12 січня 2023 року відбулась міждисциплінарна зустріч щодо подолання проблем та прогалин моніторингу випадків інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та визначили подальші кроки співпраці.

Розпочав засідання Заступник міністра – головний державний санітарний лікар Ігор Кузін. Серед фахівців були представники Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я МОЗ України, представник IUSTI Україна, а також науковці кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.

Поширеність інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) — вагомий тягар для системи громадського здоров’я. Боротьба із ними належить до важливих напрямів діяльності органів охорони здоров’я, оскільки вони є соціально-небезпечними та поширеними у всьому світі та мають серйозний негативний вплив на сексуальне та репродуктивне здоров’я населення.

Глобальною стратегією Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2030 року є припинення поширення ІПСШ як загроз для громадського здоров'я. Досягнення цієї цілі вимагатиме значного скорочення числа нових випадків інфікування з акцентом на зусилля щодо значного розширення заходів з первинної профілактики та доступу до скринінгу на ІПСШ, підвищення обізнаності населення про вплив інфекцій на стан здоров'я населення, а також щодо забезпечення адекватного фінансування. Одним напрямків діяльності, що вимагає досягнення цілі є посилення моніторингу та епідеміологічного нагляду за ІПСШ.

Оксана Кошалко, завідувачка відділу організації епіднагляду ЦГЗ розповіла про сучасний стан та перспективи удосконалення системи епідеміологічного нагляду за ІПСШ в Україні.

“Реальна епідемічна ситуація з поширення ІПСШ, у тому числі і сифілісу, залишається невідомою, зокрема у зв’язку з тим, що питання включення статистики з приватних медичних закладів до офіційної звітності з ІПСШ досі не врегульовано на належному рівні. Зазначене вказує на важливість проблеми сифілісу для суспільства, особливо пізнього прихованого сифілісу вагітних та «вродженого сифілісу», — зауважила пані Кошалко.

Найчастіше серед населення виявляються трихомоніаз, урогенітальний мікоплазмоз і хламідійні захворювання, рідше – сифіліс та гонококова інфекція.

Для прикладу, за даними Центру громадського здоров’я в абсолютних цифрах інфікованих на сифіліс виявлено відносно небагато:

• 1291 – у 2020 році
• 1278 – у 2021 році
• 1173 за 11 місяців 2022 році

В нашій державі за останні роки відбулося зниження віку початку статевого життя й одночасне підвищення віку вступу в шлюб, у результаті чого збільшується період часу, протягом якого молоді люди більш схильні до множинних статевих зв'язків. Зміна сексуальної поведінки, урбанізація, зростання міграції є факторами, що сприяють збільшенню захворюваності на окремі ІПСШ.