Випадки мавпячої віспи - рідкісної, маловідомої хвороби - зафіксовані у кількох європейських країнах, зокрема у Великій Британії, а також у США, Канаді та Австралії. В Україні випадків хвороби не фіксували.

У п'ятницю Велика Британія підтвердила, що кількість випадків зросла більш ніж вдвічі та сягає 20.

Міністр охорони здоров'я Саджид Джавід заявив, що підтверджені 11 нових випадків, багато з них - легкі.

Уряд Великої Британії закупив вакцини проти звичайної віспи, яка захищає також і від мавпячої.

Наскільки поширена мавпяча віспа?

Мавпячу віспу спричинює вірус, який належить до сімейства вірусів віспи, хоча він менш заразний, а хвороба протікає у легшій формі, ніж звичайна віспа.

Вірус трапляється у віддалених частинах країн Центральної та Західної Африки, поблизу тропічних лісів.

Існує два основних штами вірусу - західноафриканський і центральноафриканський.

Двоє інфікованих пацієнтів у Великій Британії приїхали з Нігерії, тому, ймовірно, вони мають західноафриканський штам, який, як правило, є легшим.

Інший випадок - медичний працівник, який підхопив вірус від одного з пацієнтів.

Останні випадки, як відомо, не мають зв'язку один з одним або історії подорожей. Схоже, люди підхопили вірус у Великій Британії від інших членів громади.

Які симптоми?

Початкові симптоми включають лихоманку, головний біль, набряки, біль у спині та у м'язах.

Після зниження температури може з'явитися висип, який часто починається на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла, найчастіше на долоні та стопи.

Висип, який може дуже боліти та свербіти, змінюється та проходить різні стадії, після чого утворюється струп, який пізніше відпадає. Ураження можуть залишити рубці.

Інфекція зазвичай зникає сама і триває від 14 до 21 дня.

• Мавпяча віспа шириться світом. Що це за хвороба
• Мавпячу віспу зафіксували вже в 14 країнах. Чи є ризик нової пандемії?

Як можна заразитися?

Мавпяча віспа передається через тісний контакт з інфікованою людиною. Вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи або через очі, ніс чи рот.

Раніше її вважали інфекцією, яка не передається статевим шляхом, але вона може передаватися при прямому контакті під час сексу.

Вірус мавпячої віспи можна також підхопити від інфікованих тварин, як-от мавпи, щури та білки, або через заражені вірусом предмети - постільну білизну та одяг.

У багатьох випадках вірус протікає у легкій формі, іноді нагадує вітряну віспу і проходить самостійно протягом кількох тижнів.

Однак мавпяча віспа іноді може бути більш серйозною, повідомлялось про один смертельний випадок у Західній Африці.

Хто у групі ризику?

Заразитися може кожен, хто мав тісний контакт з інфікованою людиною.

Агентство охорони здоров'я Великої Британії повідомило, що "значну частку" останніх випадків у Великій Британії та Європі виявили у геїв та бісексуалів, тому установа насамперед закликала їх "бути уважними до симптомів і звертатися за допомогою, якщо щось турбує".

Як часто ставалися спалахи інфекції?

Вірус вперше ідентифікували у мавпи, яка жила у неволі, а з 1970 року окремі спалахи інфекції реєстрували у 10 африканських країнах.

У 2003 році у США стався перший спалах за межами Африки. Пацієнти підхопили хворобу від тісного контакту з луговими собаками, які заразилися від дрібних ссавців, завезених у країну. Загалом зареєстрували 81 випадок, але жоден не був смертельним.

У 2017 році в Нігерії стався найбільший спалах мавпячої віспи. Тоді зафіксували 172 підозрюваних випадків, 75% жертв були чоловіки у віці від 21 до 40 років.

Як лікують мавпячу віспу?

Спалахи можна контролювати за допомогою профілактики інфекції.

Вакцинація проти віспи має 85% доведеної ефективності у запобіганні мавпячій віспі.

Велика Британія закупила вакцини проти віспи, але скільки уколів треба зробити, поки невідомо.

Також допомагають противірусні препарати.

Чи варто хвилюватись?

Професор Джонатан Болл, професор молекулярної вірусології Ноттінгемського університету, каже: "Той факт, що лише один із 50 контактів першого пацієнта, інфікованого мавпячою віспою, заразився, свідчить, що вірус має низьку поширюваність.

"Ми не стоїмо на межі загальнонаціонального спалаху".

Джерело: Агентство охорони здоров'я Великої Британії і ВООЗ.