
Рак молочної залози — одне з найбільш поширених онкозахворювань у світі та поступається тільки злоякісним новоутворенням шкіри. При цьому майже у всіх випадках захворювання вражає жінок.
Які чинники впливають на ймовірність розвитку онкозахворювання? Коли необхідно проходити обстеження і які? Чи потрібні додаткові скринінги, якщо рідні хворіли на рак грудей чи яєчника? Чи справді грудне вигодовування може зменшити ризик виникнення пухлин?
На найпоширеніші запитання про рак молочної залози відповідає Сергій Земсков — голова експертної групи за напрямом «Онкологічна допомога» МОЗ України, директор Навчально-наукового інституту медицини НМУ імені О. О. Богомольця, професор, доктор медичних наук.
«Рак молочної залози — це неоднорідна група захворювань, які поділяють за біологічними, молекулярними особливостями та, відповідно, за прогнозом і підходом до лікування. У близько 80% — захворювання мають гормонозалежні форми, які піддаються успішному лікуванню за умови початку надання медичної допомоги на ранніх стадіях»,— пояснює лікар.
Хто входить до групи ризику
Уникнути розвитку раку грудей на 100% неможливо, водночас існують фактори, які підвищують ймовірність появи злоякісних пухлин.
Спільним ризиком для майже всіх типів раку є вік. Найчастіше пухлини молочної залози діагностують у жінок після 40 років. Серед інших ризиків, на які не можна вплинути: настання перших місячних раніше 12 років, пізня менопауза — після 55 років, родинна та особиста медична історії, генетичні мутації.
Перші пологи у віці після 30 років також підвищують ризик розвитку раку. Водночас кожна вагітність у середньому зменшує ймовірність на 7%, а дванадцять місяців грудного вигодовування дитини — ще на 4,3% для неагресивних форм захворювання та до 20%, а часом до 50% — для агресивних форм.
У чоловіків ризиком розвитку раку грудей є гінекомастія — збільшення грудної залози.
Коли та які обстеження варто проходити
«Якнайперше, чому скринінги та рання діагностика важливі? Саме на ранніх стадіях ця хвороба виліковна. Якщо ми діагностували пухлину розміром менше одного сантиметра, як правило, лікування дозволяє зберегти орган. У таких випадках жінці проводять невелике хірургічне втручання, зберігають залозу, і після спеціального додаткового лікування, через 2-5 років, пацієнтка може жити звичайним життям, вагітніти та народжувати».
Жінкам, старшим за 20 років, варто самостійно обстежувати молочні залози раз на місяць з 7-го по 14-й день після початку останньої менструації.
Як це правильно робити, Центр громадського здоров’я розповідає у матеріалі за посиланням.
Звісно, кожна нова «знахідка» у грудях під час самообстеження може спричиняти тривожні думки. Часто ці новоутворення не є злоякісними пухлинами та не становлять загрози, однак переконатися у цьому можна виключно завдяки обстеженню.
«Нас лякає невідомість — часом більше, ніж сам діагноз. До того ж сьогодні є насправді ефективні методи лікування раку. Тому якщо у залозі з’явилося новоутворення — не потрібно чекати, треба звернутися до сімейного лікаря й пройти мамографію»,— зауважує Сергій Земсков.
Якщо жінка не входить до групи ризику, у віці від 50 років їй необхідно кожні два роки проходити мамологічний скринінг — ця послуга входить до Програми медичних гарантій. «Тобто будь-яка жінка 50 років чи старша може безкоштовно звернутися до свого сімейного лікаря й отримати направлення на мамографію. Якщо ж жінка належить до групи ризику, отримати послугу за програмою можна з сорока років».
Водночас за наявності певних ризиків застосовують окремий протокол скринінгу. Зокрема жінкам, у яких в кожному поколінні по материнській лінії будь-хто з родичів жіночої статі (мама, бабуся, тітка, сестра) хворіли на рак грудей чи яєчника, та жінкам, у яких виявили генетичні мутації, мамографія рекомендована раз на рік з 28 років.
Йдеться передусім про мутації у генах BRCA1 і BRCA2. Якщо у жінки є три мутації у цих двох генах, ймовірність, що до 50 років у неї розвинеться рак молочної залози та/або яєчника, сягає 70%. Лікар може рекомендувати здати тест на наявність мутацій після збору анамнезу.
Особливо чутливою тема раку грудей може бути для жінок, які раніше проходили променеве лікування іншого онкозахворювання. Найбільшому ризику розвитку раку молочної залози піддаються жінки, які пройшли опромінення в дитинстві або у віці до 30 років. Цим пацієнткам радять проходити мамологічні скринінги після 40 років регулярно.
«Зараз філософія сприйняття та лікування раку грудей змінилася на краще. Уже не йдеться про так званий передрак чи радикальну мастектомію за будь-яких новоутворень. Новоутворення класифікують за сучасною системою BI-RADS. Лікарі використовують біопсію, МРТ, УЗД, аби впевнитися у діагнозі та за наявності злоякісної пухлини призначити якісне та ефективне лікування. Це сучасний підхід. Тож звертайтеся до лікарів».
        
        
        
        
        
        