Розподіл вакцини проти вітряної віспи відбувався з урахуванням наявних запитів від областей. Наразі в Україні передбачені безоплатні щеплення за Національним календарем профілактичних щеплень проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту B, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Для дорослих передбачена ревакцинація кожні 10 років проти дифтерії та правця. Вакцина проти вітряної віспи (вітрянки) в Україні є рекомендованою, вона не закуповується коштом державного бюджету. 20 190 доз вакцини (виробник — Нідерланди) надійшли до країни як гуманітарна допомога від Австралії.
“Вакцина була розподілена між 10 областями відповідно до показників захворюваності. Протягом кількох тижнів обласні центри контролю та профілактики хвороб здійснюватимуть розподіл отриманих вакцин в межах своїх регіонів та проводитимуть щеплення в організованих дитячих колективах. Також ЦКПХ співпрацюватимуть з військовим командуванням та в разі потреби забезпечуватимуть вакцину для проведення щеплень військових, зокрема у навчальних колективах.”Ігор Кузін, заступник міністра, головний державний санітарний лікар України
Вакцину проти вітряної віспи (вітрянки) отримали обласні центри контролю та профілактики хвороб: Вінницький, Волинський, Дніпропетровський, Івано-Франківський, Київський, Львівський, Одеський, Полтавський, Тернопільський, Чернівецький регіони та міста Києва.
Вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Максимальна кількість тих, хто інфікується, припадає на вікову групу 2–4 роки. Характеризується вітрянка загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання бувають рідко. Перебіг вітряної віспи здебільшого легкий. Специфічні ускладнення (менінгоенцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесеної інфекції збудник, без будь-яких клінічних проявів, може роками зберігатися в організмі та провокувати у старшому віці інші захворювання — оперізувальний герпес, який можна розглядати як пізній рецидив.
