають організм від інфекцій;
• стійкі бактерії захищаються, що дозволяє їм і надалі викликати захворювання;
• мікроби здатні передавати стійкість до препаратів іншим бактеріям, а інфіковані люди стають переносниками.

Задля виживання мікроби винаходять нові захисні стратегії – «механізмами резистентності». Бактерії «записують» їх на свою ДНК і таким чином передають резистентність наступним поколінням.

Основні стратегії захисту бактерій від антибіотиків:

• блокування антибіотику мікробною клітиною: стійкі бактерії блокують потрапляння антибіотиків в клітину, зменшивши кількість отворів або прибравши їх взагалі;
• позбавлення від антибіотика: резистентні бактерії використовують «насоси» в стінках для видалення антибіотиків, які потрапили в клітину;
• знищення антибіотика: використання ферментів для руйнації структури антибіотика;
• нівелювання ефектів антибіотика: деякі антибіотики порушують життєво важливі функції бактерій, наприклад вироблення поживних речовин. Тому мікроби розробляють нові шляхи, які дозволяють обійти ефекти препарату;
• маскування: чимало антимікробних препаратів призначені для знищення певних частин (мішеней), тому бактерії змінюють «вигляд» таких частин, що не дозволяє антибіотику їх розпізнати.

Стійкість до антибіотиків не означає, що стійким є організм. Стійкими є лише бактерії до деяких ліків, які мали б їх знищити.

Як захистити себе і свою сім’ю?

Хвороба виникає у випадках, коли мікроби розмножуються в організмі та провокують запальну реакцію. Захворювання від стійких мікробів важко вилікувати, а інколи взагалі неможливо. Ніхто не може повністю уникнути зараження мікроорганізмами, в тому числі резистентними. Однак деякі люди мають більший ризик. Тому слід захищатися від зараження.

Знайте про свій ризик.Поспілкуйтеся з лікарем щодо вашого ризику стосовно певних інфекцій, особливо якщо ви не вакциновані або у вас ослаблена імунна система. Дезінфікуйте подряпини та рани, а також слідкувати за хронічними захворюваннями, якщо вони у вас є.

Ставте питання і спілкуйтеся. Поговоріть із сімейним лікарем щодо питань або проблем, які у вас є.

На прийомі у лікаря запитайте:

• Як можна попередити інфекційні хвороби?
• Що потрібно знати про антибіотики, які Ви мені призначили?

Запитайте в лікарні:

• Що роблять у закладі задля попередження інфекцій?
• Які дослідження допоможуть переконатися, що я вживаю правильний антибіотик?
• Як у лікарні борються з антибіотикорезистентністю?
• Чи є необхідність в інвазивному пристрої (наприклад, катетері)?
• Перед контактом з вами попросіть медичного працівника обробити руки, якщо він цього не зробив.

Чисті руки. Регулярне миття рук – один з найкращих способів видалення мікроорганізмів та профілактики хвороб.

Відповідальне використання антимікробних препаратів. Приймати антибіотики слід лише за призначенням лікаря з дотриманням кратності і тривалості прийому.

Пам’ятайте, що домашні тварини також можуть переносити мікроби. Після контакту з тваринами та прибирання за ними ретельно мийте руки з милом.

Вакцинація.Щороку тисячі українців хворіють на захворювання, які можна попередити вакцинами. Поговоріть із батьками та проконсультуйтесь із лікарем.

Готуйте їжу безпечно. Бактерії в їжі можуть викликати захворювання, тому дотримуйтесь правил безпеки продуктів харчування.

Правила безпеки харчових продуктів

Усі тварини мають мікроорганізми в кишківнику, як і люди. Використання антибіотиків в тваринництві призводить до «виживання» резистентних бактерій. Коли таких тварин використовують для виробництва продуктів харчування, стійкі до дії антибіотиків мікроби можуть їх забруднювати. Крім того, такі бактерії можуть проникати e навколишнє середовище і розповсюджуватися на фрукти, овочі або інші продукти, для поливу яких використовується забруднена (інфікована) вода.

Чотири кроки до безпеки харчових продуктів.

1. Чистота – мийте руки і робочу поверхню:

• мікроби, які здатні викликати захворювання (передусім, харчові отруєння) можуть виживати та розмножуватися по усій кімнаті;
• мийте руки з милом та водою протягом 20 секунд до, під час і після приготування їжі, а також перед її вживанням;
• посуд, дошки для нарізання та робочу поверхню необхідно мити гарячою мильною водою;
• фрукти і овочі слід промивати під проточною водою.

1. Роздільне зберігання. Сире м'ясо, морепродукти і яйця можуть бути джерелом інфекції:

• використовуйте окремі дошки для нарізання і тарілки;
• зберігайте сире м'ясо, птицю, морепродукти подалі від інших продуктів навіть у холодильнику.

1. Термічна обробка:

• їжа стає безпечною, коли під час приготування температура всередині страви стає достатньо високою аби знищити мікробів (єдиний спосіб визначити чи правильно приготована їжа – використати харчовий термометр, так як її безпечність оцінити неможливо ні за кольором, ні за смаком, ні за текстурою);
• використовуйте харчовий термометр з метою визначення температури всередині страви, яка має бути:

63 °С – для цілих шматків яловичини, свинини, телятини і баранини (після приготування м'ясо повинно постояти протягом трьох хвилин перед нарізанням);

71 °С – для м’ясного фаршу з яловичини і свинини;

74 °С – для всієї домашньої птиці, включаючи курячий та індичий фарш;

74 °С – для страв із додаванням яєць;

63 °С – для шинки;

63 °С – для риби.

Бактерії швидко розмножуються при температурі 4,5–60 °С. Ніколи не залишайте продукти, що швидко псуються, довше ніж 2 години (або 1 години, якщо >32 °С).

1. Охолодіть продукти:

• температура в холодильнику має бути меншою за 4,5 °С;
• продукти які швидко псуються зберігати поза холодильником більше двох годин заборонено (або більше однієї години при температурі повітря більше 32 °С);
• розморожувати заморожені продукти слід в холодильнику, холодній воді або в мікрохвильовій печі (заборонено розморожувати продукти при кімнатній температурі, так як мікроорганізми починають швидко розмножуватися в тих частинах продукту, які досягли кімнатної температури).