З першого квітня більшість ліків в Україні продаватимуть лише за рецептом. Йдеться не лише про антибіотики, але також про популярні види знеболювальних, гормональні контрацептиви, ліки проти тиску, серцево-судинних хвороб тощо. Експерти кажуть, що Україна таким чином рухається до європейських медичних норм, але деякі позиції в списку вже викликали гарячу дискусію.
Рецептурними ліками в Україні вважають понад 60% усіх зареєстрованих в країні медичних засобів, стверджує міністерство охорони здоров'я (МОЗ). В теорії всі вони мали б продаватися за рецептом, але досі більшість з них українці вільно могли купувати в аптеках.
Тепер, наполягають у МОЗ, щоб придбати такі ліки, пацієнтам доведеться отримувати рецепт. Він може бути не лише паперовим, але й електронним. Єдиний виняток - тимчасово окуповані території та райони, де тривають бойові дії, там рецептів не вимагатимуть.
Щоб отримати рецепт, не обов'язково мати декларацію з сімейним лікарем, але треба бути зареєстрованим в Електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ).
"Виписати е-рецепт зможе лікар будь-якої спеціальності державної, комунальної чи приватної клініки або ж лікар-ФОП", - пояснили у МОЗ.
- Антибіотики в Україні за рецептом: що це означає і чому не всім подобається
- Стійкі до антибіотиків супербактерії вбивають мільйони людей
Рецепт, який діятиме 30 днів, можна "отоварити" частинами, придбавши не все упаковування, а, наприклад, блістер чи ампулу. Для того, щоб отримати решту ліків, повторно рецепт виписувати не потрібно.
Якщо йдеться про тривалу, хронічну хворобу, електронний рецепт можна продовжувати дистанційно, не потрібно щоразу йти до лікаря, підкреслюють в МОЗ.
Для яких ліків потрібен рецепт
З 1 серпня 2022 року продавати лише за рецептом в Україні почали антибіотики, з 1 листопада такі правила почали діяти для наркотичних (психотропних) лікарських засобів.
З квітня вимога пошириться на ще більший перелік ліків. Відповідно до роз'яснення МОЗ, до рецептурних препаратів належать:
- антибіотики;
- протисудомні засоби;
- гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні);
- препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб;
- деякі антигельмінтні препарати;
- деякі антигістамінні засоби;
- кроворозріджуючі препарати;
- антидепресанти, нейролептики та релаксанти;
- стероїдні лікарські засоби;
- деякі ліки проти болю, кашлю, заспокійливі.
Перевірити, які саме ліки потрапили під обмеження, можна на сайтіДержавного реєстру лікарських засобів України. Або ж про це можна дізнатися у лікаря чи фармацевта.
Вже зараз зрозуміло, що у розширеному переліку є ліки, якими українці користуються досить часто і звикли, що вони є завжди доступними.
Це деякі популярні знеболювальні, наприклад "Німесил", заспокійливі та окремі ліки проти кашлю. Це також препарати для регулювання артеріального тиску та серцево-судинних хвороб, на кшталт "Каптопреса", "Бісопролола".
Популярний "Корвалол" можна буде купити без рецепта, але лише маленьку дозу. Те саме стосується етилового спирту.
Рецептів вимагатимуть гормональні препарати, наприклад, "Тироксин" та протизаплідні засоби. Зокрема, під обмеження потрапили також пігулки екстреної контрацепції "Постинор".
Водночас лікарі запевняють, що перелік ліків, які можна буде придбати без рецепта, залишиться досить широким, - це рослинні препарати, препарати, які містять парацетамол та ібупрофен.
Боротьба з самолікуванням
В міністерстві охорони здоров'я вважають, що широке застосування рецептів на ліки, передусім електронних, допоможе боротися із самолікуванням українців і зробити систему більш прозорою.
"Будь-які ліки — це ризик побічних ефектів, особливо якщо вживати їх самовільно. Деякі можуть викликати залежність або загрожувати зловживанням. Деякі складно приймати самостійно, як-от ін'єкції", - пояснила заступниця міністра охорони здоров'я Марія Карчевич.
Більшість рецептурних ліків, які українці часто вживають неконтрольовано, насправді потребують регулярного моніторингу стану пацієнта чи навіть корекції плану лікування, наголошує вона.
"Тому для здоров'я та життя пацієнтів критично важливим є лікарський нагляд", - підкреслює Карчевич.
Крім того, як наголошують в МОЗ, лише лікар може підібрати коректну діючу речовину, тривалість лікування, режим, ефективне та безпечне дозування, визначати сумісність препаратів, а також в комплексі візьме до уваги діагноз, супутні захворювання, вік та стать пацієнта, наявність алергії чи іншої реакції на лікарські засоби, спосіб життя тощо.
Європейська практика
Продаж рецептурних препаратів виключно за рецептами - нормальна європейська практика і добре, що Україна йде цим шляхом, каже Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC).
"Це правильна ініціатива, - каже він. - Таку кількість ліків без рецепта купувати в жодній країні ЄС неможливо навіть приблизно. Це багатомільярдні витрати на ліки, які або недоказові, або людям непотрібні, або просто зайві".
Проблемою, на його думку, є те, що, хоча ініціатива не нова, але суспільство не підготували, не пояснили, як все працюватиме.
Зокрема, не прокомунікували те, що всі ці препарати і так мали продаватися за рецептами, тільки раніше йшлося лише про паперові рецепти.
"Зараз за рецептом будуть продаватися ті препарати, які і раніше мали б бути за рецептом, - пояснює лікар Іван Черненко. - Ви їх купували без рецепта, лише тому що всі лікарі й аптеки порушували законодавство і прописували/продавали без рецепта".
Українці нововведення сприйняли неоднозначно. Критики говорять про те, що це ускладнить життя людям з хронічними хворобами, які постійно потребують певних препаратів і вживають їх роками.
Найбільше незадоволення викликала вимога рецепта для "Постинору" - засобу екстреної контрацепції, який рекомендують приймати протягом 72 годин після незахищеного статевого акту, щоб уникнути небажаної вагітності.
Користувачі соцмереж обурюються, що це порушення прав жінок, ризик збільшення кількості небажаних вагітностей, а відтак - абортів.
"Це злочинна ініціатива, - каже лікар-гінеколог Наталя Лелюх. - Тому що екстрена контрацепція тому і має назву екстреної, щоб її застосувати максимально швидко. Якщо жінка мала незахищений контакт в п'ятницю, а рецепт отримає в понеділок, небажана вагітність настане".
На думку Лелюх, екстрена контрацепція має бути настільки ж доступною, як і презервативи.
Черненко погоджується, що в багатьох країнах ЄС засоби екстреної контрацепції відпускають без рецепта, і Україні просто варто виключити цю позицію з переліку рецептурних.
Водночас Павло Ковтонюк прогнозує, що насправді для українців з 1 квітня не настануть радикальні зміни.
Зокрема, за його даними, хоча ще з 1 серпня минулого року продавати антибіотики мали лише за призначенням лікаря, в останні місяці лише у 8% випадків антибіотики в Україні купували за рецептами.
Ковтонюк пояснює це тим, що немає жодних позитивних стимулів для запровадження рецептурної системи і немає реальних санкцій за продаж ліків без рецептів.
"Фармацевту це максимально невигідно, виробнику не вигідно, стимулів немає, для пацієнта це лише ускладнює життя, - пояснює він. - Санкції задекларовані, але вони не працювали і з паперовими рецептами".
"Україна від цього акту не перейде на масовий рецептурний відпуск ліків, - підсумовує Ковтонюк. - Мій прогноз, що через деякий час все повернеться до стандартної практики, бо в цій начебто новій політиці немає нічого нового".
