Зневоднення: як зменшити ризик та попередити дегідратацію

Здоров'я
24.06.2021

Дегідратація — це стан, що характеризується дефіцитом води в тілі людини. Організм, що страждає від цього, називають зневодненим.

Якими є причини зневоднення?

У нормі людина щодня втрачає воду. Це відбувається через піт, дихання, сечовипускання, дефекацію, сльози та слину (через спльовування). Зазвичай організм відновлює втрачену рідину, коли людина споживає воду та їжу.

Коли людина втрачає багато води та не відновлює її баланс, організм зневоднюється.

Виділяють три ступені зневоднення:

І ступінь: дефіцит 1–2 л; спрага, олігурія (зменшення кількості сечі при сечовиділенні);

ІІ ступінь: дефіцит 4–5 л; спрага, олігурія, сухість шкіри, слизових оболонок і язика, загальна слабкість;

ІІІ ступінь: дефіцит 7–8 л; потьмарення свідомості, зниження АТ (артеріального тиску) із підвищенням пульсового тиску, шок.

Ознаки легкої чи помірної дегідратації:

спрага;
сухість у роті;
невелика кількість сечі при сечовипусканні;
темно-жовтий колір сечі;
суха, прохолодна шкіра;
головний біль;
судоми м’язів.

Ознаки сильної дегідратації:

сечовипускання менше 4 разів на день або відсутність сечі;
дуже суха шкіра;
відчуття запаморочення;
прискорене серцебиття;
прискорене дихання;
запалі очі;
сонливість, млявість, розгубленість та дратівливість;
короткочасна втрата свідомості.

Симптоми дегідратації у немовлят та маленьких дітей:

сухість у роті;
відсутність сліз при плачі;
сухі підгузки протягом 3 годин;
запалі очі, щоки, м’яке тім’ячко (джерельце) на верхівці черепа;
сонливість, слабкість, в’ялість або дратівливість.

Стани, що призводять до дегідратації:

лихоманка;
діарея;
блювота;
надмірне потовиділення;
хвороба Аддісона;
часте сечовипускання (діабет, прийом сечогінних препаратів — діуретиків);
обмежене вживання води (внаслідок болю у горлі, захворювання внутрішніх органів тощо).

Сильне зневоднення є надзвичайною медичною ситуацією, і його потрібно негайно лікувати!

У групі ризику:

Немовлята та маленькі діти через виражену діарею і блювоту, жар (температура тіла 38о С та вище) втрачають найбільше води. Немовля не може сказати вам, що спрагле, або самостійно випити води.

Люди старшого вікучасто не усвідомлюють, що спраглі. Це може відбуватися через те, що вони потребують сторонньої допомоги, щоб дістатися до води або не можуть вживати достатню кількість рідини внаслідок захворювання.

Люди, які хворі на застуду або біль у горлі, можуть не захотіти вживати достатню кількість рідини та їжі.

Люди з хронічними захворюваннями, як цукровий діабет 1 чи 2 типу. У них можуть бути часті сечовипускання, особливо коли хвороба неконтрольована.

Люди, які приймають діуретики (сечогінні препарати).

Фізично активні люди у спекотну та вологу погоду іноді не охолоджуються ефективно через те, що їхній піт не випаровується. Це може призвести до теплового удару, підвищення температури тіла та необхідності поповнювати запаси води в організмі.

Як зменшити ризик зневоднення?

1. Пийте рідину, коли відчуваєте симптоми зневоднення.

2. Якщо важко пити, через те, що ви погано себе почуваєте, почніть з маленьких ковтків, а потім поступово пийте більше.

3. Давайте дитині рідину з маленької ложечки, щоб їй було легше ковтати.

4. Протягом дня пийте достатньо аби сеча мала блідо-жовтий або прозорий колір.

5. Пийте, коли є більший ризик зневоднення. Наприклад, якщо у вас блювота, рясне потовиділення або діарея.

При будь-який симптомах зневоднення, особливо, якщо вони спричинені певними станами (діарея, отруєння, блювота тощо) звертайтеся до сімейного лікаря, який підкаже вам, як краще відновити організм.

Люди, які доглядають за старшими людьми або людьми з інвалідністю, мають переконатися, що їхні підопічні п’ють достатню кількість рідини. Іноді підопічні можуть не контролювати те, скільки вони п’ють.