Легкі шляхи — завжди привабливі. Особливо, коли доводиться вибирати між пасивним відновленням і «магічною» пігулкою від всіх хвороб та складним процесом реабілітації чи лікування. Та сьогодні говоритимемо не про магію, а про метод, який має доволі широку доказову базу. Тож його головна проблема — не у відсутності ефективності, а в використанні не за призначенням.
Йдеться про баротерапію, яка передбачає лікувальне застосування газових сумішей з підвищеним тиском кисню. У цього методу є два режими застосування: гіпербаричний, який передбачає підвищення тиску, та гіпобаричний, зі зниженням тиску в спеціальній камері. Дія цього методу на організм людини, зокрема, зумовлена реакцією барорецепторів на зміну атмосферного тиску.
Вважається, що підвищення атмосферного тиску зумовлює розширення артеріол, посилення кровообігу та сприяє покращенню оксигенації тканин. Натомість зниження тиску в барокамері застосовують для зменшення впливу на організм людини газових бульбашок і надлишку розчиненого газу.
Втім, ряд фахівців використовує баротерапію не за призначенням. Наприклад, у разі травм опорно-рухового апарату, дитячого церебрального паралічу, розсіяного склерозу, захворювань кишківника та шлунку. При цьому не беруться до уваги відсутність ефективності у випадках відповідних розладів та ряд можливих побічних реакцій. Мова, зокрема, про баротравму середнього вуха, ятрогенну повітряну емболію, міопію, катаракту та баротравму легень.
Навіть Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) зауважує, що баротерапія має доведену ефективність виключно під час лікування кесонної хвороби. Проте немає переконливих доказів ефективності та безпеки під час лікування від інших захворювань.
Проявляють скепсис до застосування баротерапії у разі травм і науковці. У статті «Вплив гіпербаричного кисню на спортивні травми», яку можна знайти в Національній бібліотеці США з медицини, дослідники зауважують, що якість доказів ефективності гіпербаричної оксигенації — низька.
Отже, єдине доказове застосування баротерапії — терапевтична декомпресія, яку використовують у випадку кесонної хвороби, анаеробній гангрені або у разі отруєння чадним газом. Втім, не під час та не замість активної реабілітаційної допомоги, яку надають мультидисциплінарні команди.
Нагадаємо, якісна та дієва реабілітація повністю покривається НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій. Для проходження амбулаторної реабілітації вистачить електронного направлення від лікаря первинної ланки або лікуючого лікаря.
Для проходження стаціонарного відновлення достатньо отримати електронне направлення від лікуючого лікаря. Також послуга доступна в разі переведення з одного медичного закладу чи клінічного підрозділу до іншого.
Кожен пацієнт, в залежності від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.
