Дерматит у собак — це одне із найпоширеніших шкірних захворювань, супроводжуваних сильним свербінням, печінням та іншими неприємними відчуттями. Його причини можуть бути різноманітними — від порушень раціону харчування до серйозних захворювань внутрішніх органів. Дерматит розвивається у собак незалежно від їхнього віку, породи та умов утримання. Лікування хвороби потрібно починати відразу ж після появи її перших ознак — це допоможе запобігти розвиткові хронічної форми дерматиту й уникнути важких ускладнень для здоров'я тварини.

Основні причини дерматиту

Дерматит належить до групи шкірних захворювань, які найчастіше мають алергічне походження. Він представляє інфекційно-запальні ураження різних шарів дерми.

Найбільш поширені причини дерматиту:

• механічні травми й удари;
• падіння з висоти;
• опіки шкіри;
• гельмінтоз;
• хвороби інфекційного характеру;
• збій у роботі ендокринної системи;
• алергічна реакція на різні подразники;
• вірусні або грибкові ураження організму;
• харчова інтоксикація (при поїданні отруйних рослин і грибів);
• медикаментозна інфекція (прийом ліків без призначення ветеринара або ж із перевищенням дозволеного дозування).

Також розвиток дерматиту в собаки може спровокувати його неправильне утримання — наприклад, розташування спального місця тварини на протязі або у темній ділянці, без потрапляння сонячного світла.

Важлива роль у розвитку дерматиту в улюбленця відводиться психогенним чинникам. Це різні стресові ситуації — переїзд, зміна господаря, зміни звичного раціону харчування або умов утримання.

Симптоми захворювання

Перші симптоми дерматиту у собак найчастіше досить «розмиті» і складно піддаються самостійній діагностиці. Вони проявляються у зміні поведінки вихованця — він стає млявим, апатичним або ж неспокійним.

У пса погіршується апетит, він може повністю відмовлятися від їжі. У собаки можуть спостерігатися напади замкнутості або агресії, злості. У міру розвитку захворювання проявляються й інші симптоми:

• почервоніння шкіри;
• свербіж і печіння у місцях ураження;
• хворобливість і жар в області висипання;
• лущення і підвищена сухість шкіри;
• набряклість шкіри;
• гнійні або водянисті виділення із ранок.

При відсутності своєчасного лікування дерматит переходить у запущену стадію. Уражені ділянки шкіри стають огрублими, на них випадає шерсть, з'являються великі, ранові поверхні, що мокнуть, і нагноєння. Після підсихання ранок можуть утворюватися пухирі або сухі скоринки.

Види дерматиту

Лікування дерматиту в собак у домашніх умовах або ветеринарній клініці проводиться в залежності від конкретного типу захворювання. Усі дерматити класифікуються на дві основні групи — екзогенні та ендогенні.

Екзогенні захворювання розвиваються на тлі зовнішніх чинників — найчастіше це опіки від упливу високих температур, травми й удари. До ендогенних дерматитів належать хвороби, викликані внутрішніми факторами.

Основні види ендогенних дерматитів:

• атопічний (алергічний);
• блошиний;
• акральний;
• маласезійний;
• піотравматичний.

Алергічний дерматит, який також називається атопічним, є спадковим і піддається лікуванню. Причина його розвитку — генетична схильність. У ролі алергену, що провокує хворобу, можуть виступати як продукти харчування, так і лікарські препарати, засоби побутової хімії, пилок рослин та інші подразники.

Найчастіше перші симптоми захворювання проявляються у тварини у віці від 6 місяців до 2-3 років. Дерматит проявляється ерозивними ділянками шкіри, на яких випадає шерсть. Висип супроводжується свербінням і печінням, які приносять собаці серйозний дискомфорт.

Оскільки в такому випадку вилікувати тварину неможливо, терапія спрямована на усунення неприємних симптомів захворювання.

Блошиний

Блошиний дерматит найчастіше проявляється у літню пору року, як реакція організму на укуси комах. Блохи харчуються кров'ю тварини і можуть локалізуватися як на вухах або морді, так і рівномірно поширюватися по всьому тілу тварини.

Блошиний тип хвороби супроводжується появою червоних папул, що зудять, на шкірі тварини, випаданням шерсті, зміною її кольору, появою фіброзних вузликів на стегнах, у паху або на животі.

Акральний

Акральний дерматит — основною причиною цієї форми захворювання вважається постійне вилизування собакою певних ділянок лап. У результаті на шкірі утворюються поодинокі ранки, які турбують собаку. У них проникають бактеріальні та інфекційні збудники.

У спробі позбутися від дискомфорту пес продовжує вилизувати лапу, стає агресивним і дратівливим. Це значно ускладнює лікування акрального дерматиту. У таких випадках обов'язково застосовуються спеціальні комірці, що перегороджують собаці доступ до рани.

Маласезійний

Маласезійний дерматит пов'язаний з ураженнями шкіри особливим видом грибкових мікроорганізмів роду Malassezia pachydermatis. Цей різновид захворювання супроводжується іншими симптомами — сильною сверблячкою у вушних проходах і паху, неприємним, різким запахом тіла.

Піотравматичний

Піотравматичний дерматит, який також називається гострим вологим дерматитом — це вид захворювання, який носить сезонний характер. Він протікає у гострій формі, із вираженою локалізацією хворобливістю і нагноєнням.

Розвиток піотравматичного дерматиту пов'язаний із паразитуванням на тілі вихованця кліщів або бліх, алергією, запальними процесами у зовнішньому вусі або травматичними ушкодженнями. Найчастіше хвороба проявляється влітку, при підвищеній температурі повітря і високій вологості.

Лікування дерматиту

При виявленні перших ознак шкірного захворювання потрібно відразу ж показати вихованця ветеринару. Чим лікувати дерматит у собак повинен визначати тільки ветеринар, враховуючи причини, тип і особливості хвороби.

Кращі ветеринарні препарати для лікування дерматиту:

1. Цефтриаксон — антибактеріальний препарат, застосовується при бактеріальних інфекціях. Дозування медикаменту розраховується в індивідуальному порядку.
2. Преднізолон — лікарський засіб з антигістамінною та протиалергенною дією. Преднізолон застосовується у дозуванні 1 мг на 1 кг маси тіла вихованця.
3. Таблетки Zoetis Апоквель — застосовуються для усунення свербожу при атопічному дерматиті та запобігання змінам шкіри. Дозування — 0,5-0,6 мг на 1 кг ваги.
4. Антигістамінні препарати для усунення ознак алергії — Супрастин, Тавегіл, Алервет.
5. Психотропні засоби (іноді призначаються при акральному дерматиті) — Гідроксизин, Діазепам, Кломіпрамін).
6. Імуномодулятори — Гамавіт, Циклоферон.

Для усунення больового синдрому ветеринар призначає знеболюючі препарати. У найбільш важких випадках може проводитися новокоїнова блокада.

На поверхні ран наносяться мазі від дерматиту у собак із протизапальними і бактерицидними властивостями. Найчастіше застосовується Синтоміцинова мазь, препарат Вишневського, Левомеколь, Дексаметазон.

Мокнучі екземи обробляються антибактеріальними порошками і підсушуються розчинами (Стрептоцид, Норсульфазол). Якщо ранки загноїлися, перед нанесенням порошку або мазі їх обов'язково промивають розчином Хлоргексидину 0,05% або перекису водню.

Додатково можуть використовуватися різні засоби для купання й обробки шерсті тварин — шампунь Ceva Adaxio проти себорейного дерматиту з антибактеріальними і протигрибковими властивостями, шампунь Davis Benzoyl Peroxide Shampoo на основі пероксиду бензоїлу. Ці засоби можна використовувати як у комплексному лікуванні вже наявного дерматиту, так і для профілактики розвитку захворювання.

Народні засоби

Засоби народної медицини можуть стати ефективним доповненням до медикаментозної терапії. Рецепти фітотерапії надають антибактеріальну і протизапальну дію, усувають біль, почервоніння і прискорюють загоєння ран.

Ефективні народні засоби:

1. Картопляний компрес — натріть сиру очищену картоплину на тертці, отриману кашку прикладіть до рани і закріпіть марлевою пов'язкою. Такий компрес добре усуває біль і печіння.
2. Промивання ранок відваром ромашки або календули відмінно пом'якшують і заспокоюють запалену шкіру, борються із патогенними мікробами і прискорюють загоєння.
3. Примочки з відвару квітів гамамелісу або листя подорожника зменшують свербіж і дискомфорт, стимулюють природне відновлення уражених ділянок шкіри.

Дерматит — це серйозне дерматологічне захворювання, яке може розвиватися у будь-якого собаки незалежно від віку, породи та умов утримання. Визначення причини хвороби, своєчасне звернення до ветеринара і правильно підібране лікування допоможуть позбутися дерматиту й уникнути небезпечних ускладнень для вихованця.