Трапляються ситуації, коли діти, особливо підлітки, нічим не цікавляться та нічого не хочуть. Серед причин такої поведінки – підлітковий бунт, стрес, зокрема, й через війну та перевантаженість протягом навчального року.

Якими можуть бути причини дитячого «не хочу»

1. Підлітковий бунт

Підлітки переживають непростий етап життя, коли водночас відбувається статеве дозрівання, пошук себе, своєї компанії. У цей період діти можуть відсторонитися від батьків, обирати онлайн або живе спілкування з однолітками, «залипати» у телефоні.

2. Хибний тон спілкування в родині

Дитина може хотіти побути на самоті, перебувати у пошуках себе. А хтось з родини починає дорікати: «Ти нічого не робиш, нічим не цікавишся, ой, леле! От син моєї подруги онлайн у шахи хоча б грає…». Дитина ці слова сприймає як критику, вважає себе поганою, гіршою за інших.

3. Стрес

Через стрес дитина може втратити інтерес до занять, які раніше приносили їй радість. При цьому зовні вона може не демонструвати явних ознак стресу.

4. Перевантаженість протягом навчального року

Навчальний рік для дитини – це як робота для вас. Тож під час канікул намагайтеся не перевантажувати своїх дітей, дайте їм можливість відпочити.

Як мотивувати дитину

Запорука ментального здоров’я дитини – підтримка та розуміння, тому не «пиляйте» дитину, наприклад, за погані оцінки. Намагайтеся хвалити її, пропонуйте допомогу.

Позбудьтеся «треба» й «повинен», адже ці слова сприймаються підлітками як тиск та виникають у них лише супротив. Тому терпляче пояснюйте все дітям, наводьте приклади, допомагайте.

Ви – приклад для дитини та мотивація. Тому добре, коли у батьків є захоплення, до яких можна залучити дітей. Допомагайте своїм дітям знайти свої секції та гуртки, але не нав’язуйте своє бачення, нехай це буде їхнім вибором.

Інколи дитина, яка здається вам лінивою, просто стомилася протягом навчального року. Тож під час канікул не намагайтеся нав’язати їй чергове заняття.

Коли слід шукати професійної допомоги у психолога

Підлітки зазвичай тримають всі свої почуття у собі, що може призвести до розвитку депресивних станів.

Якщо раніше ваша дитина була активною та веселою, а зараз раптом втратила інтерес до друзів і занять, стала замкнутою, роздратованою, має проблеми зі сном, нічні кошмари, відмовляється від їжі — це привід задуматися про візит до психолога. Лише кваліфікований спеціаліст може визначити, що саме відбувається з вашою дитиною та поставити правильний діагноз.

Якщо дитина говорить про втечу або намагається втекти з дому, вживає психоактивні речовини, завдає собі шкоди або має суїцидальні думки та поведінку, зверніться по допомогу якнайшвидше.

Більше порад про те, як можна підтримати психічне здоров’я дитини під час війни, а також контакти спеціалістів можна знайти в брошурі ЮНІСЕФ «Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам».