Люди, які живуть у регіонах із високим рівнем зовнішнього штучного освітлення вночі, можуть зіткнутися з вищим ризиком розвитку раку щитоподібної залози. Висновок походить із дослідження, опублікованого раніше в онлайн-виданні CANCER – рецензованому журналі Американського товариства раку.
За останнє сторіччя нічні пейзажі, особливо в містах, різко змінилися через швидке зростання електричного освітлення. В епідеміологічних дослідженнях також повідомлялося про зв'язок між вищим рівнем нічного освітлення і підвищеним ризиком раку молочної залози.
Оскільки деякі форми раку молочної залози можуть мати спільну гормонозалежну основу з раком щитоподібної залози (ЩЗ), дослідники на чолі із Цянь Ксяо, доктором наук медичного наукового центру при Х'юстонській школі громадського здоров'я Техаського університету, шукали зв'язок між нічним зовнішнім освітленням та подальшим розвитком раку ЩЗ. У дослідженні взяли участь здорові дорослі у віці від 50 до 71 року. Спостереження розпочато у 1995–1996 роках. Вчені проаналізували дані супутникових знімків, щоб оцінити рівень освітлення вночі за адресами учасників, і вивчили бази даних державного реєстру раку для виявлення діагнозів раку ЩЗ до 2011 року.
Серед 464 371 особи, за якими спостерігали в середньому 12,8 років, було діагностовано 856 випадків раку ЩЗ (384 у чоловіків і 472 у жінок). У порівнянні з найнижчим квінтилем освітлення вночі, найвищий квінтиль був пов'язаний із вищим ризиком розвитку цього онкологічного захворювання на 55 %.
Частіше діагностували найбільш поширену форму раку ЩЗ – папілярний рак щитоподібної залози, більше розповсюджений серед жінок. Крім того, у жінок асоціація була сильнішою для локалізованого раку без ознак метастазування, тоді як у чоловіків частіше зустрічалися більш пізні стадії раку. Суттєвої різниці не виявлено між учасниками з різних соціодемографічних груп та з різним індексом маси тіла.
Дослідники відзначили, що для підтвердження своїх висновків необхідні додаткові епідеміологічні дослідження. Якщо гіпотези, наведені у роботі, підтвердяться, важливо буде зрозуміти механізми взаємозв'язку між нічним освітленням і раком щитоподібної залози.
Науковці припускають, що світло вночі пригнічує мелатонін, модулятор активності естрогену, який може мати важливі протипухлинні ефекти. Також інтенсивне нічне освітлення може призвести до порушення внутрішнього годинника організму (або циркадних ритмів), що є фактором ризику для різних видів раку.
«Як спостережне дослідження, наша робота не мала на меті встановлення причинності. Тому ми не знаємо, чи більш високий рівень зовнішнього освітлення вночі призводить до підвищеного ризику розвитку раку щитоподібної залози; однак, враховуючи усталені докази, що підтверджують роль світлового впливу вночі на циркадні порушення, ми сподіваємося, що наші висновки мотивуватимуть дослідників до подальшого вивчення взаємозв'язку між нічним освітленням і раком та іншими захворюваннями. Останнім часом у деяких містах були докладені зусилля для зменшення світлового забруднення, і ми вважаємо, що майбутні дослідження повинні оцінити, якою мірою такі заходи впливають на здоров'я людини», – зауважив доктор Цянь Ксяо.
